Світлана Петрівна Заліщук ( , Жашків, Черкаська область, УРСР) — українська політична діячка, дипломатка, посолка України у Швеції з 2025 року, громадська активістка, журналістка й правозахисниця. Народна депутатка України 8-го скликання, членкиня Комітету з питань закордонних справ, голова Підкомітету з питань євроатлантичного співробітництва та євроінтеграції; засновниця громадсько-політичного руху #дійзнами. В минулому членкиня Політичної ради партії «Демократичний альянс».
Штатна радниця прем'єр-міністра Олексія Гончарука з питань зовнішньої політикиЗаліщук стала радником Гончарука з питань зовнішньої політики LB.ua (9 листопада 2019). Учасниця Євромайдану.
Життєпис У 2006 році закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики та здобула диплом магістра. 2008 — стипендіатка Програми Джона Сміта (Велика Британія), де вивчала функціонування демократичних інститутів. 2011 — учасниця стажування в Draper Hills Summer Fellowship (Стенфорд).
21 липня 2018 року одружилася з британським юристом (королівським адвокатом) Вейном Джордашем.
Професійна діяльність 2001—2003 — головна редакторка національного студентського журналу «Світ комунікації». 2003 — журналістка Першого національного радіоканалу в Україні, яке висвітлювало актуальні політичні та культурні проблеми. 2002—2004 — журналістка, редакторка TOB «Перспектива ТБ». 2004—2005 — кореспондентка-міжнародниця на «5-му каналі». Червень — вересень 2005 — прессекретарка Віцепрем'єр-міністра України, Секретаріат Кабінету Міністрів України. 2005—2006 — голова медіапростору департаменту інформаційно-аналітичної роботи Інформаційної служби відділу аналізу Секретаріату Президента України. 2006—2009 — заступниця начальника штабу радника Президента з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. 2012 — співавторка та ведуча телепроєкту на телеканалі TVi «Вибори 2012: З іншого боку», присвяченого парламентським виборам в Україні. З 2009 — позаштатна журналістка для різних українських ЗМІ і соціальних мереж, включаючи друковані ЗМІ; «Новое время», «Українська правда», «Деловая столица», журнал «Волонтер». З 2025 — посол України у Королівстві Швеція.
11 вересня 2025 року — передала Вірчі грамоти та мала аудієнцію з Його Величності Королю Карлу XVI Густаву .
Громадська діяльність 2006—2008 — активістка ГО «Фундація „Суспільність“». 2006—2009 — керівниця проєктів Асоціації «Спільний простір». З 2009 — співзасновниця і виконавча директор ГО «Центр UA». Фокусування на реформуванні ЗМІ і боротьбі з корупцією. 2009—2014 — засновниця громадського партнерства «Новий Громадянин». 2010—2014 — засновниця та членкиня журналістського руху «Стоп цензурі!». 2011—2014 — співзасновниця і координаторка руху «Чесно». 2014 — співзасновниця ініціативи «Реанімаційний пакет реформ». 2013—2014 — активна учасниця Євромайдану.
Парламентська діяльність З 27 листопада 2014 — Народна депутатка України 8-го скликання. Обрана від партії «Блоку Петра Порошенка» по партійному списку (№ 18). Голова підкомітету з питань євроатлантичного співробітництва та євроінтеграції Комітету Верховної Ради України у закордонних справах. З липня 2014 — членкиня координаційного комітету «Світовий рух за демократію», заснованого Національним фондом на підтримку демократії. З грудня 2014 — членкиня парламентського міжфракційного об'єднання «Рівні можливості», що просувало гендеру тематику. У 2015 році Світлана Заліщук разом із Сергієм Лещенком стали першими депутатами в Україні, які публічно приєдналися до ЛГБТ-прайду. З лютого 2015 — членкиня міжфракційної парламентської групи «Єврооптимісти», що об'єднує ряд представників партій «БПП», «Народний фронт», «Самопоміч» і «Батьківщина». Також є співзасновницею платформи «Відкритий парламент» в Україні в рамках Партнерства з ООН «Відкритий уряд». З грудня 2015 — членкиня робочої групи, яка займалася проведенням Антикорупційного форуму. Надалі разом з низкою депутатів БПП, Батьківщини та Одеської облради увійшла в координаційну раду «Руху за очищення» голови Одеської обласної адміністрації Михайла Саакашвілі. Влітку 2016 року на його основі виникло дві політичні групи, в результаті скоординувавшись навколо партії «Демократичний альянс» і колишніх заступників генпрокурора Давида Сакварелідзе і Віталія Каська. Липень 2016 — членкиня партії «Демократичний альянс» разом з Найємом і Лещенко, на чотири місяці була обрана співголовою разом з ними і Василем Гацьком. Січень 2015 — січень 2017 — членкиня Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), де працювала в Комітеті з протидії дискримінації і дотримання рівності, а також заступницею члена Комітету з питань культури, науки, освіти та ЗМІ. Січень 2015 — січень 2017 — заступниця члена Української частини Парламентського комітету асоціації. Січень — квітень 2019 — радниця з міжнародних питань кандидата у президенти Анатолія Гриценка, номінована на посаду Міністра закордонних справ . Кандидатка у народні депутати на парламентських виборах 2019 року, самовисування (виборчий округ № 199, Черкаська область).Заліщук заявила, що йде у Раду по мажоритарному округу в Жашкові Новое Время
Освітня діяльність З 2009 — лекторка Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Також є лекторкою в іноземних університетах, в тому числі в США (Університет Джорджа Вашингтона) і по всій Європі (в Оксфорді, Вільному університеті Берліна, Університеті Гумбольдта, Університеті Потсдама, Вільнюському університеті тощо).
Є спікеркою на різних міжнародних та регіональних форумах (включно ООН, Рада Європи, Парламент ЄС, Мюнхенська конференція з безпеки тощо), присвячених зовнішній політиці, безпеці та демократії.
Відзнаки та нагороди 2013 — визнана однією з нових лідерів України у проєкті «40 under 40 Ukrainians ». 2014—2018 — визнана однією з «100 найвпливовіших жінок України». 2016 — «найвідважніша» жінка Мюнхенської конференції з безпеки за версією німецької газети Bild. 2016 — нагороджена Премією Анни Лінд (на честь колишньої міністерки закордонних справ Швеції). Це міжнародна відзнака правозахисників, яку присуджують молодій людині, що «бореться з байдужістю, забобонами, пригніченням і несправедливістю задля поліпшення життя людства» (попередні переможці — Аміра Хасс і Мадлен Олбрайт).
Примітки
Посилання Світлана Заліщук на сайті Верховної Ради України