П'єр Клементі́ (; 28 вересня 1942, Париж — 27 грудня 1999, там само) — французький актор, режисер, оператор, продюсер, композитор, письменник.
Біографія П'єр Клементі народився 28 вересня, 1942 року у Парижі від невідомого батька і матері Рози Клементі, корсиканки за походженням. Мати була неспроможною матеріально забезпечити дитину, тому віддала його на виховання. Дитинство у нього було важким, його передавали з однієї сім'ї до іншої. Справа закінчилася тим, що у 13-річному віці П'єра було відправлено до виправного будинку. Там він зустрів педагога, який зумів відкрити для нього поезію. Повернувшись до Парижа, підліток змінив чималих робочих місць: муляра, посильного, а потім поступив до школи при Театрі «Дю В'э Коломб» ().
У 1957 році він познайомився з Еженом Йонеско, Семюелем Беккетом, Едгаром Варезом і французьким актором Роже Бланом. Ці зустрічі зіграли вирішальне значення для його майбутньої акторської кар'єри. Учився драматичному мистецтву на декількох столичних курсах і почав свою акторську кар'єру у театрі.
Кар'єра Свою першу невелику роль у кіно Клементі зіграв у фільмі 1960 року «Собачий пікнік» (Chien de pique) Іва Аллегре.
Найвідоміша роль — у фільмі Луїса Бунюеля «Денна красуня» (). Грав також у фільмах Лукіно Вісконті («Леопард», ), П'єра Паоло Пазоліні («Свинарник», ), Бернардо Бертолуччі («Партнер», ; «Конформіст», ), Душана Макавеєва («Солодкий фільм», ), Луїса Бунюеля («Молочний Шлях», ), Мішеля Девіля («Бенжамен, або Щоденник незайманого», ). Зіграв Пабло в екранізації повісті Германа Гессе «Степовий вовк» (). Виконав роль одного з персонажів (Адрієн Жоссель) у серіалі «Розслідування комісара Мегре» (1981, «Признання Мегре»). У радянсько-німецькому фільмі року «Важко бути богом» (за однойменною повістю братів Стругацьких зіграв роль Короля.
Клементі захоплювався французьким незалежним кінематографом і як режисер зняв декілька фільмів, здебільшого короткометражних, до участі в яких запрошував друзів. У одному з цих фільмів відбувся акторський дебют його сина Бальтазара. Окрім роботи в кіно, грав у театрі, автор п'єси «Хроніка припізнілої смерті» (у якій сам же виконав головну роль) і декількох книг.
У 1972 ріку за вживання наркотиків потрапив до в'язниці де провів 17 місяців, після чого був звільнений через нодоказаність і був вимушений покинути країну. Згодом Клементі написав книгу про час, проведений у в'язниці.
Особисте життя Двічі був одружений. Перша дружина — Маргарет Клеманті. Друга — Надін Херманд-Клементі. У кожному шлюбі у актора було по одній дитині.
Помер у Парижі 27 грудня 1999 року від раку печінки. Похований на кладовищі маленького бургундського містечка Сусі (департамент Йон).
Обрана фільмографія Актор
Джерела
Pierre Clémenti — Біографія, фільмографія, факти Біографія П'єра Клементі
Примітки
Посилання
Doris Peternel, «Pierre Clémenti, cinéaste», La furia umana, n°4 П'єр Клементі (Pierre Clémenti) — Біографія і цікаві факти