Фельдберзька культура () — слов'янська ранньосередньовічна археологічна культура на південному узбережжі Балтійського моря і середній течії річки Гафель, у Гольштейні, Мекленбурзі, та Передній Померанії. Ототожнюється зі слов'янськими племінними союзами бодричів та лютичів VII–IX століття н. е..
Передувала культурі слов'янська Суковсько-дзедзицька культура.
Спочатку племена фельдберзької культури помітно відрізнялися від слов'ян, які оселилися раніше у даному регіоні. Населення, що прийшло, мешкало у порівняно великих укріплених поселеннях, які складалися з кількох десятків господарчих дворів. В одному такому городі жило від 600 до 1000 осіб. Тому ймовірно, переміщення населення фельдберзької культури здійснювало міграцію великими й згуртованими колективами. Кераміка фельдберзької культури виготовлялася на гончарному крузі, вона добре обпечена та добре оздоблена орнаментом. Це переважно глечикоподібні посудини, невисокі, широкогорлі, з опуклими боками й звуженою нижньою частиною. Вони прикрашалися багаторядковою хвилею або ж горизонтальними лініями, зустрічаються також штамповані візерунки й наліпні валики. Житлом представникам фельдбезької культури служили наземні зрубні будинки. Похоронні пам'ятники поки що не виявлені.
Пам'ятки У Мекленбурзі: Гросс-Горновське городище (Великий Горнів) північніше від Великого Радоніму, Мекленбурзьке городище у Дорф-Мекленбурзі, був столичним замком бодрицьких князів никлотичів, городище Ліпе у Телькові району Росток, Фельдберзьке городище у Мекленбургіше-Зеенплатте, городище Кієве у Мекленбургіше-Зеенплатте (район) над річкою Ельдою, Тюренське городище у Мекленбургіше-Зеенплатте, городище Волков, або "Висока стіна" (Hoher Wall) у Мекленбургіше-Зеенплатте (район) належав до черезпенян, Ганщендорфське городище у Мекленбургіше-Зеенплатте (район).
У Помор'ї (Померанії): Тутовське городище, або Старе місто (Die Alte Stadt), розташований біля громади Крюков у Передній Померанії-Грайфсвальді.
У Гольштейні: Любіцє, слов'янське городище у місті Любек, Бозау - городище у Східному Гольштейні, Шарсторф, городище на півосторові на озеріз Шарзєє у Плені.
Див. також Прабатьківщина слов'ян Полабські слов'яни Укри
Джерела Sebastian Brather: Feldberger Keramik und frühe Slawen. Studien zur nordwestslawischen Keramik der Karolingerzeit. (Universitätsforschungen zur prähistorischen Archäologie. Band 34; Schriften zur Archäologie der germanischen und slawischen Frühgeschichte. Band 1). Habelt, Bonn 1996, ISBN 3-7749-2768-5. Sebastian Brather: Slawische Keramik. Elbslawen. In: Reallexikon der Germanischen Altertumskunde (RGA). 2. Auflage. Band 29, Walter de Gruyter, Berlin/New York 2005, ISBN 3-11-018360-9, S. 79-87. Joachim Herrmann: Die Slawen in Deutschland. Geschichte und Kultur der Slawischen Stämme westlich von Oder und Neiße vom 6. bis 12. Jahrhundert. Akademie-Verlag, Berlin 1985.
Посилання Васютин С. А., «Западнославянский регион в раннее средневековье»