Михайло Васильович Сирохман ( 16 лютого 1954, Ужгород) — український художник-графік, мистецтвознавець, дослідник дерев'яних церков Закарпаття, викладач Закарпатської академії мистецтв.
Життєпис Михайло Васильович Сирохман народився 16 лютого 1954 року у місті Ужгород.
Випускник Ужгородської ЗОШ №1 та образотворчої студії під керівництвом Золтана Баконія (1971). Закінчив англійське відділення факультету романо-германської філології Ужгородського державного університету (1977). Від 1989 року — викладач в Ужгородському училищі прикладного мистецтва (1995 року перейменовано на Ужгородський коледж мистецтв ім. А. Ерделі), від 2009 – у Закарпатському художньому інституті (2016 року реформовано у Закарпатську академію мистецтв). Нині – доцент кафедри рисунку факультету дизайну та декоративно-прикладного мистецтва Закарпатської академії мистецтв. Заслужений працівник культури України (2009).
У студентські роки юнацьке захоплення мистецтвом перетворилося на найважливішу життєву справу. Своїм вчителем вважає Павла Бедзіра – відомого художника-графіка, одного з лідерів мистецького авангарду на Закарпатті. Михайло Сирохман віддав шану своєму вчителеві, написавши про нього книжку (Ужгород, 2017)Мистецтвознавець Михайло Сирохман видав книгу про "закарпатського Пікассо" Відеосюжет Першого інформаційного каналу (Ужгород). 5 грудня 2018 р.. Раніше він започаткував громадську ініціативу із встановлення на могилі Павла Бедзіра та його дружини, художниці Лізи Кремницької пам’ятного знаку у формі мистецького творуВ Ужгороді освятили пам’ятник Павлу Бедзіру й Лізі Кремницькій // Закарпаття онлайн. – 23 липня 2012 р..
Нині Михайло Сирохман — автор сотень графічних робіт, учасник обласних виставок. 2017 вийшов каталог його робіт.
З кінця 1970-х і дотепер досліджує дерев'яні церкви Закарпаття, є автором численних книжок і провідним фахівцем у цій галузі.
З 1990-х і дотепер досліджує історію й сучасність закарпатського малярства, є автором сотень статей, нарисів, текстів до альбомів і каталогів закарпатських художників.
Брав участь у багатьох громадських ініціативах, зокрема, із захисту історичної забудови УжгородаМихайло Сирохман: «Кожна вулиця старого Ужгорода була окремою архітектурною виставкою» // KARPATNEWS.in.ua. – 6 травня 2011 р.Михайло Сирохман: «Ми втрачаємо Ужгород. Точка неповернення вже близько» // Закарпаття онлайн. – 11 березня 2011 р., долучився до акцій протесту проти забудови гірського масиву СвидовецьМихайло Сирохман про любов до Карпат (відео) // Фейсбук-сторінка «Free Svydovets». 29 березня 2018 р.М. Сирохман. Свидовець. Горор у горах Карпатах // Закарпаття онлайн. – 16 листопада 2017 р. та спорудження вітроелектростанції на Боржавському хребті.
Дослідницька і громадська діяльність Дослідження і популяризація дерев’яних церков Закарпаття Михайло Сирохман — найвідоміший дослідник закарпатської дерев'яної церковної архітектури і людина, з якої на Закарпатті почалася епоха зацікавлення дерев'яною церквою.
На основі двадцятилітніх польових досліджень та архівних розвідок опублікував монументальну, обсягом майже 900 сторінок, монографію «Церкви України. Закарпаття» (Львів, 2000), що містить інформацію про всі існуючі й утрачені дерев’яні та муровані храми Закарпатської області. Це видання, що готувалося до друку у складні 1990-і роки, вийшло за підтримки мецената Олега Іванусіва (Торонто). Несподіваний вихід такого ґрунтовного видання, підготовленого поза межами будь-яких інституцій, зусиллями однієї людини, викликав тоді величезний резонанс. Ілюстрована фотографіями автора й архівними зображеннями книга і досі залишається основним джерелом інформації про закарпатські пам’ятки сакральної архітектури. За рік до виходу монографії була опублікована невеличка книжка «Втрачені церкви Закарпаття» (Торонто–Ужгород, 1999), а упродовж наступного десятиліття - серія буклетів про церкви Хустщини та путівник «П'ятдесят п'ять дерев'яних храмів Закарпаття» (К., 2008).
Ще з 1980-х років Михайло Сирохман розпочав громадську діяльність задля популяризації та порятунку дерев’яних церков Закарпаття, опублікував десятки статей та інтерв’юМихайло Сирохман: «Секрет простий: Треба любити своє середовище більше як долари» // Укрінформ. – 27 лютого 2018 р.Михайло Сирохман: «Закарпатці власними силами, за великі гроші знищують дерев’яні церкви» // РІО. – 16 жовтня 2015 р.Актуальне інтерв’ю. Михайло Сирохман Відеосюжет М-студіо. 28 червня 2013 р. про дерев’яні церкви у закарпатській пресі з метою привернути увагу громадськості до цих пам’яток.
Завдяки діяльності Михайла Сирохмана художня цінність дерев’яних церков набула нового визнання, і у Закарпатській академії мистецтв було запроваджено спецкурс для магістрів "Дерев’яна архітектура Карпат", який він викладає.
2001 року організував громадську акцію «Врятуймо гукливську церкву», в результаті якої дахи цієї пам'ятки, а згодом і церков у селах Розтока, Кужбиї, Ясіня, Уклин, були перекриті новим ґонтом.
Після того, як 2003 року пожежа знищила дерев’яну церкву у Нересниці, пропонував відтворити цю пам’ятку – тільки не на старому місці, де вона була нікому не потрібна, а в Ужгороді. Ініціативу Михайла Сирохмана підтримав єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії Мілан Шашік, і у 2011–2013 роках на впорядкованій ділянці Боздоського цвинтаря з боку вулиці Капушанської було споруджено наближену копію Нересницької церкви О. Штефаньо. В Ужгороді вже залили фундамент під копію дерев’яної церкви з Нересниці // Закарпаття онлайн. – 24 листопада 2011 р.Нересницька церква відродилася в Ужгороді // Трибуна. – 22 квітня 2013 р.Михайло Сирохман: «Відновлений храм в Ужгороді не є точною копією Нересницької церкви...» (інтерв’ю).
Він завжди публічно виступає проти спотворення пам’яток переробками, забудови їхньої території, наприклад, упродовж 2014 року боровся проти незаконного будівництва в охоронній зоні дерев’яної церкви у Кострині: виступав у пресіМихайло Сирохман: «Дерев’яні церкви – як машина часу: треба підійти, побачити і перенестись в іншу епоху» // РІСУ. – 24 березня 2016 р., ініціював скликання прес-конференціїНа Великоберезнянщині нищать унікальну дерев’яну церкву Відеорепортаж М-студіо з прес-конференції. 17 листопада 2014 р., зустрівся з тодішнім головою Закарпатської ОДА, та попри обіцянку останнього взяти ситуацію під контрольГолова Закарпатської ОДА взяв під контроль ситуацію з церквою у Кострині, винуватці, монахи православного монастиря, демонтували лише прибудову до церкви, а незаконно збудовані ними навколо пам’яткової церкви споруди так і лишилися на своїх місцях, відтак історичний ландшафт цього місця спотворено.
2016 року в рамках проекту словацько-української міжкордонної співпраці вийшла книжка Михайла Сирохмана «Дерев’яні церкви та дзвіниці Закарпаття» (Пряшів, 2016), в якій представлено всі нині існуючі дерев'яні церкви краю, а також дзвіниці, яким зазвичай приділяється мало уваги. Уперше такий масив світлин подано у кольорі, причому окрім сучасних кадрів (крім авторської, залучено також фотозйомку Олени Крушинської), подано й фотографії з експедицій автора 1970–1990-х років. Особливу вагу це має для тих церков, які сьогодні спотворено переробками і вкрито бляхою. Давніші й сучасні світлини свідомо подані поруч, щоб показати, як несмак і невігластво знищують безцінну культурну спадщину. Видання також містить нові дані про церкви та їхніх будівничих, виявлені автором в архівах, і рідкісні фотографії першої половини XX століття.
Ініціював видання двотомного альбому фотографій Закарпаття 1920-х років, що були зроблені чеським дослідником Флоріаном Заплеталом і збережені до нашого часу академіком Миколою Мушинкою. Разом з останнім виступив упорядником видання, що вибороло перше місце у своїй номінації у Всеукраїнському рейтингу «Книжка року 2016». Тримовний альбом (українська, чеська, англійська) видали спільно ужгородське і чеське видавництва. Презентували видання в УжгородіС. Федака. Привіт з давнини // Закарпаття онлайн. – 04 жовтня 2015 р.Щойно з друку: днями з’явилась очікувана книга «Міста і села Закарпаття // Закарпатський кореспондент. — 18 липня 2016. й у ПразіМ. Мушинка. У Празі говорили про дерев’яні церкви Закарпаття // Закарпаття онлайн. — 21 жовтня 2015..
На основі даних, зібраних у польових дослідженнях 1990–2000-х років та архівних розвідок 1990–2010-х років Михайло Сирохман створив книжку «Будівничі закарпатських церков» (Ужгород, 2019)«Будівничі закарпатських церков»: Михайло Сирохман презентував нову книжку Відеосюжет TV21 УнгварВ Ужгороді презентували унікальне видання Михайла Сирохмана «Будівничі закарпатських церков» // Uzhgorod.net.ua — 10 вересня 2019., більшість матеріалів якої присвячено народним майстрам, що будували традиційні дерев’яні храми у 1920–1940-х рокахМихайло Сирохман: «Будівничі переважно не мали освіти, але їхні храми – взірці смаку й пропорції» (інтерв’ю) // Укрінформ. — 22 вересня 2019..
На основі даних, зібраних в архівах Закарпаття, Будапешта, Праги, Братислави, Кошиць написав книжку «Втрачені дерев’яні церкви північно-східної Словаччини» (Свидник, 2019, у співавторстві з Ярославом Джоґаником – директором Музею української культури у Свиднику)Рецензія Олега Болюка на книжку М. Сирохмана та Я. Джоґаника «Втрачені дерев’яні церкви північно-східної Словаччини» // Сайт «Українці Словаччини».
У 2021 році в рамках однойменного проекту, підтриманого Українським культурним фондом, видав книжку "Втрачені церкви Закарпаття", в якій зафіксовано 156 об’єктів церковної архітектури (101 дерев’яна церква, 29 дерев’яних дзвіниць та 26 мурованих храмів), що перестали існувати упродовж ХХ-ХХІ ст., однак збереглися у зображеннях. Відомості про долю втрачених пам’яток були зібрані автором у численних експедиціях селами Закарпаття, що тривали з кінця 1970-х до середини 2000-х років. Їх доповнили матеріали архівних розвідок 1990-2021 років, проведених у бібліотеках, архівах і музейних фондах України, Словаччини, Чехії, Угорщини. У рамках проекту "Втрачені церкви Закарпаття" Михайло Сирохман також прочитав серію лекцій"Втрачені церкви Закарпаття": відкриті лекції Сюжет на Tv21 Унгвар, 21 вересня 2021 р. про дерев’яну архітектуру, разом із дослідницею дерев’яних храмів Оленою Крушинською підготував серію статей для інтернет-видання «Лівий берег (LB.ua)»О. Крушинська, М. Сирохман. Коли зникає дерев’яна церква (розширена версія) // LB.ua. - 8 серпня 2021 р.О. Крушинська. Михайло Сирохман: "Пам'ятка – це не просто споруда, це відбиток епохи" (інтерв’ю, розширена версія) // LB.ua. - 21 серпня 2021 р. і дав низку інтерв’ю для інших ЗМІ, в яких розповів про актуальні проблеми дерев’яних церков, найгіршою з яких сьогодні є масове спотворення їхнього автентичного вигляду: покриття бляхою і пластиком, додавання сяючих цибулястих бань і критих ґанків, забудова охоронної зони пам’ятокМ. Маркович. "Бляшаний панцир – це кінець церкві", – дослідник дерев’яних церков Михайло Сирохман // Сайт "Локальна історія". - 22 вересня 2021 р.З. Попович. Вогонь, бляха та необізнаність: три вороги дерев’яних церков. Інтерв’ю з Михайлом Сирохманом // RISU.ua. - 10 листопада 2021 р.М. Чадюк. Перлини народного мистецтва. Інтерв’ю з Михайлом Сирохманом // День. - 6 травня 2022 р..
Саме Михайло Сирохман, який має у краї великий авторитет як культурний і громадський діяч, ще на початку 2000-х років привернув увагу суспільства до дерев’яних церков і поклав початок їхньому перетворенню на культурний і туристичний бренд Закарпаття. В інших регіонах України цього не сталося й дотепер.
Дослідження закарпатського мистецтва XX ст.