59-та окрема штурмова бригада (Україна)

59-та окрема штурмова бригада безпілотних систем імені Якова Гандзюка («Степові Хижаки», ) — військове з'єднання Сил безпілотних систем Збройних сил України. Пункт постійної дислокації — місто Гайсин Вінницької області. Почесне гасло підрозділу — «До перемоги».

Бригада поєднує застосування безпілотних систем із веденням штурмових дій, виконуючи завдання як у тактичній глибині противника, так і на лінії бойового зіткнення. Сформована наприкінці 2014 року, після початку російської агресії, як 59-та окрема мотопіхотна бригада. Російське вторгнення 2022 року зустріла на Кримському напрямку, воювала за Херсон і Миколаїв, брала участь у Херсонській наступальній операції та звільненні Херсона у листопаді 2022 року. З 2023 року боронила Авдіївський та Покровський напрямки. 3 січня 2025 року переформована на штурмову бригаду безпілотних систем і переведена зі Сухопутних військ до Сил безпілотних систем.

Бригаді присвоєно почесну назву на честь Якова Гандзюка — українського військового діяча часів Перших Визвольних змагань.

Ключові бойові показники Бригада є одним із найрезультативніших підрозділів Сил оборони України:

За підсумками 2025 року входить до топ-10 рейтингу системи DELTA — автоматизованої системи обліку бойових результатів ЗСУ. Входить до переліку найбільш результативних підрозділів Сил оборони України за кількістю набраних бойових балів. Брала безпосередню участь у звільненні міста Херсон у листопаді 2022 року. Понад три роки утримує оборону на Покровському напрямку — одному з найнапруженіших відрізків фронту. У 2025 році ліквідувала понад 1800 одиниць живої сили противника. Нагороджена Президентом України бойовою стрічкою до Бойового прапора бригади «За мужність та відвагу».

Історія

Передумови

У лютому 2014 року почалася російська збройна агресія проти України: Росія вторглася до Криму та анексувала його. В Україні почалася часткова мобілізація.

13 квітня 2014 року розпочалися бойові дії війни на сході, після захоплення Слов'янська Донецької області російськими диверсійними загонами під командуванням Ігоря Гіркіна. 30 квітня 2014 року в.о. Президента України Олександр Турчинов доручив керівникам обласних адміністрацій почати створення батальйонів територіальної оборони в кожній області України. Влітку українські війська вели бої на російсько-українському кордоні, під Донецьком, Луганськом, та на Приазов'ї, ізолюючи угруповання бойовиків від постачання з Росії та розсікаючи утримувані ними території. Після втручання регулярної російської армії, українські сили зазнали низку поразок і були змушені відійти з-під Луганська, Іловайська та Новоазовська.

Яків Гандзюк — людина, на честь якої названа бригада Яків Григорович Гандзюк народився 1873 року на Поділлі, у селі Багринівці. Розпочав службу рядовим у 47-му піхотному полку у Вінниці, згодом закінчив Одеське піхотне юнкерське училище. Брав участь у російсько-японській та Першій світовій війнах, дев'ять разів був поранений. Пройшов шлях від рядового до генерала, здобув численні нагороди і спадкове дворянство.

Після Лютневої революції 1917 року Яків Гандзюк українізував 104-ту піхотну дивізію, яка стала Першою Українською дивізією у складі 1-го Українського корпусу під командуванням Павла Скоропадського. Згодом очолив сам корпус. Під його командуванням українські частини утримували підступи до Києва, стримуючи більшовицькі війська.

У лютому 1918 року, під час наступу загонів Муравйова, Гандзюка разом з товаришами захопили червоні матроси. Муравйов намагався схилити генерала до співпраці, однак отримав відмову. Якова Гандзюка та його товаришів засудили до розстрілу. Йому було 44 роки.

Указом Президента України 6 травня 2020 року бригаді присвоєно почесне найменування «імені Якова Гандзюка».

Створення Військова частина була створена під час російсько-української війни. 8 грудня 2014 року вийшла спільна директива Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України про початок формування. Термін формування було заплановано до 20 грудня 2014 року. Номінально основою для формування бригади мали стати: 9-й окремий мотопіхотний батальйон (до переформування 9 бТрО Вінницької області), 16-й окремий мотопіхотний батальйон, 45-й окремий мотопіхотний батальйон (раніше 5-й батальйон охорони Повітряних Сил). За фактом замість 16-го і 45-го її поповнили 10-й та 11-й мотопіхотні батальйони. Від механізованої бригади загальновійськового комплектування, відрізняється меншою кількістю бронетехніки (підрозділи на автомобілях), відсутністю самохідної артилерії та відповідною штатною структурою.

Місце дислокації управління та підрозділів бригади знаходяться в м. Гайсин Вінницької області, військове містечко № 100 (фонди розформованого у 2013 році 31-го навчального авіаційного центру, в/ч А3769). Місце дислокації двох батальйонів: м. Подільськ Одеської області на фондах колишнього 90-го навчального центру автомобільних військ.

2015 року бригаді додали танкову роту.

Прапор частини з'єднання отримало під час святкування Дня Незалежності України 2015 року.

В вересні 2015 року бригада в повному складі вперше ввійшла в зону АТО і цілий рік без ротацій боронила неокуповані території Донецької та Луганської областей на всіх напрямках.

Участь в антитерористичній операції та операції Об'єднаних сил (2015–2021) З моменту формування бійці бригади брали активну участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України на сході країни. Хронологія бойових ротацій:

Травень–липень 2015: н.п. Чонгар, н.п. Генічеськ. Вересень 2015 — жовтень 2016: н.п. Попасна, н.п. Соледар, н.п. Врубівка. Бригада в повному складі цілий рік без ротацій боронила неокуповані території Донецької та Луганської областей. Червень 2017 — січень 2018: н.п. Маріуполь, н.п. Волноваха, н.п. Широкине, н.п. Чермалик. Червень 2018 — січень 2019: н.п. Щастя, н.п. Войтове, н.п. Станиця Луганська, н.п. Новоайдар. Вересень 2019 — травень 2020: н.п. Бахмут, н.п. Світлодарськ, н.п. Миронівка, н.п. Троїцьке. Жовтень 2020 — липень 2021: н.п. Бахмут, н.п. Світлодарськ, н.п. Миронівка, н.п. Троїцьке.

6 травня 2020 року бригада отримала почесну назву на честь Якова Гандзюка — українського військового діяча часів Перших Визвольних змагань, отамана бригади армії УНР.

Початок повномасштабного вторгнення: бої на Херсонщині (лютий 2022)

24 лютого 2022 року о 4:45 командування бригади отримало наказ зупинити наступ ворога у напрямках Армянськ–Херсон та Чаплинка–Каховка. До виконання завдання залучені 10-й та 11-й батальйони.

О 4 ранку підрозділи бригади почали залишати польовий табір та висуватися на визначені райони зосередження, а звідти — на рубежі в напрямку Чонгар–Чаплинка. Під час висування росіяни завдали авіаційних ударів по бригаді. Певний час підрозділи бригади перебували на рубежах, але згодом за командою почали відходити спочатку в район Брилівки, а потім — Великих Копанів. На той момент росіяни намагалися не вступати у пряме зіткнення, а обходили із флангів, беручи українські сили у кліщі і просуваючись на Олешки і до Нової Каховки.

Оточення та прорив Близько 14:00 того ж дня бригада фактично опинилася в оточенні — внаслідок висадки ворога з гелікоптерів в районі Антонівського мосту, Антонівки та Садового. Три танки під командуванням лейтенанта Євгена Пальченка прорвали оточення в районі Антонівського мосту. З боями вийшов і командир танкової роти Дмитро Дозірчий. 25 лютого 59-та бригада разом з 124-ю бригадою ТрО відійшла з Херсона.

Оборона Миколаєва (лютий–березень 2022) Після відходу з Херсонщини основні зусилля бригади зосередилися на блокуванні противника, що рвався до Миколаєва. 25 лютого о 00:40 артилерійський дивізіон зайняв позиції. Упродовж доби бригадна артилерія зірвала три спроби ворога прорватися через міст.

2 березня група інженерного забезпечення під командуванням Олександра Білявського влаштувала засідку в селі Калинівка, підірвавши танк противника та захопивши полоненого. 3 березня саперна група Руслана Захарчука підірвала ще один міст у районі Миколаєва. 4 березня взвод розвідки 10-го батальйону знищив танк ворога пострілом із ПТРК. 6 березня артилеристи ударом із «Граду» знищили колону противника.

7 березня 2022 року о 15:48 пострілом зі «Стінгера» збитий ворожий штурмовик Су-25.

10 березня артилерійський дивізіон бригади знищив колону противника в районі н.п. Піски. 16 березня бригада розпочала наступ у напрямку Котляреве–Барвінок, Тернових Под та Новогригорівки.

Херсонська наступальна операція та звільнення Херсона (серпень–листопад 2022) Наступальна операція на Херсонщині розпочалася 29 серпня 2022 року і проходила у три етапи. Завдяки тактичній дезінформації в медіа ворог сконцентрував резерви на Півдні, послабивши Харківщину.

Перший етап (серпень–вересень): звільнено понад 13 населених пунктів, площа деокупованої території — близько 1000 км². Другий етап (жовтень): на Бериславському напрямку просування до 40 км, деокуповано близько 1200 км², звільнено 29 населених пунктів. Завершальний етап (8–12 листопада): просування до 40 км, звільнено 169 населених пунктів на площі близько 3500 км².

11 листопада 2022 року Херсон був звільнений. Штурмова група бригади брала безпосередню участь у звільненні міста. Бійці 59-ї бригади підняли Державний прапор України над звільненим Херсоном.

Авдіївський напрямок (2023–2024)

На початку 2023 року бригаду було переміщено на Авдіївський напрямок. У квітні 2023 року бійці відбили кілька механізованих атак 9-ї та 110-ї мотострілецьких бригад «ДНР».

16 січня 2024 стало відомо, що ротно-тактична група «Птахи Мадяра» вийшла зі складу 59-ї бригади, оскільки була реформована в окрему військову частину Морської піхоти.

У лютому 2024 року до бригади перейшла частина штурмового батальйону імені Героя України Дмитра Коцюбайла «Вовки Да Вінчі» зі складу 67-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.Часів Яр: після втрати позицій в 67 бригаді почалися перевірки та переведення — УП, Українська правда, 14 квітня 2024.

Оборона Покровського напрямку (2024 — по сьогодні) Бригада понад три роки утримує позиції на Покровському напрямку — одному з найнапруженіших відрізків фронту.

У липні 2024 року Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський наказав здійснити перевірку у бригаді для з'ясування обставин нещодавніх втрат серед особового складу.

Станом на січень 2025 року бригада обороняла Покровськ. 2 січня 2025 року Президент Зеленський подякував бійцям бригади за стійкість в обороні міста.

Реорганізація в бригаду безпілотних систем (2025) 3 січня 2025 року бригада реорганізована у штурмову та переведена до складу Сил безпілотних систем ЗСУ. Підрозділ отримав нову назву: 59-та окрема штурмова бригада безпілотних систем (59 ОШБр БпС).59-ту бригаду реорганізували у штурмову бригаду безпілотних систем

До складу бригади входять: 1 ББпС «Хижаки висот», 2 ББпС «Інквізиція», 3 ББпС «Signum», штурмовий спеціалізований батальйон «Шквал», 10-й, 11-й та 108-й окремі штурмові батальйони, танковий батальйон, самохідний та артилерійський дивізіони, зенітний ракетно-артилерійський дивізіон, розвідувальна рота, батальйони підтримки та управління.

15–16 травня 2025 року у бригаді екстренно змінили командира. На місце підполковника Богдана Шевчука призначили полковника Олександра Сака. Рішення приймав Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський і було пов'язано з ускладненням обстановки на ділянці оборони бригади.

Бойові досягнення підрозділів безпілотних систем 29 вересня 2025 року пілоти FPV-дронів батальйону «Хижаки висот» (екіпаж «Балтика», 1 ББпС) вдруге в історії українського війська збили за допомогою FPV-дрона російський гелікоптер Мі-8.

16 листопада 2025 року бійці 59 ОШБр БпС нейтралізували російський десант під н.п. Новопавлівкою Дніпропетровської області — 36 окупантів ліквідовано, 6 захоплені в полон.

20 березня 2026 року екіпаж «Балтика» батальйону «Хижаки Висот» за допомогою дрона «Генерал Черешня» на оптоволокні збив російський ударний гелікоптер Ка-52 («Алігатор»). Уся команда нагороджена Орденом «За мужність» II ступеня указом Президента України.

Структура