Пафос () — стародавнєA.T Reyes, Archaic Cyprus (1993):124 місто давньогрецьке портове місто, яке знаходиться на західній частині північного берега острова Кіпр. місто згадується в записах на табличках царя Ассирії Асархаддона в 673/2 році до нашої ериSir Ernest Alfred Wallis Budge 1880, «The history of Esarhaddon (son of Sennacherib) king of Assyria» (The Names of the Twenty-two Kings, p. 104—108), як одне з десяти міст-держав античного Кіпру.
Географія Старий Пафос (Палепафос), нині відомий як Куклія, було розташовано на пагорбі на схід від сучасного міста, розташовувався на південному заході Кіпру, в гирлі річки Діаррізос. Він був недалеко від мису ЗефіріумStrabo xiv. p. 683 та гирла потоку Бокар.
Історія
Археологія показує, що Старий Пафос був заселений з часів неоліту. Він був центром культу Афродіти. Міфічне місце народження Афродіти знаходилося на острові. Міф про заснування міста переплетений з богинею таким чином, що Старий Пафос став найвідомішим і найважливішим місцем поклоніння Афродіті в стародавньому світі.
Ймовірно засновано ахейцями з Пелоппонесу у XII ст. до н.е. під час вторгнення «народів моря». Це співвідноситься з міфом про аркадійського царя Агапенора, що став засновником Пафос. В цей час під тиском «народів моря» частина ахейців рушила на схід, діставшись Кіпру і Кіззуватни, де заснували низка міст-держав і Хіява відповідно. Тут вони засновували власні держави. Грецькі імена двох давніх царів, Етевандра та Акестора, засвідчені кіпрським письмом на речах VII століття до н.е.Terence Bruce Mitford (1971). The Inscriptions of Kourion. American Philosophical Society. ISBN 978-0-87169-083-8
Старий Пафос був центром поклоніння Афродіті для всього егейського світу. Кініради, або нащадки Кініра, були головними жерцями; греки за назвою, але фінікійського походження. Їхня влада та авторитет були великими, але з деяких написів можна зробити висновок, що ними керували сенат і народні збори. Тут також був оракулEngel, i.p. 483.
Стасандр I визнав владу Ахеменідів, став першим карбувати власні монети за перським зразком. 323 року до н.е. представник роду Кінірадів — Тимарх, льотмавши підтримку Олександра Македонського, поваливши царя Алімона. Новий Пафос (Неа Пафос) був заснований на морі поблизу природної гавані. Він розташовувався приблизно за 60 стадій або 12 км на північний захід від старого міста. Його, ймовірно, 312 року до н.е. заснував Нікокл, останній цар Палепафосу.
310 року до н.е. Нікокл вимушен був визгати владу Птолемея I, царя Єгипту. Невдовзі цар Пафосу повстав, але 306 року до н.е. зазнав поразки й загинув. Державність Пафосу було ліквідовано.
Культура Більшість пам'яток матеріальної культури Старого Пафосу було втрачено, проте римський період все ж таки представлений кількома спорудами, пов'язаними зі святилищем Афродіти. Святилище розташовувалося на схід від міста. У ході археологічних розкопок було виявлено у північній частині комплексу святилища кілька будівель. Дві будівлі датуються І – ІІ ст. та відповідають традиційному плану відкритого двору для пафійського культу.
У ході археологічних розкопок на території Нового Пафоса було виявлено прямокутну агору, яка була головною площею Нового Пафосу. Одеон був звернений до агори, у своїй основі представляв півколо зі сценою та залою. На південь від одеону розташовані руїни храму Асклепія, від якого збереглися лише колони і невеликі фрагменти стен1. Театр розташовувався на північно-східній частині міста, загальною місткістю до 8,5 тис. осіб. Його розкопками займався Сіднейський університет 1995 р.2 Ще однією пам'яткою античного Кіпру є будинок Тесея, датований IV в. Він розташовувався неподалік північно-західної гавані і був названий на честь мозаїки, знайденої під час археологічних розкопок, на якій Тесей вбиває Мінотавра. Дім Діоніса був приватним будинком багатого громадянина Кіпру і датується II ст. Площа будинку займала 2 тис. м2. У будинку налічувалося близько 40 кімнат та 15 мозаїчних підлог. Свою назву пам'ятник отримав через частого використання зображення Діоніса на мозаїках. Також у південній частині археологічного парку Нового Пафосу знаходяться руїни базиліки Панагія Ліменіотиса. Базиліка у своїй основі представлена трьома нефами і датується V ст.
Царі Пафоса Агапенор, засновник Палеопафосу Арій Кінір Етевандр (VII ст. до н.е.) Акенор (VII ст. до н.е.) Стасандр I (450 до н.е.—?) Харідам Алімон (?—332 до н.е.) Тимарх (332—321 до н.е.) Стасандр II (321—320 до н.е.) Нікокл (320—306 до н.е.)
Див. також Десять міст-держав Кіпру
Примітки