Клейноди Священної Римської імперії (Імперські інсигнії) () — коронаційні інсигнії королів та імператорів Священної Римської імперії. До них належать Імперська корона, Святий імператорський спис, , Імперський меч, Імперське яблоко, що зараз зберігаються у Імператорській скарбниці віденського Гофбургу.

Перелік клейнодів Імператорські клейноди складаються з двох основних частин. Найдавнішої Аахенської збірки (), яка зберігалась до 1794 в Аахені, де коронували німецьких королів. Більш чисельною є Нюрнберзька збірка (), що частково були виготовлені та зберігалась там у 1424-1796 роках. № Клейноди Аахенські Клейноди Нюрнберзькі Можливе місце виготовлення 1 Коронаційний ЄвангелістарійReichsevangeliar or Krönungsevangeliar Аахен, кінець VIII ст. 2 Релікварій св. СтефанаStephansbursa каролінгська, 1-ша третина IX ст. 3 Шабля Карла ВеликогоSäbel Karls des Großen східноєвропейська, 2-га пол. IX ст. 4 Імперська коронаReichskroneзахіднонімецька, 2-га пол. Х ст. 5 західнонімецький, 1024/1025 6 Спис ЛонгінаHeilige Lanze лангобардське, VIII/ІХ ст. 7 Частки Животворного ХрестаKreuzpartikel 8 Імперський мечReichsschwert Німеччина, 2-га третина XI ст. 9 західнонімецьке, кінець XII ст. 10 Коронаційний плащKrönungsmantelПалермо, 1133/1134 11 AlbaПалермо, 1181 12 Dalmatica Палермо, 1140 13 Strümpfe Палермо, бл. 1170 14 Schuhe Палермо, бл. 1130 чи бл. 1220 15 HandschuheПалермо, 1220 16 Zeremonienschwert Палермо, 1220 17 СтолаStola центральноіталійське, до 1338 18 Adlerdalmaticaверхньонімецька, до 1350 19 СкіпетрZepter Німеччина, 1-а половина XIV ст. 20 КропильницяAspergill Німеччина, 1-а половина XIV ст. 21 Релікварій з ланками кайданівReliquiar mit den Kettengliedern Рим чи Прага, бл. 1368 22 Релікварій з фрагментами одягу Івана Богослова Reliquiar mit einem Gewandstück des Evangelisten Johannes Рим чи Прага, бл. 1368 23 Релікварій з фрагментами дерева з шопки Ісуса ХристаReliquiar mit einem Span der Krippe Christi Рим чи Прага, бл. 1368 24 Релікварій з плечем Святої АнниReliquiar mit dem Armbein der heiligen Anna імовірно, Прага після 1350 25 Релікварій з зубом Івана ХрестителяReliquiar mit einem Zahn Johannes des Täufers Богемія, після 1350 26 Футляр Імперської корониFutteral der Reichskrone Прага після 1350 27 Релікварій з часткою столу Тайної вечері

Галерея

Історія

Кількість імперських регалій з часом змінювалась і зараз важко визначити яка з них була виготовлена на замовлення якого монарха. Певні монархи їх поповнювали, чи замінювали старі елементи одягу новішими. Найданішим клейнодом вважають Спис Лонгіна, який, імовірно, першим використав Генріх I Птахолов (919-936). До шести клейнодів належать до найдавнішого періоду. Оскільки не було визначено офіційної столиці імперії, то клейноди перевозились по імперських містах переважно близьких правлячій династії.

Імператор Сигізмунд I Люксембург 29 вересня 1423 визначив Нюрнберг за місце зберігання клейнодів. 22 березня 1424 їх перевезли з Вишеграду () до , де вони зберігались до 1796 року. Щороку на 14 день після Страсної п'ятниці їх урочистою ходою виносили для демонстрації (т.з. . Їх використовували для коронацій, що проходили у Нюрнбергу, з 1562 у Франкфурті-на-Майні. Французьке військо 1794 просунулось в напрямку Аахену, у липні 1796 перейшли Рейн, після чого 23 липня клейноди перевезли до Регенсбургу. 30 червня — 29 жовтня 1800 їх перевезли до Відня. Клейноди з Аахену перевезли до 1801.

Імператор Франц II зрікся 1806 корони Священної Римської імперії, яка була розпущена. Майже відразу магістрат Нюрнбергу почав намагатись повернути клейноди через королів Баварії. Схожим чином Аахен вимагав повернення через королів Пруссії.

За розпорядженням Гітлера клейноди перевезли 1938 до . З початком їх перенесли до спеціального . Після завершення війни клейноди потрапили до рук американців, які повернули їх 1946 до Гофбургу.

Джерела Franz Bock: Die deutschen Reichskleinodien mit Hinzufügung der Krönungs-Insignien Böhmens, Ungarns und der Lombardei in geschichtlicher, liturgischer und archäologischer Beziehung, 1. Theil (Einfache Ausgabe). Wien 1860. Julius von Schlosser: Die Schatzkammer des Allerhöchsten Kaiserhauses in Wien, dargestellt in ihren vornehmsten Denkmälern. Wien 1918 Hermann Fillitz: Die Insignien und Kleinodien des Heiligen Römischen Reiches. Schroll, Wien/München 1954. Fritz Ramjoué: Die Eigentumsverhältnisse an den drei Aachener Reichskleinodien. Kohlhammer, Stuttgart 1968. Wilhelm Schwemmer: Die Reichskleinodien in Nürnberg 1938—1945. In: Mitteilungen des Vereins für Geschichte der Stadt Nürnberg, Bd. 65, 1978, стор. 397—413; Annamaria Böckel: Heilig-Geist in Nürnberg. Spitalstiftung & Aufbewahrungsort der Reichskleinodien. Nürnberger Schriften; 4, Böckel, Nürnberg 1990, ISBN 3-87191-146-1 (стор. 61). Ernst Kubin: Die Reichskleinodien. Ihr tausendjähriger Weg. Amalthea, Wien/München 1991, ISBN 3-85002-304-4. Alexander Thon: Die Reichkleinodien. Einst auf Burg Trifels: Herrschaftszeichen, Reliquien und Krönungsgewänder. 2002, ISBN 3-927754-43-9, стор. 220—231. Heinrich Pleticha: Des Reiches Glanz. Reichskleinodien und Kaiserkrönungen im Spiegel der deutschen Geschichte. Herder, Freiburg im Breisgau u. a. 1989, ISBN 3-451-21257-9 Würzburg 2003, ISBN 3-88189-479-9. Wilfried Seipel: Nobiles Officinae. Die königlichen Hofwerkstätten zu Palermo zur Zeit der Normannen und Staufer im 12. und 13. Jahrhundert. Milano 2004, ISBN 3854970765. Peter Heigl: Der Reichsschatz im Nazibunker / The Imperial Regalia in the Nazibunker. Nürnberg 2005, ISBN 3-9810269-1-8. Alexander Thon: Vom Mittelrhein in die Pfalz. Zur Vorgeschichte des Transfers der Reichsinsignien von Burg Hammerstein nach Burg Trifels im Jahre 1125. 2006, стор. 35–74. Gesellschaft für staufische Geschichte (Hrsg.): Die Reichskleinodien, Herrschaftszeichen des Heiligen Römischen Reiches. Göppingen 1997, ISBN 3-929776-08-1. Sabine Haag: Meisterwerke der Weltlichen Schatzkammer. Kunsthistorisches Museum, Wien, 2009, ISBN 978-3-85497-169-6. Jan Keupp, Hans Reither, Peter Pohlit, Katharina Schober, Stefan Weinfurter (Hrsg.): «… die keyserlichen zeychen …» Die Reichskleinodien — Herrschaftszeichen des Heiligen Römischen Reiches, Regensburg 2009, ISBN 978-3-7954-2002-4.

Примітки