Бізін (д/н — 507) — король тюрингів у 459—507 роках.
Біографія У другій половині 450-х років, у зв'язку з ліквідацією загрози з боку гунів, ряд споріднених германських племен об'єдналися у союз на чолі з королем Бізіном. 459 року Бізін і його дружина Базіна надали притулок вигнаному за насильства над своїми підданими королю салічних франків Хільдеріку I. Коли після 8 років вигнання Хільдерік I повернувся на батьківщину та знову став королем франків, до нього прибула Базіна, яка кинула чоловіка, і стала його дружиноюГригорій Турський. Історія франків. Книга 2. ст.11 Книга історії франків. 6-7 . Другою дружиною короля Бізіна стала лангобардка Менія, яка подарувала йому 3-х синів: Герменефреда, Бертахара та Бадеріха, які успадковували трон Бізіна після його смерті. Ймовірно, що Бізін був тією самою особою, що й король тюрингів Фісуд, чия дочка Ранікунда вийшла заміж за короля лангобардів ВакоПоходження народу лангобардівХронологія правління Бізіна через уривчастість історичних свідчень точно невідома. Деякі історики припускають, що у другій половині V століття в Тюрінгії правили два короля на ім'я Бізін: Бізін I (помер близько 487 року), у якого Хільдерік I знайшов притулок, і Бізін II, який був чоловіком Меніі та батьком Герменефреда, Бертахара, Бадеріха та Ранікунди..
Примітки
Література
Посилання Григорій Турський. Історія франків. Книга 2. Фредегар. MGH Книга історії франків.