Лео́н Муссіна́к (; 19 січня 1890 — 10 березня 1964) — французький письменник, мистецтвознавець, кінокритик і теоретик кіно.

Біографія Леон Муссінак народився 19 січня 1890 року на станції Ла Рош Мігенн (департамент Йонна) у сім'ї інспектора шляхів сполучення. Після переїзду сім'ї до Парижа навчався на факультеті права у ліцеї Карла Великого, де познайомився з Луї Деллюком, який зробив на Муссінака значний вплив, залучивши його до поезії, театру, зацікавив живописом та сучасною літературою. Під час навчання почав писати віршовані п'єси та романтичні драми, займався журналістикою.

у 1914—1918 перебував на військовій службі та брав участь у Першій світовій війні.

У 1919 році Леон Муссінак написав першу кінокритичну статтю для журналу свого друга Л. Деллюка «Cinéma» («Фільм»), а вже у 1920 році стає ведучим кінокритиком солідного журналу «Меркюр де Франс». Пізніше він надрукував ще низку статей, які у 1925 році основними своїми положеннями ввійшли в його розвідку «Народження кіно» (Naissance du cinéma), присвячену пам'яті Л. Деллюка. Ця робота зробила істотний вплив на кінодумку Франції. У книзі оригінально розвивалися ідеї померлого до цього моменту Деллюка. Проте головним досягненням Муссінака в області теорії було синтезування переробленої теорії фотогенії з економічними, соціальними і загальнокультурними проблемами.

З 1923 року почав співробітництво газетою «Юманіте» — центральним органом Компартії Франції, ведучи щотижневу рубрику «Кіно». Робота в «Юманіте» остаточно сформумала громадські та художні переконання Муссінака.

Муссінак активно боровся за пропаганду радянського кіно у Франції. Саме завдяки йому на Виставці декоративного мистецтва 1925 року відбулися демонстрації фільмів Д. Вертова та «Страйку» С. Ейзенштейна. Він також організував у Франції перегляд стрічки «Панцерник „Потьомкін“» та заснував перший у Франції масовий кіноклуб «Друзі Спартака», що займався пропагандою радянського кінематографу. 1927 року Муссінак побував в Радянському Союзі, після чого написав книгу «Радянське кіно» (Le cinéma soviétique, 1928).

У 1930-ті роки разом з Луї Арагоном Муссінак засновує «Асоціацію революційних письменників і художників», потім створює «Театр інтернаціональної дії» (1932), керує комуністичним видавництвом «Едісьон сосьялі», журналами «Коммюн» і «Регар».

Після окупації Франції і приходу до влади Петена Муссінака було ув'язнено, а після виходу на свободу він тривалий час вимушений був пеховуватися на півдні країни, розшукуваний поліцією. Після Другої світової війни керував дослідженнями з фільмології при Паризькому університеті, у 1947—1949 роках був ректором .

З 1916 року і до кінця життя перебував у шлюбі з Жанні Лодс, що походила з протестантської сім'ї, і з якою вони познайомилися у 1912 році. Усе життя Жанна Лодс була вірною помічницею чоловіка.

Леон Муссінак помер від інфаркту 10 березня 1964 року і похований на кладовищі Пер-Лашез біля Стіни Комунарів.

Пам'ять Починаючи з 1967 року, у Франції спеціальне журі критиків присуджує премію імені Л. Муссінака за найкращий іноземний фільм сезону.

Твори

Художня література La Tête la première, роман Dernière heure, Ed. Librairie de France, 1923, поема Manifestation interdite, Éditions Sociales Internationales, 1935, роман («Заборонена демонстрація». У російському перекладі 1935) Le Radeau de la Méduse, Paris, Éditions Hier et Aujourd'hui, 1945 («На плоту Медузи») Aubes clandestines, recueil de poèmes, 1945 («Щоденник політичного в'язня»)

Кінознавство Naissance du cinema, J. Povolozky et Cie, 1925. // Російський переклад: Л. Муссінак, Рождение кино, «Academia», , 1926. Le cinéma soviétique, Gallimard, 1928 («Радянське кіно») Panoramique du cinéma («Панорма кіно»), Paris, Au sans pareil, 1929 S.M. Eisenstein, Seghers, 1963 («С. М. Ейзенштейн») L'âge ingrat du cinéma, Paris, Éditeurs français réunis, 1967

Театрознавство Tendances nouvelles du théâtre, 1931 («Нові тенденції в театрі») Traité de la mise en scène, Massin et Cie, 1948 («Трактат про режисерське мистецтво») Le théâtre, des origines à nos jours, Amiot-Dumont, 1957 («Театр від його витоків до наших днів»)

Публікації українською Майбутнє світової кінематографії в СРСР (Розмова с Леоном Мусінаком). «Пролетарська правда», Київ, 1927, 13 листопада. Драгоманів С. Леон Мусінак у Києві. «Кіно», Київ, 1927, № 19/20, с.4 (Приводиться висловлювання Л. Муссінака про українське кіно, зокрема про фільм «Звенигора»).

Фільмографія 1921: Лихоманка / Fièvre, реж. Луї Деллюк / роль Цезара

Примітки

Джерела

Посилання