Налу́жжя — село в Україні, у Микулинецькій селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Підпорядковане Струсівській сільській раді до 2020 року. Розташоване на берегах річки Серет.

Населення — 505 осіб (2001).

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту та неоліту.

23 квітня 1646 р. гетьман Мартин Калиновський подарував село, разом з усіма своїми дідичними та заставними маєтками, своєму сину Самуелю Єжи.

Перша писемна згадка — 1783. В цей час воно належало до Струсівської управи. 50 % населення села були поляками.

У 1854—1918 рр. у складі Теребовлянського повіту (Австро-Угорщина) .

1900 року було засновано читальню «Просвіта». 1915 року під час Першої Світової Війни село було повністю зруйноване російськими військами і лише згодом відновлене.

1 серпня 1934 року село увійшло до складу новоутвореної сільської гміни Струсів.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Микулинецької селищної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району.

Політика Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610875, розташована у приміщенні школи.

Результати зареєстрований 331 виборець, явка 48,34%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 31,85%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 16,56%, за «Європейську Солідарність» — 10,19%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 61,29%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 12,90%, за Романа Василіцького (Об'єднання «Самопоміч») — 9,03%.

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська505100%

Мікротопоніми

Назви піль: від Руліс, за Могилою, Рементарська стінка, ШляхеччинаГорбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини // Відбиток з «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. — Мюнхен, 1971. — C. 174..

Поширені прізвища

Бенцаль, Бутрин, Винник, Єнґрис, Калинський, Коберницький, Кожушко, Стефанишин, Клименко.

Пам'ятки

Є церква Успіння Пресвятої Богородиці, ПЦУ (1872), 2 «фіґури».

Встановлено пам'ятний знак на честь скасування панщини (відновлено 1998).

Соціальна сфера

На момент 2022 року не функціонує ЗОШ 1 ступ., бібліотека.

Відомі люди

Народилися Капуста Микола (1883—1960) — український військовик, кооперативний та громадський діяч. Клименко Іван Вікторович (1990—2023) — український військовик учасник російсько-української війни. Михайло Курилович (1858—1919) — австрійський правник і військовик українського походження, генерал-аудитор австро-угорської армії. Син місцевого пароха о. Михайла Куриловича. Мазур Андрій Євгенович (28 листопада 1975 — 3 серпня 2015) — сержант 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве)., учасник російсько-української війни. Мандичевський Володимир — український правник, громадський діяч. Стефаницький Іван  — український громадський діяч діаспори у Канаді.

Пов'язані з селом Качурівський Роман — український поет-гуморист, проживав у селі. о. Михайло Курилович (1821—1884) — греко-католицький священник, громадський діяч, був парохом у 1847—1863 роках. Галерея

Примітки

Джерела

Енциклопедія Української діаспори. — К. — Нью-Йорк — Чикаго — Мельбурн. 1995. — Т. 4. - С. 116