Ра́нні роки́ життя́ Са́ймона Кузне́ця недостатньо дослідженіWeyl, Georges. Introduction: Simon Kuznets, Cautious Empiricist of the Eastern European Jewish Diaspora // , через що в різних джерелах наводяться різні версії подій.

Ця стаття наводить детальну інформацію з усіма підтвердженими авторитетними джерелами версіями подій, що відбулися в житті американського економіста Саймона Кузнеця (уродженого Семена (Шимена) Абрамовича Кузнеця) від його народження до еміграції до Сполучених Штатів Америки в 1922 році. Стаття не надає перевагу жодному з джерел та надає читачеві можливість обрати той варіант біографії, який він вважає найбільш правдоподібним. У розташуванні варіантів перевага надавалася офіційним джерелам, енциклопедіям і заявам самого Саймона Кузнеця.

Народження та родина

Семен Кузнець народився в єврейській родині: у Росії — згідно з автобіографією КузнецяSimon Kuznets - Biographical — The Sveriges Riksbank Prize in Economic Sciences in Memory of Alfred Nobel 1971 , книгою Intellectual Capital: Forty Years of the Nobel Prize in Economics у Харкові (сучасна Україна) — згідно з Британською енциклопедієюSimon Kuznets — Encyclopædia Britannica , Українською радянською енциклопедією, енциклопедичним біографічним словником «Русское зарубежье. Золотая книга эмиграции. Первая треть XX века»Русское зарубежье. Золотая книга эмиграции. Первая треть XX века. Энциклопедический биографический словарь. — М., 1997. — С. 315—317, офіційними документами КузнецяИльин А. Скелет в шкафу лауреата Нобелевской премии Семёна Кузнеца // Гістарычная брама № 1 (26)/2012 , Вісником НАН України, довідником Current Biography Yearbook 1972, працею Віталія АбліцоваВіталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с., Економічним словником, сайтом Харківського університету у Пінську (сучасна Білорусь) — згідно з енциклопедичним біографічним словником «Русское зарубежье. Золотая книга эмиграции. Первая треть XX века», працею дослідника його біографії Сімона Вейла, дослідженням білоруського краєзнавця Олександра Ільїна, спогадами родичів, довідником Fifty Major Economists, книгою Economics in Russia: Studies in Intellectual HistoryBarnett, Vincent, and Zweynerth, Joachim (2008). Economics in Russia: studies in intellectual history. Aldershot : Ashgate. p. 114 , сайтом Харківської обласної ради, сайтом НТУУ «КПІ» у 1901 році: 17 (30) квітня — згідно з Британською енциклопедією, Українською радянською енциклопедією, довідником Current Biography Yearbook 1972, сайтом Харківського університету, працею дослідника його біографії Сімона Вейла 10 квітня — згідно з Енциклопедичним словником економікиGhodke, N. B. Encyclopaedic Dictionary of Economics. Mittal Publications, 1985

Його батько, Абрам Ісакович Кузнець, був: торговцем хутром — згідно з енциклопедичним біографічним словником «Русское зарубежье. Золотая книга эмиграции. Первая треть XX века», довідником Current Biography Yearbook 1972 вправним хутровиком — згідно з працею Вібги Капурії-Формана та Марка Перльмана, довідником Fifty Major Economists працював у хутровому бізнесі — згідно зі спогадами родичів заможним банкіром — згідно з працею дослідника його біографії Сімона Вейла столинським міщанином, головним бухгалтером пінського відділення Азово-Донського комерційного банку та досить заможною людиною — згідно з дослідженням білоруського краєзнавця Олександра Ільїна працював у банку — згідно зі спогадами родичів

Його мати, уродженка Рівного Поліна Кузнець (Фрідман), походила з родини торговців хутром і була неповносправною. Був середнім сином у сім'ї — мав старшого брата Соломона 1900 року народження та молодшого брата Георга 1909 року.

Еміграція батька до США

Його батько емігрував до Сполучених Штатів Америки: до Першої світової війни — згідно з автобіографією Кузнеця у 1907 році — згідно з Британською енциклопедією, Енциклопедичним словником економіки, енциклопедичним біографічним словником «Русское зарубежье. Золотая книга эмиграции. Первая треть XX века», довідником Current Biography Yearbook 1972, Вісником НАН України у 1909 році — згідно зі спогадами родичів у 1910 році — згідно з дослідженням білоруського краєзнавця Олександра Ільїна та спогадами родичів на початку Першої світової війни, приблизно в той самий час, коли Семен з матір'ю і молодшим братом Георгом переїхали до Харкова — згідно з працею дослідника його біографії Сімона Вейла під час Громадянської війни у Росії — згідно з працею Вібги Капурії-Формана та Марка Перльмана

Він емігрував до Сполучених Штатів Америки: наодинці: у пошуках кращого життя — згідно з довідником Current Biography Yearbook 1972 через Лейпциг, за фальшивими документами, привласнивши значну суму коштів Азово-Донського комерційного банку, в якому він працював (за різними оцінками від 30 до 100 тисяч золотих рублів) та позичивши ще 15 тисяч рублів у заможних пінчан — згідно з дослідженням білоруського краєзнавця Олександра Ільїна одразу після переїзду сім'ї до Рівного — згідно зі спогадами родичів разом із братом Семена Кузнеця — згідно з книгою Intellectual Capital: Forty Years of the Nobel Prize in Economics разом із старшим братом Семена Кузнеця Соломоном, через Туреччину — згідно з працею дослідника його біографії Сімона Вейла разом з усіма трьома дітьми, через Туреччину — згідно з працею Вібги Капурії-Формана та Марка Перльмана

Середня освіта Родина Кузнеців переїхала до Рівного: близько 1907 року і без батька — згідно зі спогадами родичів у 1908 році в повному складі — згідно з дослідженням білоруського краєзнавця Олександра Ільїна у 1909 році, не пізніше квітня, в повному складі — згідно з працею дослідника його біографії Володимира Московкіна у 1909 році, після народження сина Георга, в повному складі — згідно зі спогадами родичів не пізніше 1909 року — згідно з некрологом брата Семена Кузнеця ГеоргаI.M. Lee G.F. Break A. de Janvry E.L. Scott H.R. Wellman George Michael Kuznets, Agricultural and Resource Economics: Berkeley у 1910 або 1911 році, без батька і старшого брата Соломона, які емігрували до США — згідно з працею дослідника його біографії Сімона Вейла

У Рівному Шимен жив у двомовній родині: його мати була російськомовною, а її батьки розмовляли їдишем. Родина оселилася на вулиці Шосейній (нині — Соборна).

Він розпочав навчання: у реальному училищі: у Пінську, де й закінчив реальне училище — згідно з некрологом авторства Мозеса Абрамовича у Харкові — згідно з Вісником НАН України, працею Вібги Капурії-Формана та Марка Перльмана 14 серпня 1910 у Рівненському реального училища, на рік пізніше за брата Соломона, і закінчив у Рівному підготовчий та чотири перші класи училища — згідно з працею дослідника його біографії Володимира Московкіна у Харківській класичній гімназії — згідно з Економічним словником

Семен Кузнець переїхав до Харкова: до початку Першої світової війни, для вступу до реального училища — згідно з працею Вібги Капурії-Формана та Марка Перльмана на початку Першої світової війни з ініціативи батька — згідно з довідником Fifty Major Economists після початку Першої світової війни, оскільки в зв'язку з наближенням фронту до Рівного євреї були вивезені з прифронтової смуги — згідно з працею дослідника його біографії Сімона Вейла у 1915 році, оскільки в зв'язку з наближенням фронту до Рівного євреї були вивезені з прифронтової смуги — згідно з працею дослідника його біографії Володимира Московкіна, спогадами родичів, некрологом брата Семена Кузнеця Георга

У Харкові родина проживала: від народження Семена — згідно з Британською енциклопедією у будинку для біженців з порожнім фасадом, за яким знаходився парк розваг — згідно зі спогадами родичів разом з іншими біженцями в будівлі театру-цирку «Муссурі» — згідно з працею дослідника його біографії Володимира Московкіна, сайтом Харківської обласної ради

Семен Кузнець навчався у Харківському 2-му реальному училищі повний курс навчання — згідно з працею Вібги Капурії-Формана та Марка Перльмана з 1915 року, окремо від свого брата Соломона через єврейські квоти — згідно зі спогадами родичів у 1915/1917 році, після чого навчався на Вищих вечірніх комерційних курсах при Комерційному училищі — згідно з сайтом Харківської обласної ради з 26 жовтня 1915 по 16 травня 1917 року, і з 1 вересня 1917 до 31 травня 1918 у вищому додатковому класі училища, який давав право на вступ до вищих навчальних закладів — згідно з працею дослідника його біографії Володимира Московкіна та документами, наданими родичами з жовтня 1916 до травня 1917 року — згідно з працею дослідника його біографії Сімона Вейла не навчався в ній, а закінчив у 1917 році Харківську класичну гімназію — згідно з Економічним словником і після його закінчення вступив до гімназії — згідно з Вісником НАН України, сайтом НТУУ «КПІ»

Вища освіта Після здобуття середньої освіти Кузнець продовжив навчання: в університеті в Росії — згідно з автобіографією Кузнеця протягом двох років у економічному навчальному закладі — згідно з розповіддю Кузнеця в одному з навчальних закладів Харкова — згідно зі спогадами родичів у Харківському комерційному інституті — згідно з книгою Economics in Russia: Studies in Intellectual History та іншими джерелами, які наводять більше деталей: з 1918 до липня 1921 року, але припинив там навчання через закриття Харківського університету через події Громадянської війни у Росії — згідно з працею дослідника його біографії Сімона Вейла з 1918 до його закриття в липні 1921 року — згідно з сайтом Харківської обласної ради з кінця 1918 до липня 1921 року — згідно з документами, наданими родичами з осені 1918 до липня 1921 року. Курс навчання в цьому навчальному закладі тривав чотири роки, з яких перші два були відведені під базову економічну підготовку, а останні два — під спеціалізовану. Значну частину дисциплін викладали професори юридичного факультету Харківського університету: серед викладачів Кузнеця були статистик Олексій Анциферов, доктор політичної економії Володимир Левитський, математик Сергій Бернштейн та інші. Через події Громадянської війни у Росії та українських визвольних змагань Харківський комерційний інститут стабільно працював лише до кінця осені 1919 року, після чого він був реорганізований та виселений до будівлі єврейської богадільні, через що навчання фактично припинилося, і Кузнець зміг прослухати лише курси першого і частково другого курсів — згідно з працею дослідника його біографії Володимира Московкіна у Харківському університеті на юридичному факультеті — згідно з енциклопедичним біографічним словником «Русское зарубежье. Золотая книга эмиграции. Первая треть XX века», Вісником НАН України, сайтом Харківського університету, сайтом сайтом НТУУ «КПІ», працею Віталія Абліцова та іншими джерелами, які наводять більше деталей: до його закриття через події Громадянської війни у Росії, коли він був на другому курсі — згідно з працею Вібги Капурії-Формана та Марка Перльмана до його закриття внаслідок Жовтневого перевороту — згідно з довідником Fifty Major Economists, книгою Intellectual Capital: Forty Years of the Nobel Prize in Economics з 1916 до його закриття внаслідок Жовтневого перевороту у 1917 році — згідно з приміткою до біографії Йозефа ШумпетераJoseph Alois Schumpeter: Entrepreneurship, Style and Vision — Jürgen G. Backhaus — Google Books . з 1917 року і закінчив його у 1921 році — згідно з Економічним словником у гімназії, де вчився на помічника економіста — згідно з довідником Current Biography Yearbook 1972

Науковці, з якими Кузнець працював у США, вважали, що він здобув у Харкові глибокі знання в галузі статистичних та емпіричних методів та підготував значну частину своєї магістерської дисертації, присвяченої критичному аналізу ідей Йозефа ШумпетераPerlman, Mark (2001). Two phases of Kuznets's interest in Schumpeter // Economics Broadly Considered : Essays in Honor of Warren J. Samuels, edited by Jeff Е. Biddle, John В. Davis, and Steven G. Medema. London: Routledge. Р. 125—140. .

Період між навчанням та еміграцією