Абгідгарма (, , букв. «Верховний закон»);Абгідгамма (палі), ) — буддійське вчення, яке систематично та абстрактно описує світоустрій і явища природи, буддійська метафізика (так традиційно перекладається назва вчення);Абгідгарму можна вважати буддійською світоглядною філософією та психологією. До Абгідгарми належить певна категорія буддійських джерел, що беруть початок від Абгідгамми-пітаки — частини Трипітаки — буддійського канону. В Абгідгармі більш фундаментально та методично викладаються ті знання, які епізодично викладені в оповідній традиції сутр.
Джерела В Індії в період від III століття до н. е. до V століття н. е. виникло кілька незалежних традицій Абгідгарми . У VII столітті китайський паломник Сюаньцзан збирав джерела по Абгідгармі з семи різних традицій. Дотепер збереглися канонічні джерела лише сарвастівади та тхеравади, в кожній традиції по сім книг.
Абгідгамма-пітака традиції тхеравади збереглася мовою палі, а сарасватівадська Абгідгарма збереглася китайською, її оригінальний текст на санскриті загубився. Деякі інші тексти Абгідгарми збереглися в китайському буддійському каноні без вказівки джерела.
Традиція вважає, що Абгідгарма не була пізньою добавкою, а з'явилася з вихідного вчення Будди, причому Будда передав своє вчення в короткий період неспання при виході з медитації, а також навчав її небесних істот, подорожуючи по вищих реальностях. Зміст розмов у «небесних світах» він переказав ченцеві Шаріпутрі, який передав його далі учням.
Абгідгарма в тхераваді Абгідгамма-пітака — третій кошик канону трипітаки тхеравади. В Абгідгарму входять сім розділів:
Дгамма Сангані ('Перерахування факторів') — описує фундаментальні явища (дгамми) з якими стикається людський досвід. Вібганга ('Аналіз') — Аналіз частини Дгамма Сангані. Катха Ваттху ('Важкі питання') — Список відповідей на питання ченців з приводу практик, зібрані вченим Моналіпутта Тісса після Буддійського Собору, скликаного царем Ашокою в III столітті до н. е.. Пуггала Паннятті ('Описи індивідуальностей') — перерахування типів особистості, знання цих типів корисне для індивідуальної орієнтації навчання. Дхату Катха ('Дискусія про елементи') — Перелік запитань та відповідей за змістом Вібганга. Ямак ('Парі') — повторення змісту Вібганги, Дхату Катхи та Катха Ваттхи. Паттхана (Відносини') — Закони, за якими дгамма проявляється і функціонує, відповідно до Дгамми Сангані.
Дані тексти складалися в період від 400 до н. е. до 250 до н. е., найраніший текст — Дгамма Сангані, найпізніший — Катхаваттху. Додатково писалися ще після-канонічні книги, щоб краще прояснити зміст, найвідоміші з них Вішуддгімагга (Буддгагоша, книга не належить до абгідгаммічної літератури) та Абгідгаммаватара (Буддгадата). Подальшого розвитку тхеравадична Абгідгамма набула в середньовічній Бірмі.
На заході твори Абгідгамми перекладали в останню чергу. Через це важливі аспекти буддійської філософії випадали з розгляду дослідників до другої половини XX століття. Проте вивчення Абгідгамми дозволило значно поліпшити розуміння буддизму. У Росії фахівцем з тхеравадичної Абгідгамми є буддолог Андрій Парібок.
В традиції тхеравади різні країни приділяють різну увагу Абгідгаммі.
Абгідгарма в Сарвастіваді
Абгідгарма в Сарвастіваді складається також з семи текстів. Порівняння показує, що навряд чи вони мали спільне з традицією тхеравадичної Абгідгарми джерело. Катха Ваттху та Пуггала Паннатті не мають аналогів в Сарвастіваді.
Тексти наявні в абгідгармі традиції сарвастівади:
Сангітіпарьяя () — 'Розмірковування про сангіті ' Дгармаскандга () — 'Сукупність факторів ' Праджняптішастра () — 'Трактат про вказівки ' Дгатукая () — 'Тіло елементів ' Віджчанакая () — 'Тіло свідомості яка сприймає' Пракаранапада () — 'Опис ' Джнянапрастхана () — 'Основи Знань '
Підсумок сарвастівадичної абгідгармічної традиції — Магавібгаша (Велике тлумачення) — монументальний коментар до Джнянапрастхани, створений у першій половині II століття під час третього собору сарвастівадинів під егідою царя Канішки.
Добре відомий твір Васубандгу Абгідгармакоша (енциклопедія Абгідгарми), в якому абгідгармічна традиція Магавібгаші зводиться воєдино та детально пояснюється. Цей твір активно вивчають і використовують школи махаяни, як в Тибеті так і на Далекому Сході.
На Далекому Сході Сарвастівада представлена китайською школою цзюйше-цзун та відповідною японською школою Куся-сю, зосередженими на вивченні Абгідгармакоші, перекладеної на китайську Сюаньцзаном.
Див. також
Сутра Віная Буддійські джерела Тапітака Саутрантіка Абгідгармакоша Цзюйше Куся
Література Ермакова Т. В., Островская Е. П., Рудой В. И. Классическая буддийская философия. — СПб.: Лань, 1999. ISBN 5-8114-0106-X Лама Анагарика Говинда. Психологическая установка философии раннего буддизма (согласно традиции Абхидхаммы). Пер. А. И. Бреславца. СПб.: Андреев и сыновья, 1993 Монтлевич В. М. Махабхути в тантре и абхидхарме. Л., 1979 Rhys Davids, C. Buddhist Psychology. London, 1900
Посилання abhidharma.ru (тексти, pdf; статті) дгамми — короткий опис і термінологія Абгідгамми A manual of Abhidhamma, edited in the original Pali Text with English Translation and Explanatory Notes BuddhaNet — description of the Abhidhamma BuddhaNet — Abhidhamma articles Access to Insight — description of the Abhidhamma Online excerpt of a well-known book about the Abhidhamma