Дмитро́ Віта́лійович Лабуткін (11 грудня 1986 у м. Кременець  — 16 лютого 2015, у районі Дебальцевого Донецької області) — український військовий кореспондент, капітан 3-го рангу ВМС ЗСУ (посмертно), заступник редактора Телерадіокомпанії Міноборони України «Бриз».

Загинув під час боїв за Дебальцеве, збираючи фотоматеріали про російську присутність для переговорної групи у Мінську.

Життєпис Народився у м. Кременець у родині військовослужбовця. До дев'ятого класу навчався в Білокриницькій загальноосвітній школі та Кременецькому ліцеї. Закінчив Тернопільську загальноосвітню школу № 23Ірина Небесна. У Тернополі вшанували пам'ять загиблих бійців Лабуткіна та Сикліцкого // 20 хвилин (Тернопіль). — 2016. — 20 травня. та Львівський інститут Сухопутних військ Національного університету «Львівська політехніка». Проходив службу в Севастополі.

Російсько-українська війна

Навесні 2014 року після окупації Криму російськими військами виїхав з Криму до Одеси.

21 січня 2015 року Дмитро Лабуткін у чині капітан-лейтенанта прибув до Краматорська та поїхав на передову як спецкореспондент сектору «С».

5 лютого Дмитро Лабуткін знімав матеріал про захоплений бійцями 128-ї гірсько-піхотної бригади трофейний російський танк Т-72 під Дебальцевим.

У місті Дебальцеве Дмитро провів зйомки та зібрав фотоматеріали для переговорної групи у Мінську, мав повертатися з ними до Києва. Зник 16 лютого 2015 року у районі Дебальцевого разом із розвідгрупою ЗСУ, яку очолював капітан 3-го полку спецпризначення Юрій Бутусов, після обстрілу колони, якою вночі вивозили поранених у напрямку Артемівська. Дмитро перебував у БТР, що рухався у складі колони.

19 лютого проросійські бойовики надіслали дружині Дмитра відео із записом з місця бою обабіч залізничної колії, де були тіла загиблих поряд із розбитим БТРом. Пізніше інформацію про смерть кореспондента підтвердила волонтер «Офіцерського корпусу» Алла Борисенко («Чонгар»)Под Дебальцево исчез журналист минобороны Дмитрий Лабуткин. Боевики прислали жене шокирующие кадры с его документами и трупами. ВИДЕО // Цензор.нет. — 2015. — 22 лютого.. Разом з Дмитром загинули у бою військовослужбовці 3-го полку спецпризначення капітан Юрій Бутусов і старший сержант Віталій Федитник. У полон тоді потрапили п'ятеро, з них старшина Сергій Глондар та молодший сержант Олександр Коріньков перебували там 5 років.

20 березня 2015 у Дніпропетровському морзі підтвердили, що одне з тіл загиблих українських військовиків, доставлених з Дебальцевого, належить ДмитруДо останнього сподівалися на краще. пам'яті військового журналіста капітан-лейтенанта Дмитра Лабуткіна // «Флот України», № 11-12. — 2015. — 20 березня..

Зустрічали тіло Героя 24 березня в Кременці, похорон відбувся 25 березня в рідному селі Білокриниця Кременецького району.

В офіцера залишилися дружина та донька Кіра.

Вшанування пам'яті 20 травня 2016 року на фасаді Тернопільської загальноосвітньої школи № 23 встановили пам'ятну дошку героєві. 15 липня 2016 року Президент України Петро Порошенко своїм указом призначив доньці Дмитра Лабуткіна Кірі стипендію. У квітні 2017 року в Тернопільській ЗОШ № 23 провели турнір із кульової стрільби з пневматичної зброї пам'яті учасника АТО, Народного героя України, капітана 3 рангу, випускника школи Дмитра ЛабуткінаПровели турнір пам'яті Дмитра Лабуткіна, який загинув під Дебальцево // 20 хвилин. Тернопіль, 13 квітня 2017. З 2018 року 16 лютого — в день загибелі Дмитра Лабуткіна — в Україні на державному рівні відзначають День вшанування військового журналіста УкраїниУ військових журналістів тепер є власне свято // Сайт Міністерства оборони України, 16 лютого 2018.

Нагороди Орден Богдана Хмельницького III ступеня (27.06.2015, посмертно) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі. почесний громадянин Тернопільської області (26 серпня 2022, посмертно); Медаль «За сприяння Збройним Силам України» (2018, посмертно)Загинув у «Дебальцівському котлі»: військового журналіста посмертно нагородили відзнакою МОУ // 5 канал, 16 лютого 2018 Недержавна відзнака Орден «Народний Герой України» (наказ № 18 від 24.07.2016, посмертно) // ТСН. — 2016. — 25 липня.

Див. також Односельці Дмитра, що загинули у боях війни на сході України: Мельник В'ячеслав Олександрович Макаревич Борис Степанович

Примітки

Джерела Рідні сподіваються, що живий // «Нова Тернопільська газета». — 25 лютого 2015. — № 7. — С. 4. Галина Ніженко. …І урвалися кадри // «Вільне життя плюс». — 27 березня 2015. — № 24 — С. 2.

Посилання

Біографія капітана III рангу Лабуткіна Дмитра Віталійовича на сайті Український меморіал Репортаж ціною в життя: біля Дебальцевого загинув український журналіст 18+ (ФОТО) (ВІДЕО) // Преса України. — 2015. — 20 лютого. Надії на те, що Дмитро Лабуткін живий, немає, кажуть його знайомі // 20 хвилин (Тернопіль). — 2015. — 23 лютого. Полковник про офіцера, який загинув під Дебальцевим: «Місто палало, а Діма під вогнем провів фотографування» // Сьогодні. — 2015. — 26 березня. Недописаний репортаж. Пам'яті військового журналіста Дмитра Лабуткіна присвячується // Сайт Міноборони України. — 2018. — 16 лютого.