Федір Петрович Харитонов (, село Фролово Рязького повіту Рязанської губернії — , місто Москва) — співробітник ОДПУ-НКВС-НКДБ-МДБ-КДБ, начальник 4-го Управління КДБ при РМ СРСР і член Колегії КДБ, генерал-лейтенант (9.7.1945). Депутат Верховної ради СРСР 2-го скликання.
Ранні роки Народився в російській сім'ї селянина-середняка. У 1919 закінчив 4 класи сільської школи в селі Пехлець Княжовської волості Ряжського повіту (нині Ряжський район Рязанської області), з травня 1919 працював у господарстві батька, з квітня 1924 до квітня 1926 — завідував хатою-читальнею в рідному селі, з травня 1926 працював гасильником бандеролей фабрики «Працівник» в Пехлеці, у березні 1928 - вересні 1929 — голова колгоспу «Свобода» у Фролово.
У РСЧФ з 1929, служив у частинах ППО Морських Сил Балтійського Моря в Кронштадті: червонофлотець 41-го зенап (жовтень 1929 — березень 1931), політичний керівник бригади ППО (квітень 1931 — грудень 1933), одночасно в 1932 закінчив робітничий факультет в Кронштадті.
В органах З 1933 року служив в органах внутрішніх справ і державної безпеки. У грудні 1933 — вересні 1935 працював в ОВ ОГПУ Морських Сил Балтійського моря, одночасно в 1934 закінчив 2-річний комвуз при ПУР Морських Сил, з жовтня 1935 — в ЦШ ОГПУ — НКВС, з 1 вересня 1937 працював в секретно-політичному відділі — оперуповноважений 9-го відділення 4-го відділу ГУДБ (потім 4-й відділ 1-го Управління та 2-й відділ ГУДБ) НКВС СРСР, в 1939 — березні 1940 — заступник начальника 4-го відділення 2-го відділу ГУДБ НКВС СРСР.
Послідовно обіймав наступні посади:
Заступник народного комісара внутрішніх справ Казахської РСР (березень 1940 — 26 лютого 1941) Народний комісар внутрішніх справ Казахської РСР (26 лютого — 31 липня 1941) Заступник народного комісара внутрішніх справ Казахської РСР (6 серпня 1941 — 7 травня 1943) Народний комісар внутрішніх справ Туркменської РСР (7 травня 1943 — 21 жовтня 1946 р .; в 1946 р закінчив Всесоюзний юридичний заочний інститут без захисту диплома) Начальник Спеціального головного управління МВС СРСР «Главспеццветмет» (21 жовтня 1946 — березня 1953) Начальник Головного управління золото-платинової промисловості Міністерства металургійної промисловості СРСР (квітень — липень 1953) Начальник 4-го Управління МВС СРСР (16 липня 1953 — 17 березня 1954), член Колегії МВС СРСР (15 липня 1953 — 13 березня 1954) Начальник 4-го Управління КДБ при РМ СРСР (17 березня 1954 — 23 лютого 1957), член Колегії КДБ при РМ СРСР (13 березня 1954 — 16 лютого 1957) Старший радник КДБ при МОБ Китаю (23 лютого — травня 1957) Старший радник КДБ при МДБ Румунії (травень 1957 — січень 1960)
З травня 1960 — на пенсії. Проживав у Москві. Помер 9 січня 1991 року. Похований на Троєкуровському цвинтарі.
Звання сержант державної безпеки (20 червня 1936) молодший лейтенант державної безпеки (5 листопада 1937) лейтенант державної безпеки (4 квітня 1939) майор державної безпеки (22 жовтня 1940, минаючи звання старшого лейтенанта і капітана державної безпеки) полковник державної безпеки (14 лютого 1943) комісар державної безпеки (15 січня 1944) комісар державної безпеки 3-го рангу (2 липня 1945) генерал-лейтенант (9 липня 1945)
Нагороди два ордени Леніна (26.04.1940, 5.11.1954) орден Червоного Прапора (30.01.1951) два ордени Червоної Зірки (20.09.1943, 3.11.1944) медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медалі знак «Заслужений працівник НКВС» (4.02.1942) знак «Почесний працівник державної безпеки» (23.12.1957)
Посилання Довідник «Хто керував НКВС. 1934–1954» Харитонов на сайті «alexanderyakovlev.org» Харитонов на сайті «shieldandsword.mozohin.ru»