Краснопу́ща — село в Україні, у Бережанській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. До 2020 року підпорядковане Урманській сільраді.
Розташоване на правому березі річки Золота Липа.
Населення — 191 особа (2001). Дворів — 40Офіційний сайт Бережанської районної ради.
Географія
У селі є вулиці: Богдана Хмельницького, Садова та Шевченка.
Клімат
Історія
Перша писемна згадка — 1589 р.
У 1664 р. монахи Варлам і Теодозій збудували Краснопущанський монастир отців Василіян (перебудований 1756 р., мур.).
У 19 ст. Краснопуща була відома як один із релігійних центрів краю. До 1947 р. щороку 7 липня тут відбувалися відпусти.
Діяли «Просвіта» й ін. українські товариства, кооператива.
Н. Загірний записав у селі пісню «Ой у місті Гусятині сталася причина» (була у фольклорній розвідці Івана Франка «Жіноча неволя в руських піснях народних»).Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина. — Тернопіль : Тернограф, 2012. — 280 с. — C. 27. — ISBN 978-966-457-087-6.
З 1 серпня 1934 року відповідно до закону про самоврядування (23 березня 1933 року) увійшло до складу сільської гміни Біще.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бережанської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бережанського району, село увійшло до складу Тернопільського району.
22 червня 2023 року рішенням №230 Національної комісії зі стандартів державної мови віднесено до списку населених пунктів, які «можуть не відповідати лексичним нормам української мови», зокрема стосуватися «російської імперської чи колоніальної політики». Громаді рекомендовано обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку.
Населення
Населення села в минуломуБемко Володимир. Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани // Бережанська земля. Історико-мемуарний збірник. — С. 49—56.:
+РікЧисло осібУкраїнцівгреко-католиківПоляків таримо-католиківЄвреїв 1900 286 266 13 7 1939 310 305 5 0+
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким:
+МоваЧисло ос.Відсоток українська 98,95 російська 1,05+
Політика
Від 28 квітня 2012 року село належить до виборчого округу 165 — сайт Верховної ради України (архів).
Пам'ятки Краснопущанський монастир Церква Різдва святого Івана Хрестителя (1905, мурована), у приміщенні монастиря від 1947 — психо-неврологічний інтернат. Діє млин, який збудували монахи (кінець ХІХ ст.).
Пам’ятний знак на честь щасливого спасіння польського королевича Якуба та з нагоди дарування землі Василіанському монастирю Пам'ятка історії місцевого значення. Розташований в південних околицях села, за 400 м від млина.
Робота самодіяльних майстрів, виготовлений з каменю (1735 р.).
Розміри плити — 1,5х0,8, площа — 0,0025 га.Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27 січня 2010 року № 16.Наказ Міністерства культури України від 28 листопада 2013 року № 1224.
Відомі люди
У Краснопущі народилися доктор економічних наук, професор, академік Національної академії аграрних наук, ректор Львівського сільськогосподарського інституту. (1989—1998) Роман Тринько; кандидати наук Лещук В. В., Тучапський Р. Й., Тучапський Я. В., Щербатий М. В., Лещук Н. В. художник В. Мороз.
Перебували Бібліотекою монастиря користувалися Богдан, Левко і Сильвестр Лепкі, Іван Франко, Андрій Чайковський. Іконостас для церкви Краснопущанського монастиря виконав представник Жовківської малярської школи Василь ПетрановичЧень Л. Церква Св. Миколая — перлина Бучача. — Львів, 2010. — С. 10..
Померли Стефанія Садовська (1888—1968) — українська музеєзнавиця, краєзнавиця, педагогиня.Мельничук Б., Щербак Л. Садовська Стефанія Стефанівна // Йосиф Ґродський (1869—1947) — український чернець-василіянин, секретар митрополита Андрея Шептицького, економ Святоюрського палацу у Львові і касир митрополичих маєтностей, письменник, автор спогадів про митрополита Шептицького. Гликерій Дубицький (1738—1813) — церковний діяч, священник-василіянин, педагог, місіонер, перший ігумен Дрогобицького василіянського монастиря, ігумен Крехівського (1800—1811) і Краснопущанського монастирів (1811—1813). Галерея
Примітки
Джерела Мищишин М., Павлів Я., Тиманський С. Краснопуща / Тринько Р. Краснопущі — 415. — 2004 — S. 638.
Посилання
Краснопуща