Джо́н Гі́ггінс () MBE (нар. 18 травня 1975 року) — видатний шотландський професійний гравець у снукер. Чотириразовий чемпіон світу (1998, 2007, 2009, 2011).
Відтоді, як Джон став професіоналом у 1992 році, він виграв 34 рейтингові титули (інформація на 18.03.26), серед яких чотири Чемпіонати світу, три Чемпіонати Великої Британії, а також два титули турніру Мастерс.
Що стосується титулів чемпіона світу в сучасну епоху, то Гіггінс посідає п'яте місце після Ронні О'Саллівана (7), Стівена Хендрі (7), Стіва Девіса (6), Рея Ріардона (6). Кількість його рейтингових титулів у кар'єрі ставлять його на третє місце після О'Саллівана (40) та Хендрі (36).
Джон відомий як плідний брейкбілдер, він зробив понад 1000 брейків у 100 і більше очок (сенчурі-брейків) у професійних турнірах, поступаючись за цим показником лише Ронні О'Саллівану та Джадду Трампу. Гіггінс також зробив 13 змагальних максимальних брейків (147 очок), випередивши Стівена Хендрі (11) і посідаючи тепер друге місце після Ронні О'Саллівана (15).
У 2010 році газета "News of the World" під час перебування Джона в Києві провела провокаційну операцію, під час якої намагалася переконати громадськість, що Гіггінс та його тодішній менеджер домовляються програти кілька партій у майбутніх матчах за гроші. Незважаючи на те, що розслідування очистило Джона Гіггінса від звинувачень у договірних матчах, було встановлено, що він привів спортивну громадськість до занепокоєння тим, що не повідомив про інцидент і створив враження, що він погоджується із запрошенням порушити правила ставок на спорт. Тому WPBSA заборонила Гіггінсу професійні змагання на півроку та оштрафувала його на 75 000 фунтів стерлінгів.
Джон повернувся до Мейнтуру в середині сезону 2010-11 і одразу завоював свій третій титул чемпіона Великої Британії (в 2010 році) та здобув свій четвертий титул чемпіона світу (в 2011 році). Потім він зазнав спаду в формі й між 2012 і 2014 роками лише виграв Шанхай Мастерс у 2012 році. Однак, у 2015 році Джон Гіггінс повернувся до перемог, здобувши три рейтингові титули. Він досяг трьох фіналів чемпіонату світу поспіль між 2017 і 2019 роками, але програв Марку Селбі в 2017 році, Марку Вільямсу в 2018 році та Джадду Трампу в 2019 році.
Нині Джон Гіггінс визнається фахівцями та вболівальниками як один із кращих гравців за всю історію снукеру.
Кар'єра
Ранні роки Джон Гіггінс став професіоналом у 1992 році та вийшов у чвертьфінал British Open під час свого першого сезону в професійному турі. Остаточно він здобув визнання в сезоні 1994–95 років, коли у віці 19 років виграв свій перший рейтинговий турнір на Grand Prix, перемігши у фіналі Дейва Гарольда 9–6. Гіггінс виграв ще два рейтингові титули на British Open та International Open, що зробило його першим молодим гравцем, який виграв три рейтингові змагання за один сезон, у якому він ще дійшов до фіналу Welsh Open та Мастерса. До кінця сезону він перемістився з 51-го на 11-е місце в світовому рейтингу. До кінця наступного сезону, йому допомогли піднятися на 2 місце у світовому рейтингу ще два рейтингові титули та один фінал рейтингового турніру.
У 1996 році в фіналі UK Championship Гіггінс із рахунку 4–8 проти Стівена Хендрі зробив 9–8, але програв у підсумку 9–10.
У 1998 році Джон Гіггінс виграв свій перший Чемпіонат світу, перемігши Джейсона Фергюсона, Ентоні Гамільтона, Джона Перрота та Ронні О'Саллівана, перш ніж у фіналі подолати Кена Догерті 18-12. Вигравши титул чемпіона світу, Гіггінс вперше у своїй кар'єрі очолив рейтинг кращих снукеристів світу, завершивши восьмирічне перебування Стівена Хендрі на першому місці.
Після першого титулу чемпіона світу Протягом сезону 1998–1999 років Гіггінс виграв чемпіонат Великої Британії та Мастерс (10–6 та 10–8 відповідно в Метью Стівенса та Кена Догерті), ставши лише третім гравцем після Стіва Девіса та Стівена Хендрі, який здобув усі титули Потрійної Корони: World Championship, UK та Masters (пізніше Марк Вільямс приєднався до цієї елітної групи). Джон Гіггінс і Марк Вільямс зустрілися в фіналі Гран-прі в 1999 році, де Джон з рахунку 2–6 здобув перемогу 9–8.
У 2001 році Гіггінс дійшов до фіналу Чемпіонату світу, але програв Ронні О'Саллівану 14-18. На початку сезону 2001–2002 років Джон став першим гравцем, який виграв перші три турніри сезону: Champions Cup, Scottish Masters та British Open. У фіналі Гран-прі в 2005 році Гіггінс обіграв Ронні О'Саллівана 9-2. Роблячи це, він став першим гравцем, який зробив чотири сенчурі-брейки поспіль у рейтинговому турнірі: брейки 103, 104, 138 і 128 в фреймах з 7 до 10. Таким чином Джон набрав 494 очки без відповіді, що тоді було рекордом.
Джон Гіггінс та Ронні О'Салліван також брали участь у фіналах Мастерса у 2005 та 2006 роках. Джон програв 3-10 у 2005 році. У 2006 році він програв перші три фрейми, але виграв наступні п'ять, щоб захопити лідерство після першої сесії. О'Салліван зрівняв рахунок наприкінці вечірньої сесії і матч перейшов у вирішальний фрейм. Після брейку О'Саллівана в 60 очок він промахнувся на червоному і Гіггінс зробив кліренс в 64 очки та в підсумку переміг 10–9.
Другий і третій світові титули На шляху до фіналу чемпіонату світу 2007 року Джон Гіггінс обіграв Майкла Холта, Фергала О'Браєна, Ронні О'Саллівана та Стівена Магуайра. У фіналі він вів 12–4 у матчі з Марком Селбі, але на другий день Селбі зменшив відрив до одного фрейму. Однак після 14–13 Гіггінс додав у грі і виграв чотири фрейми поспіль, щоб завершити матч 18–13 на свою користь і забезпечити собі другий титул чемпіона світу. У статусі чемпіона світу Джон дійшов до чвертьфінальної стадії лише в турнірах з Welsh Open та China Open.
Він допоміг заснувати та активно пропагував Світову серію снукеру - серію турнірів, призначених для виведення снукеру на нові майданчики за межами Сполученого Королівства та нещодавно розвинених ринків Сходу. Четвертий раз Джон виграв Гран-прі в 2008 році, обігравши Раяна Дея 9–7 у фіналі в Глазго. Це була його перша рейтингова перемога в турнірі на рідній землі.
На чемпіонаті світу 2009 року Джон Гіггінс обіграв Майкла Холта з рахунком 10–5 у першому раунді. Обидва його матчі другого раунду та чвертьфіналу пройшли повну дистанцію 25 фреймів, при цьому Гіггінс подолав дефіцит 10-12 та 11-12 проти Джеймі Коупа та Марка Селбі відповідно, щоб виграти 13-12. Він захопив лідерство 13–3 у півфіналі проти Марка Аллена і завершив матч 17–13. У фіналі Джон обіграв Шона Мерфі 18–9, щоб стати дев'ятим гравцем, який виграв титул чемпіона світу три або більше разів після Джо Девіса, Фреда Девіса, Джона Пулмана, Джона Спенсера, Рея Ріардона, Стіва Девіса, Стівена Хендрі та Ронні О'Саллівана. За два тижні до свого 34-річчя Гіггінс став найстаршим гравцем, який тріумфував у Крусиблі з часів Денніса Тейлора в 1985 році (тому тоді було 36 років).
У сезоні 2009–10, як діючий чемпіон світу, він програв на чорній кулі 5–6 Нілу Робертсону в півфіналі Гран-прі і 8–10 Діну Джуньху у фіналі чемпіонату Великої Британії. Він здобув титул Welsh Open, перемігши у фіналі Алі Картера 9–4 і закінчив сезон світовим номером 1, незважаючи на програш Стіву Девісу в другому турі чемпіонату світу з рахунком 11–13.
Четвертий титул чемпіона світу Після відбуття піврічної дискваліфікації за справою News of the World Джон Гіггінс повернувся до професійних змагань 12 листопада 2010 року в Ruhr Championship і одразу виграв його, перемігши в фіналі Шона Мерфі 4–2. Його серія перемог продовжилася на Prague Classic, де він знову дійшов до фіналу, але програв 3–4 Майклу Холту. У чемпіонаті Великої Британії 2010 року, він дійшов до свого третього фіналу поспіль, де здійснив камбек з 2–7 і 5–9 проти Марка Вільямса. За рахунку 7–9 він програвав 0–61, шукав снукер, знайшов його і після брейку 68 очок завершив фрейм на свою користь, а в підсумку переміг 10–9 завдяки сенсаційному даблу на коричневій кулі. У результаті свого виступу в цих трьох турнірах, вигравши 18 з 19 матчів, Гіггінс заробив достатньо очок, щоб відновити свою позицію лідера світового рейтингу за новою дворічною системою.
Джон Гіггінс програв у першому раунді Мастерс 4–6 проти Грема Дотта і знявся з German Masters, перемігши Роберта Мілкінса 5–3 у першому раунді, щоб повернутися додому через погіршення здоров'я батька, який згодом помер після тривалої битви проти раку. Через два тижні Гіггінс успішно захистив свій титул на Welsh Open, обігравши у фіналі Стівена Магуайра 9–6 і присвятивши перемогу своєму покійному батькові. Далі Джон виграв Hainan Classic, перемігши у фіналі Джеймі Коупа, а також дійшов до чвертьфіналу China Open, де програв 2–5 Шону Мерфі. Наступним його турніром став Scottish Professional Championship, де він у фіналі переміг Ентоні Макгіла 6–1.
На чемпіонаті світу Джон Гіггінс переміг Стівена Лі з рахунком 10–5 у першому турі, Рорі Маклауда 13–7 у другому турі та Ронні О’Саллівана 13–10 у чвертьфіналі. У півфіналі був переможений Марк Вільямс 17–14, а у фіналі Джадд Трамп 18–15. Гіггінс виграв свій четвертий титул чемпіона світу, що спонукало Стіва Девіса прокоментувати "Я думаю, що Джон Гіггінс - найкращий гравець у снукері, якого я колись бачив у своєму житті".
Після четвертого титулу чемпіона світу Джон Гіггінс слабо грав у сезоні 2011–12 років, діставшись лише двох чвертьфіналів основних рейтингових турнірів і закінчив сезон п'ятим номером світового рейтингу, але добре розпочав сезон 2012–2013 років, вигравши свій 25-й рейтинговий титул на Shanghai Masters. Джон повернувся в матч з рахунку 2–7 і переміг Джадда Трампа з рахунком 10–9 у фіналі. Він зробив максимальний брейк 147 очок під час фіналу і додав ще один брейк у 147 очок у своєму матчі другого раунду проти Марка Девіса на чемпіонаті Великої Британії 2012 року. Він також дійшов до фіналу на Bulgarian Open, де програв 0-4 Джадду Трампу. Однак сезон після цього став ще одним невтішним для Джона: він програв з рахунком 3–4 аматору Джордану Брауну на Scottish Open і дійшов лише до одного півфіналу великого рейтингового турніру, World Open, який він програв 2–6 Марку Аллену. У першому раунді він вилетів із чемпіонату світу, програвши Марку Девісу з рахунком 6–10 і закінчив сезон на 11-му місці, залишивши топ-10 вперше за 17 сезонів.
Граючи новим києм, Гіггінс розпочав сезон 2013–2014 років сильно, вигравши Bulgarian Open з рахунком 4-1 у Ніла Робертсон в фіналі і перемігши Шона Мерфі та Ронні О'Саллівана раніше. Ця перемога дозволила йому ненадовго увійти до топ-10. Він дійшов до фіналу першої великої рейтингової події сезону, Wuxi Classic, який програв Нілу Робертсону з рахунком 7-10. Потім його форма знову погіршилася і він зазнав ранніх поразок на ряді другорядних турнірів. Він знову змінив кий перед тим, як захищати титул на Shanghai Masters, але програв 1–5 Марку Девісу в 1/16. Він програв Діну Джуньху з рахунком 2–4 в 1/8 Indian Open 2013 року, а Меттью Стівенсу програв з рахунком 2–6 в 1/16 International Championship 2013 року. У турнірі Чемпіон Чемпіонів Гігігнс програв 3–4 у першому раунді Стівену Магвайру.