Первинна хірургічна обробка рани (абревіатура ПХО) — хірургічна обробка рани з метою профілактики раневої інфекції і створення найбільш сприятливих умов для загоєння рани. Це складна операція, яка виробилася внаслідок еволюції простішої операції — розрізування рани (debridement). Створення вільного відпливу з рани запального ексудату і змертвілих часток ушкоджених тканин та доступу в глибину рани кисню сприяє зменшенню частоти розвитку анаеробних форм інфекції (правець, газова гангрена), а також гнійної (банальної) інфекції чи зменшенню обсягу та загрози її для стану організму.
Показання
При великих ранах м'яких тканин з розтрощеними, рваними, нерівними краями, при сильному забрудненні землею та ін. При всіх ранах з ушкодженням великої судини, нерва, кісткиПервинна хірургічна обробка ран м’яких тканин
Протипоказання При дрібних поверхневих ранах з вузьким вхідним і вихідним отворами без ознак поранення великої судини, нерва, сухожилля, кістки При множинних дрібних поверхневих сліпих ранах (саднах) При тяжкому стані хворого
Етапи Первинна хірургічна обробка рани складається з таких етапів:
дезінфекція операційного поля у радіусі до 10 см навколо рани; знеболювання (загальне чи місцеве — залежно від рани та стану потерпілого); промивання рани розчином антисептика, висушування ревізія порожнини рани шляхом огляду її (рану розкривають зубастими гачками); при необхідності, розрізування рани впродовж її довгої осі до дна; видалення з рани сторонніх тіл (осколків металу, дерева, одягу, камінців, землі тощо); вирізування іншим скальпелем чи ножицями пошкоджених країв рани і дна в межах здорових тканин, відступивши від країв 0,5—1,5 см (розмір залежить від локалізації рани, тобто характеру тканин — чи немає в ділянці рани життєво важливих судин, нервів, органів тощо); за неможливості повного видалення дна рани (а також її країв) видаляють лише найбільш уражені тканини в межах анатомічно можливого; проведення після зміни хірургом рукавичок і інструментів, гемостазу в рані шляхом перев'язування судин нитками (переважно такими, що розсмоктуються, наприклад кетгут) чи електрокоагуляції їх); промивання рани хімічними антисептичними засобами (розчинами фурациліну, хлоргексидину, йодопірону тощо); дренування (введення у рану дренажу) — гумової смужки або хлорвінілової чи силіконової трубки (залежно від характеру рани та ступеня її контамінації мікрофлорою); після ретельного видалення пошкоджених тканин, закривання рани швами (за винятком вогнепальних) за допомогою голкотримача, хірургічної голки, хірургічних шовних матеріалів та пінцету. Винятки часто роблять для ран, що локалізуються в ділянці сідниць, стегон. Якщо є сумніви щодо радикальності видалення пошкоджених тканин і за великої контамінації рани мікробами, рану можна залишити на 2—4 доби відкритою та закрити її первинновідтермінованими швами.
Див. також Хірургічна рана Оперативні втручання
Примітки
Джерела Загальна хірургія. Вибрані лекції: Навч. посібник /Б. І. Дмитрієв та інш.. — Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 1999. —356 с. (С.183—186)[ Електр.джерело ] ISBN 966-573-115-7 Медичні маніпуляції в алгоритмах. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.— 256 с. (С.112-113)
Посилання ПХО рани Лікування ран Відео ПХО рани (О-2) 2020, youtube, 1хв 55сек