Legio II Augusta

Legio II Augusta (II Августів легіон) — римський легіон. Інші назви — II Сабінський, II Галльський легіон.

Життєпис Створений у 43 році до н. е. Октавіаном для боротьби з республіканцями. На думку деяких дослідників реформований з одного з іспанських або єгипетських легіонів Гая Юлія Цезаря, але достовірних документів цього немає. Того ж року зазнав втрат у битві при Галльському Форумі проти Марка Антонія. У 42 році до н. е. бився при Філіппах на чол із Октавіаном, проте зазнав поразки від Брута. Лише перемога Марка Антонія сприяла перемозі цезаріанцям.

У 41-40 роках до н. е. відзначився у Перузійській війні проти Луція Антонія. У 25 році до н. е. стояв в Іспанії, тоді ж отримав ім'я августа. У 25-19 роках до н. е. брав участь у Кантабрійських війнах. Після цього стояв табором у Тарраконській Іспанії. Після поразки римлян у Тевтобурзькому лісі був перебазований до германських провінцій. Спочатку стояв у Монгутіаку (сучасне м.Майнц). Брав участь у поході Германіка 15 року, під час якого займався похованням решток воїнів Квінтілія Вара. Під час цього походу він втратив своє майно і замало не загинув в бурю. Збереглися нечисленні епіграфічні сліди його перебування в Германії. Після цього з 17 року стояв в Аргенторатумі (сучасне м.Страсбург). У 21 році брав участь у придушенні повстання треверів та едуїв.

У 43 році був у складі армії, що висадилася у Британії. Надалі відзначився при підкоренні бриттських племен (думноніїв та дуротрігів). В цей час його легатом був майбутній імператор Веспасіан. Розташовувався у Каллева Атребатум (Сілчестер), з 49 року — у Дурноварії (Дорчестер). У 52 році зазнав поразки від племені сілурів, у 55 році влаштував табір Іска Думноніорум (м. Ексетер), а під час повстання Боудіки (60-61 роки) зумів гарно себе проявити. Після цього до 74 року стояв у Глевумі (сучасне м. Глостер), а згодом повернувся до Іскії Августи (Карлеоне, південний захід Великої Британії).

Під час громадянських воєн після смерті Нерона легіон надав Вітеллію загін у 2600 осіб проти Веспасіана, що проявив себе в битві при Кремоні, де становив центр вітелліанської армії, але залишок легіону, який перебував у Британії, без вагань висловився за Веспасіана. При останньому підрозділ легіону було спрямовано у 70 році на кордони Германії. після цього знову поєднався в Іскії (Британія). У 74-75 роках стояв у таборі Іска Сілурум.

У 77-83 роках зіграв вирішальну роль у придушенні повстання племен сілурів (територія сучасного Вельса). У 83 році за імператора Доміціана брав участь у поході проти германського племені хаттів.

У 122 році легіонери брали участь у зведенні валу Адріана. У 142 році легіон був учасником будівництва Антонінова валу. У 155—158 роках придушував повстання бриттів на півночі острова. У 193 році підтримав претендента на трон Клодія Альбіна. За імператора Септимія Севера у 208 році бився проти дакського племені карпів (північ Румунії).

У 213 році був у складі армії імператора Каракалли під час походу проти германців. Надалі підтримував Геліогабала у боротьбі за трон. За імператора Олександра Севера легіон повернувся до Іскії, де знаходився до 255 року.

У 260 році частина легіону брала участь у походах імператора Галлієна у Малій Азії. У 287—296 роках підтримав узурпатора в Британії Караузія та його наступна Аллекта. З частини легіону Караузій утворив новий — Legio II Brittannica.

Надалі входив до складу військ імператорів Констанція I Хлора та Костянтина Великого. За часів Костянтина I та його синів перебував частково в Фінікії (мав назву II Галльський легіон).

За часів імператора Юліана знову повернувся до Британії. До 395 року забезпечував тили римської армії в Британії, перебуваючи у форті Рутупія (сучасне м. Річборо).

Джерела Le Dictionnaire des Antiquités Grecques et Romaines de Daremberg et Saglio, Tome 3, vol. 2, pp. 1047—1093 Field, N. (1992). Dorset and the Second Legion. Tiverton: Dorset Books. ISBN 1-871164-11-7. Kai Brodersen: Das römische Britannien. Spuren seiner Geschichte. Primus-Verlag, Darmstadt 1998, ISBN 3-89678-080-8.