Те́кля Гна́тівна Звєркова, у шлюбі Беззу́бова (; *26 листопада 1880, Од Мурза — † 12 травня 1966) — ерзянська оповідачка, письменниця. Зберігала традиції усної творчості, епічних переказів про створення світу. Російською більшовицькою системою використовувалася для «совєтизації» патріархальних середовищ ерзянської нації.
Біографія
Народилася у родині ерзянського господаря Гната Звєркова. Одружилася з чоловіком з сусіднього села Сємілєй, взяла прізвище Беззубова.
Друкується з 1936 - її оповіді записували професійні етнографи. Перша збірка — «Народні розповіді». Публічні твори носять замовний характер: «Розповідь про Москву», «Плач про Леніна», «На нові землі». Всього видано одинадцять збірок.
У часи Другої світової війни під її іменем влада видала кілька кон'юнктурних ерзянських пісень, стилізованих під народні: «Не плач, рідна Україно», «Не тужи, красеню Київ-град».
Оповіді Беззубової активно популяризувалися комуністичною владою як зразкові, у тому числі вони експортувалися до інших залежних країн, окупованих СССР.
Видання
Песни и сказы. Саранск, 1955.
Джерела
Бібліотека мордовської літератури