Бо́кій Гліб Іванович — співробітник ЧК/ОГПУ/НКВС, Комісар державної безпеки 3-го рангу (1935), один із організаторів репресій в СРСР у 1920-1930-ті роки. Згадується в книзі О. Солженіцина «Архіпелаг ГУЛАГ» як керівник так званої «трійки» — позасудового органу масових репресій.
Біографія
Народився в Тіфлісі, тепер Тбілісі, у родині вчителя та етнічного українця. Його батько, Іван Дмитрович, закінчив математичний факультет Імператорського Харківського університету, викладав хімію і фізику синам Намісника Кавказу, Великого Князя Михайла Миколайовича, дослужився до дійсного статського радника.
Прадід — Михайло Васильович Остроградський (1801—1861), український математик, механік і фізик.
Брат — Борис, радянський вчений в галузі гірничої справи, основоположник аналітичних методів проектування рудників і шахт.
Освіта Г. Бокій навчався в Петербурзькому гірничому інституті, брав участь у студентському русі. Співробітничав у Петербурзькому «Союзі боротьби за визволення робітничого класу». Член РСДРП з 1900 року. З 1904 року — член Петербурзького комітету більшовицької партії. Учасник революції 1905 року. Разом з більшовицькими лідерами організовував Центральне бюро РСДРП, член Російського бюро ЦК РСДРП в 1916—1917.
Учасник більшовицького перевороту 1917 року в Петрограді; член Петроградського ВРК. У лютому — березні 1918 року — член більшовицького Комітету революційної оборони Петрограда.
Цікаві факти Гліб Бокій був керівником однієї з груп, яка займалася розробкою та впровадженням нових ефективних методів навчання, з цією метою він досліджував містицизм, буддизм, шаманізм
В органах ВЧК-ОГПУ-НКВД 13.03.18-31.08.18 — заступник голови, з липня голова НК Союзу комун Північної області і Петроградської НК; 21.11.18-1919 — член колегії НКВС РРФСР ; направлений до Мінська для організації підпілля; 1919-09.19 — начальник Особливого відділу Східного фронту; 09.19-08.20 — начальник Особливого відділу ВНК Туркестанського фронту ; член Туркестанської комісії ВЦВК і РНК РРФСР; повноважний представник ВНК в Туркестані; 12.07.21-02.22 — член колегії ВНК ; 28.01.21-10.07.34 — очолював Спеціальний (шифрувальний) відділ ОДПУ СРСР; 22.09.23-10.07.34 — член колегії НКВС/ОГПУ СРСР ; з 16.05.37 — член Верховного суду СРСР; 25.12.36-16.05.37 — очолював 9-й (спеціальний секретно-шифрувальний) відділ ГУДБ НКВС СРСР. 16.05.37 — арешт ; засуджений ВКВС СРСР 15.11.37 до смертної кари. Розстріляний 15.11.1937 року в Москві.
27 червня 1956 року реабілітований посмертно за відсутністю складу злочину.
Примітки
Посилання Які назви вулиць мають зникнути з мапи України? // Український інститут національної пам'яті на сайті «Меморіал»