Сеймур Роджер Крей (; 28 вересня 1925, Чиппева-Фоллс, Вісконсин, США — 5 жовтня 1996 року, Колорадо-Спрінгс, США) — американський інженер в області обчислювальної техніки, творець ряду американських суперкомп'ютерів. Славу винахіднику приніс комп'ютер CDC 6600.

Біографія Крей народився в Чиппева-Фоллс (штат Вісконсин, США). Його батько був інженером-будівельником і прищеплював синові інтерес до науки та інженерної справи.

Сеймур закінчив середню школу в Чиппева-Фоллс в 1943 році, після чого був покликаний в американську армію як оператор радіостанції. Спочатку він був в Європі, після чого на Тихому океані, де працював над розшифровкою японських повідомленьІнтерв'ю.

Сеймур Крей помер у жовтні 1996 року від поранень, отриманих в автокатастрофі.

Кар'єра Крей почав свою кар'єру в 1951 році з роботи в компанії Engineering Research Associates (ERA). Компанія займалася створенням криптографічного обладнання для ВМФ США. Працюючи в ERA, Крей створив свій перший комп'ютер — модель ERA 1103 (1953). У 1952 році ERA була куплена компанією Remington Rand. До цього Remington Rand в 1950 році придбала компанію Eckert-Mauchly Computer Corporation, яка працювала над комп'ютерами UNIVAC. Ці дві куплені компанії були об'єднані в підрозділ UNIVAC Division, і комп'ютер Крея випустили під назвою UNIVAC 1103. У 1955 році Remington Rand об'єдналася з компанією Sperry Corporation, утворивши компанію Sperry-Rand, а підрозділ UNIVAC Division було перейменовано в Sperry-UNIVAC. Багато колишніх працівників ERA були незадоволені своїм становищем, яке вони посідали в гігантському конгломераті, і в 1957 році вони вирішили відділитися від Sperry-Rand і створити свою компанію Control Data Corporation.

Control Data Corporation До кінця 1957 Сеймур Крей, що був пов'язаний зобов'язаннями з Військово-морським флотом США, залишався працювати в Sperry-Rand над системою NTDS, точніше він розробляв комп'ютер AN / USQ-17 для цієї системи. Як тільки основна робота над цим проєктом була завершена, Крей приєднався до компанії Control Data Corporation, вклавши в статутний капітал 5000 доларів своїх особистих заощаджень.

CDC 1604 Відразу після переходу в CDC Крей почав роботу над прототипом під назвою «Little Character», використовуючи транзистори, а не вакуумні лампи. Через складне фінансове становище молодої компанії він збирав прототип з бракованих транзисторів, які тільки міг придбати за низькою ціною в місцевих магазинах радіодеталей, компенсуючи «брак» дотепними схемами. Весь 1958 пішов на створення 6-бітного прототипу і розробку його модульної структури.

У CDC, спираючись на дослідження, проведені в Sperry-Rand за проєктом навігаційної системи (проєкт Athena) для міжконтинентальних балістичних ракет Titan, і на експерименти з «Little Character», Крей побудував перший повноцінний комп'ютер , використовуючи германієві транзистори. Корпоративна легенда стверджує, що номер комп'ютера (1604) був отриманий шляхом простого складання номери з адреси, де розташовувалася компанія CDC (501 Park Avenue), з номером останнього комп'ютера (ERA / UNIVAC 1103), над яким працював Крей в Sperry-Rand до відходу в CDC .

48-бітний CDC 1604 був представлений на ринку в 1960 році, і на той момент з тактовою частотою 0,2 МГц (час такту 5 мікросекунд) він був найшвидшим комп'ютером в світі. Перший екземпляр був поставлений в Naval Postgraduate School, а наступні продані Ліверморській національній лабораторії, Університету штату Іллінойс, компаніям Northrop і Lockheed, Національному бюро стандартів, і навіть Уряду Ізраїлю . Роком пізніше за довгі триденні вихідні Крей розробив зменшену 12-бітну версію CDC 1604, яка отримала назву CDC 160A . CDC 160A містився в звичайному конторському столі і був по суті першим в історії мінікомп'ютером. Він використовувався як консоль введення-виведення даних в CDC 1604, або як віддалений термінал. На його основі було створено сімейство мінікомп'ютерів CDC 160, а модифіковану версію CDC 160A Крей використовував як периферійні процесори у своєму суперкомп'ютері CDC 6600.

Його наступні проєкти комп'ютерів — CDC 6600 і CDC 7600  — визначили нові стандарти для всієї промисловості.

CDC 6600

CDC 7600 Наступний комп'ютер CDC 7600 Сеймура Крея був представлений в 1969 році. З тактовою частотою 37МГц (час циклу — 27,5 наносекунд) він був «лише» в 4 рази швидше CDC 6600 при майже тій же ціні — 7.5 млн доларів. Через відсутність значного стрибка в продуктивності CDC 7600 продавався дещо гірше, ніж CDC 6600.

Спочатку Крей створював комп'ютер під назвою CDC 6800, який планувалося зробити обернено сумісним з CDC 6600. Але потім він відмовився від цього задуму і побудував новий комп'ютер CDC 7600 з нуля. Незважаючи на відмінності в архітектурі, CDC 7600 виявився майже повністю сумісним з CDC 6600 за допомогою компілятора Fortran, який підтримували обидві машини.

CDC 8600 Роботу над CDC 8600 Крей почав відразу ж після виходу на ринок CDC 7600. Джим Торнтон (Jim Thornton), який допомагав Крею створювати CDC 6600 і CDC 7600, покинув лабораторію Крея і повернувся в Міннеаполіс в штаб- квартиру CDC, де зайнявся своїм проєктом — комп'ютером CDC STAR-100. Його місце в команді Крея зайняв інженер Les Davis.

Для досягнення ще більш високої продуктивності Крей пішов на радикальний крок — створити унікальну машину з 4 процесорами, що працюють із загальною пам'яттю. Він вирішив ще щільніше упакувати компоненти комп'ютера, щоб скоротити довжину електричних ланцюгів. Для цього розміри плат були збільшені в 5 разів у порівнянні з платами в CDC 7600 і зібрані в модулі по 8 плат у кожному. Кожна така плата споживала 3 кВт електроенергії і виділяла дуже багато тепла, яке треба було відводити. Цю задачу в CDC 8600 знову вирішував Ден Рош (Dean Roush). Між платами були розміщені мідні пластини, які відводили тепло до трубок з фреоном. Одна тільки холодильна установка важила 20 тонн, що було в 3 рази більше, ніж в CDC 6600, і в 2 рази більше ніж в CDC 7600.

За всіма ознаками конструкція CDC 8600 слідувала ідеям «старої школи». Через збільшення компонентів — транзисторів, резисторів, конденсаторів, і великого обсягу пайки — комп'ютер мав ще більше «точок відмови». Через це Крею так і не вдалося домогтися головного — надійності його роботи. Проєкт затягнувся без жодної перспективи і почав викликати тривогу у керівництва компанії CDC. Зрештою CDC вирішила віддати перевагу проєкту STAR-100, а проєкт CDC 8600 Крею запропонували відкласти до кращих часів або взагалі закрити. Крей не побажав цього робити і в лютому 1972 року пішов з CDC.

Cray Research

14 лютого 1972 Крей звільнився з CDC і заснував першу зі своїх власних фірм — Cray Research там же в Чиппева-Фоллс. Розставання Крея з CDC було мирним. CDC навіть вклала 500.000 доларів в Cray Research незважаючи на те, що Крей практично ставав їх прямим конкурентом. Створюючи компанію, Крей оголосив, що Cray Research будуватиме по одній моделі комп'ютера за один раз, всі ці комп'ютери будуть суперкомп'ютерами, і Cray Research не займатиметься нічим, крім суперкомп'ютерів.

В Cray Research він створив найшвидші в світі суперкомп'ютери загального призначення: Cray-1 і Cray-2.

Cray-1 В Cray-1, Крей врахував помилки проєкту CDC 8600, а також плюси і мінуси проєкту CDC STAR-100. Він відмовився від транзисторів на користь інтегральних мікросхем, від багатопроцесорної системи на користь векторного процесора, реалізував новий принцип роботи процесора з пам'яттю «регістр-регістр», використовував для пам'яті напівпровідники замість феромагнітних сердечників. У 1974 році перші тести машини показали продуктивність 80 MFLOPS. У 1975 році компанія представила комп'ютер Cray-1 публіці.

Cray-2

Cray-3 У 1988 році Крей розпочала роботу над новою моделлю — Cray-3. Для досягнення ще більших швидкостей Крей вибрав як компонентну основу для мікросхем арсенід галію. Цей матеріал використовувався досі в космічній галузі для створення швидкодіючих схем для супутників, але ніхто до Крея не наважувався застосувати його в будівництві комп'ютерів. Властивості арсеніду галію дозволяли створювати мікросхеми, що працюють на надвисоких частотах — у шість разів швидше кремнієвих мікросхем: Крей розраховував на тактову частоту 500 МГц (2 наносекунди на такт).

Однак як матеріал арсенід галію дуже крихкий, вихід придатних підкладок дуже низький. Вартість пластини з арсеніду галію складала 300 доларів за штуку в порівняння з 6 доларами за кремнієву PC Magazine, 15 травня 1984. Навіть випробування зібраних модулів викликало проблеми: не було доступного тестового обладнання, здатного працювати на частоті 500 МГц, так що Cray Research доводилося купувати дороге обладнання за спецзамовленням. Все це природно позначалося на майбутній вартості комп'ютера: понад 30 мільйонів доларів.

Робота над проєктом затягнулася, і керівництво компанії Cray Research в 1989 році віддало перевагу іншому проєкту Cray C90, який розроблявся паралельно.

Cray Computer Corporation

15 травня 1989 Крей оголосив про відхід з компанії Cray ResearchCray's Future Without CrayCray casts out founder's unit // Computerworld: 22 травня 1989 і вирішив продовжити роботу над Cray-3 в рамках нової компанії — Cray Computer Corporation, що розмістилася в Колорадо-Спрінгс. Розставання було мирним: Cray Research вклало в нову компанію Крея 100 мільйонів доларів готівкою і 50 мільйонів додало майном. У Cray Computer Corporation Крей працював підрядником, а не штатним працівником.

Наприкінці серпня 1990 компанії вдалося укласти договір на продаж першого комп'ютера з Ліверморською національною лабораторією. За цим договором Cray-3 повинен був бути поставлений не пізніше червня 1992 з поетапною здачею модулів. До червня 1991 всі етапи були пройдені успішно, проте до грудня 1991 року стало ясно, що здати в термін блок обчислень з плаваючою комою не вдасться. Наприкінці грудня Ліверморська лабораторія повідомила, що відмовляється від контракту на Cray-3 і придбає замість нього комп'ютер C90 у компанії Cray ResearchCray Loses Only Order For Product , NY Times, 24 грудня 1991.

З втратою свого головного клієнта для компанії Cray Computer Corporation настали важкі часи. Щомісячні витрати компанії становили 5 мільйонів доларів. Список урядових організацій, здатних придбати комп'ютер за 30 мільйонів доларів, скоротився з закінченням Холодної війни і скороченням фінансування на оборону. Не маючи покупця, було вирішено зупинити розробку 16-процесорного варіанта Cray-3 і знайти покупця на 8-процесорну машину Cold War's End Hits Cray Computer , NY Times, 21 лютого 1992.

Незважаючи на все це на початку 1994 року Крей почав роботу над новим комп'ютером — Cray-4, який був більш простою і більш надійною машиною. Робота над Cray-4 просувалась успішніше, ніж над Cray-3. Вдалося досягти тактової частоти 1 ГГц (час такту — 1 нс), загальна вартість машини була в п'ять разів нижче, ніж Cray-3.

В цілому до середини 1994 року робота в компанії налагодилася, вже будувалися плани на машини Cray-5 і Cray-6, а Крей подумував про почесний відхід на пенсію. Проте компанії в умовах економічного спаду не вдалося знайти грошей на оплату поточних витрат і завершення робіт. 24 березня 1995 компанія оголосила про своє банкрутство, витративши в загалом 300 мільйонів доларів на розробку і поставивши безкоштовно на пробу в травні 1993 роки комп'ютер Cray-3 лише одному покупцю — Національному центру атмосферних досліджень, де він так за кілька років і не запрацював коректно і був списаний через 2 дні після того, як Cray Computer Corporation збанкрутувала .

До середини липня 1995 Крей разом з рештою керівників компанії намагався знайти інвестора для продовження робіт, однак випуск моделі Cray T90 компанією Cray Research поставив хрест на перспективах комп'ютера Cray-4.

SRC Computers