Васили́на Іва́нівна Кали́нич ( , Яворів, Косівський район- 11 липня 2024, Яворів) — українська килимарка, майстриня гуцульського ліжникарства, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України (НСМНМ), заслуженого майстра народної творчості України (2008).
Життєпис Василина Калинич народилася 12 червня 1931 у сім'ї Івана Васильовича Рибчука з села Яворова Косівського району та Ганни Петрівни, з роду Шкрібляків, була ткалею. Від неї донька навчилася секретів ткацького ремесла, стригти овець, парити і фарбувати вовну, прясти і снувати нитки, натягувати основу на верстат.
У 1961 році Василина Іванівна вступає до колективу художньо-килимарської артілі імені Т. Г. Шевченка (пізніше Косівський художньо-виробничий комбінат Художнього фонду УРСР). Тут пропрацювала до 1981 рокуКалинич Василина Іванівна Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського.
Розробила нові численні варіанти типу «кривого», «сливового», «веріткового», «веселкового» ліжників.
Виставки яворівського ліжника на багатьох всеукраїнських і закордонних мистецьких. Персональна виставка творчих робіт члена НСМНМ України у виставковій залі Національної спілки майстрів народного мистецтва України у 2008 році.
Ліжники майстрині зберігаються у музеях міст Косова, Коломиї, Івано-Франківська, Львова, Києва.
Василина Калинич жила та працювала майстриня у рідному Яворові.
Доробок Ліжники «Веселковий» (1979); «Сливовий» (1984; 1999); «Пушкатий» (1989); «Гуцульський кривий» (1990); «Російський» (1993); «Очкатий» (1997; 2010); «Кавалерські очі» (2002; 2010); «Пасатий» (2007); «Граничний» (2009); «Гуцульський» (2011); «Мальви» (2011). Див. також Ювілейний ужинок Василини Калинич
Примітки
Посилання Калинич Василина Іванівна «Енциклопедія Сучасної України»