Ескадрені міноносці КРЗ класу «Конго» () — клас ескадрених міноносців з керованим ракетним озброєнням (КРЗ) четвертого покоління, що був створений в Японії на основі американського «Арлі Берк». На есмінцях встановлено бойову систему керування вогнем «Іджіс». Всього до складу Морських Сил Самооборони Японії введено 4 есмінці даного проекту. Його назва походить від однойменного гірського хребта в Японії.

Історія

Купівля системи AEGIS У період «Холодної війни» ВМФ СРСР розвивав підводні човни різних класів. Для протидії їм на випадок військового конфлікту Морські Сили Самооборони Японії вирішили поділити свої сили на 4 угрупування. У кожне з них мали входити і есмінець-носій протичовнових гелікоптерів, 5 — 6 протичовнових есмінців та 2-3 есмінці ППО.

Другою загрозою з сторони ВМФ СРСР були протикорабельні ракети, через що ракетні есмінці та «Хатакадзе» з ракетами SM-1MR не були спроможні у повній мірі здійснювати захист угрупувань флоту своїми засобами ППО. Через ріст загрози зі сторони СРСР, Японія у 1984 році розпочала переговори з Департаментом оборони США про купівлю системи управління і керування вогнем «Іджіс». Перемовини тривали 4 роки. На початку 1988 справа продажу потрапила до Конгресу США, де бажали передати замовлення на будівництво есмінців корабельням США разом з системою Іджис, але чулись застереження проти передачі найновіших технологій Японії, де могли створити систему-аналог. Зрештою продаж був дозволений з обмеженням на підтримання крилатих ракет RGM-109 TLAM Томагавк, радар AN/SPY-1D і пов'язане з ним програмне забезпечення.

Після укладення угоди розпочались пошуки кораблів придатних для використання цієї системи і сумісного з нею озброєння. Було вирішено модифікувати декілька старих кораблів і збудувати нові есмінці на базі американських есмінців класу Arleigh-Burke модифікації Flight I. Будівництво есмінців в Японії викликало певні проблеми сумісності японських систем керування з американською системою AEGIS, конфігурацію якої довелось дещо змінити. найбільші проблеми викликала інтеграція систем електронної боротьби.

Будівництво кораблів Перший корабель серії «Конго» заклали 8 травня 1990, спустили на воду у вересні 1991 і прийняли до складу флоту 25 березня 1993 року. Оскільки Сили Самооборони Японії мають оборонний характер, то на есмінцях не передбачено встановлення крилатих ракет BGM-109 Tomahawk. Головною вважається загроза атаки балістичними ракетами зі сторони суміжних держав, зокрема Північної Кореї. Тому на них встановлено останню модифікацію системи Іджіс Aegis BMD 3.06 Combat System, призначену для боротьби з балістичними ракетами ближнього радіусі дії () (до 1000 км), середнього радіуса дії () (1000 км — 3000 км), () (3000 км — 5500 км)).

Ще під час перемовин щодо AEGIS було вирішено збудувати 8 есмінців під неї, по 2 на кожне угрупування флоту. Коли зникли сумніви у можливості закупівлі системи AEGIS, то у червні 1988 було замовлено перший корабель. Значна вартість есмінця викликала значні суперечки в Японії, що призвело до 2-річної у його закладенні. Кошти на чергові кораблі виділяли 1990, 1991, 1993 роках. Останній корабель вартістю 1,5 млрд доларів заклали у травні 1995 і у березні 1998 прийняли до складу флоту. На 2000 відмовились від будівництва ще 4 крейсерів класу «Конго». Три перші кораблі збудували у корабельні Nagasaki Shipyard & Machinery Works компанії Mitsubishi Heavy Industries у Нагасакі, четвертий у корабельні корпорації IHI Corporation у Токіо.

Есмінці ввели до складу флоту у 1993—1998 роках і розділили поміж угрупуваннями флоту: «Kongo» (DDG 173) Другій Ескортній Ескадрі 62 Ескортної Флотилії у Сасебо, «Kirishima» (DDG 174) Першій Ескортній Ескадрі 61 Ескортної Флотилії у Йокосуці, «Myoukou» (DDG 175) у Третій Ескортній Ескадрі 63 Ескортної Флотилії у Майдзуру, «Choukai» (DDG 176) у Четвертій Ескортній Ескадрі 64 Ескортної Флотилії у Куре. Есмінці класу Kongo разом з есмінцями класу Atago становлять основу ППО операційних угрупувань флоту.

Есмінці класу Kongo є одними з найсучасніших одиниць Морських Сил Самооборони Японії з модерною бойовою системою AEGIS, важливим її елементом антибалістичної системи, що здатні знешкодити балістичні ракети на значній віддалі від Японських островів.. У регіоні жодний флот не володіє кораблями такого рівня окрім південно-корейських есмінців класу Sejong.

Есмінці класу Kongo Позначення Корабельня Дата закладення Дата спуску на воду Дата прийняття до складу флоту Порт приписки Списано DDG-173 Kongō Mitsubishi Heavy Industries, (MHI)Нагасакі 8 травня 1990 26 вересня 1991 25 березня 1993 Сасебо DDG-174 Kirishima MHI, Нагасакі 7 квітня 1992 19 серпня 1993 16 березня 1995 Йокосука DDG-175 Myōkō MHI, Нагасакі 8 квітня 1993 5 жовтня 1994 14 березня 1996 Майдзуру DDG-176 Chōkai IHI, Токіо 29 травня 1995 27 серпня 1996 20. березня 1998 Сасебо

Конструкція

У проектуванні есмінців брали участь представники компанії , яка проєктувала прототип Arleigh Burke. При будівництві були внесені суттєві модифікації в конструкцію есмінців, електронні системи управління, озброєння. Стальний корпус було видовжено на 7,2 м і розширено на 0,7 м, що збільшило водотоннажність до 9485 т і зменшило витрату палива, спростило ведення прицільної стрільби, збільшило об'єм приміщень і покращило морехідність настільки, що на кораблях не встановили стабілізатори поперечної стійкості. Корпус розділено 12 відсіків. Форма надбудов використовувала технологію зниження відбитого сигналу РЛС Стелс, а рубка командування вища на два яруси, де краще розмістити центр управління кораблем () і оперативні групи управління.

На есмінцях встановлено 4 модернізовані газові турбіни LM 2500, які виготовила компанія Ishikawajima-Harima Heavy Industries по американській ліцензії. Вони мають дещо меншу потужність і розміщуються по дві у машинному відділенні згідно конфігурації COGAG (), працюючи сумісно для досягнення максимальної швидкості 30 вузлів. При економічній швидкості працює по одній турбіні з пари. Оскільки турбіни обертаються у праву сторону, то для прямолінійного руху корабля пара турбін з лівого борту встановлено у зворотньому напрямку. Таким чином протилежний рух гребних гвинтів взаємно компенсувався. Через відсутність у турбін зворотнього руху лопаті гребних гвинтів можуть змінювати свій кут нахилу. Завдяки цьому при оптимальних режимах роботи турбін можна змінювати швидкість кораблів, виконувати екстрену зупинку з мінімальним гальмівним шляхом, застосовувати задній хід. Можна змінювати напрям руху за допомогою гвинтів. Для зниження шуму турбін, механізмів застосовано систему , яка вздовж бортів машинного відділення, у гребних гвинтах через отвори у емітерах пропускають бульбашки стисненого повітря, створюючи з них захисний бар'єр. Це ускладнює ідентифікацію есмінця ворожим підводним човном, адже отриманий звук нагадує падаючий на поверхню моря дощ.

Aegis BMD 3.06 Combat System Через загрозу з сторони Північної Кореї, віддаленої на 1000 км, розвиток ЗС Китаю Японія долучилась 1999 до розробки антибалістичних систем ракет ABM () типу SM-3, здатної нейтралізувати загрози. На початку 2004 було вирішено закупити 90 ракет даної моделі за 459 мільйонів доларів. Для їхнього використання компанія Lockheed-Martin Naval Electronics у липні 2005 підписала угоду на 124 млн доларів на модифікацію 4 есмінців. Есмінець JDS Kongo (DDG173) отримав 2007 ракети SM-3 Block IA, що є частиною антибалістичної системи Aegis BMD. Есмінці беруть участь у американо-японській дослідній програмі по розвитку системи Raytheon RIM-161 Standard Missile 3 Block IIA. В її ході за допомоги американських консультантів 17 грудня 2007 з есмінця «Kongo» було здійснено перехоплення балістичної ракети на висоті 160 км за допомогою SM-3 Block IA. За програмою есмінці класу Конго і інші до кінця 2010 повинні були відповідати стандартам Aegis BMD Japan Tests its Sea-Based Aegis Ballistic Missile Defense . У листопаді 2008 провели запуск з есмінця «Choukai» (DDG 176), що завершився невдало. Запуски 2009 з «Myoukou» (DDG 175), 2010 з «Kirishima» (DDG 174) завершились успішно.

Aegis З системою Aegis інтегровано усі системи корабля — управління запуском ракет, торпед, радари, сонари, електронної боротьби, дозволяючи одночасно керувати операціями у повітрі над і під водою. Есмінці класу Конго були першими іноземними кораблями з системою Імаджес версії Baseline J1. яка ідентична версії Baseline 4 (OYQ-8 у Японії) з перших есмінців серії класу Arleigh Burke. Система складається з п'яти комп'ютерів моделі AN/UYK-43. Система ділиться на шість елементів: центральну локальну мережу LAN (), за допомогою якої обмінюються поміж собою інформацією під'єднані блоки: керуючо-управлінська C&D () оперативної готовності ORTS () навчальн-тренувальна ACTS () комплекс моніторів ADS () мережа ППО з тривимірного радара AN/SPY-1D, системи контролю озброєнь WCS (), системи керування вогнем FCS () моделі Mk 99.

У першу чергу система призначена для боротьби з повітряними цілями, іншими загрозами. З комп'ютером AN/UYK-43 системи C&D безпосередньо з'єднані усі радари корабля, системи електронної боротьби, комунікації, ідентифікації «свій-чужий» (), частина систем керування вогнем. Системи сонарів, керування запуском протичовнових ракет (торпед) співпрацюють з системою AEGIS. Зібрана ними інформація висвітлюється на відповідних консолях OJ-451 системи AN/UYQ-21 з блоками пам'яті з необхідною графікою з 256 символів, геометричних фігур довільної форми і орієнтації для висвітлення інформації.

З показів консолі OJ-451 оператори контролюють діяльність блоку C&D, стан протиповітряної, протичовнової, протикорабельної оборони системи AEGIS, правильність ідентифікації об'єктів системою IFF. Через блок ORTS оператори можуть за допомогою тестів перевіряти працю систем озброєння, керування вогнем, причому блок ORTS автоматично виявляє помилки у конфігурації, ізолює їх і сприяє реконфігурації. На консолі блок повідомляє оператора про помилку, показує бойову готовність з врахуванням помилки у конфігурації.

Інший комп'ютер блоку ACTS з'єднаний з усіма елементами AEGIS і за його допомогою оператори блоку C&D можуть організовувати симуляцію бойової ситуації із загрозою з сторони кораблів, підводних човнів, літаків, наземної артилерії та записом навчань для наступного аналізу.

Комплекс моніторів ADS пов'язаний з третім комп'ютером AN/UYK-43, отримуючи дані з блоку C&D. Консолі OJ-451 показують необхідну інформацію, тактичну ситуацію навколо корабля. Оператори можуть отримувати усю необхідну інформацію для виконання актуального завдання.

Радари

Основою системи ППО є багатофункціональний керований комп'ютером радар AN/SPY-1D з активною фазованими антеннами, спеціально створеному для есмінців. Чотири нерухомі антени розміром 3,8 м ×3,8 м розвернуті у всі сторони, що забезпечує повний безперервний навколишній огляд. При потребі сигнали радара можуть зосереджуватись у певному напрямку, але не за рахунок інших напрямків. Радар зосереджує функції викриття, класифікації, супроводження 200 об'єктів і наведення зенітних керованих ракет на 18. Ціль на малій висоті можна виявити за 80 км, в висотні за 360 км. У залежності від потужності комп'ютера радар AN/SPY-1D може супроводжувати більше цілей, виводячи результати на одну з консолей, і працювати у випадку пошкодження однієї з антен.