Баторії (, ) — угорський шляхетний рід відгалуження з роду , який відігравав значну роль в Центральній Європі в пізньому середньовіччі. Вони посідали вищі військові звання, адміністративні та церковні посади у складі Угорського королівства. Пізніше, на початку нового часу, родина принесла кілька князів Трансильванії і одного короля Польщі. Походять з міста Шомльо, де знаходився їхній фамільний замок. Замок був побудований Міклошем Баторі на початку XIII століття і вперше згадується під 1319 роком. Після того як Баторі у 1592 році побудували собі особняк в місті, замок занепав і нині зруйнований. Останні представники роду Баторі жили на початку XVII століття в Речі Посполитій. Графиня Софія, остання з Баторі, була дружиною Дьєрдя II Ракоці. Вона померла в замку Паланок в 1680 році.

Походження

Баторі є відгалуженням роду , засновниками якого були швабські брати Гут і Келед, які іммігрували до Угорщини з району замку Стоф (ймовірно, Штауфен ім Брайсгау або Гогенштауфен в Вюртемберзі) під час правління короля Петра Орсеоло (правив 1038-1046) який сам був частково венеційського походженняSimon Kezai, Lázló Veszprémy, Frank Schaer (ed.), Gesta Hungarorum: The Deeds of the Hungarians (Central European Medieval Texts). Central European University Press, 1999. ISBN 963-9116-31-9.

Власне рід Баторі веде початок від Андраша Лисого з Ракомаза, який згаданий в 1250 році, як покровитель монастиря Шарвар в комітаті Сатмар. В 1279 році король Ласло IV нагородив брата Андраша Ходаша і синів Андраша Дьєрдя (? — 1307), Бенедикта (? — 1321) і Берека (? — 1322) за їх військові заслуги замком Батор в комітаті Сабольч. Батор до того моменту був володінням Вайди, сина лангош, який одружився з родичкою Андраша, але не залишив спадкоємців. В 1310 році Берек став повноправним власником Батора, після чого його нащадки почали іменуватися Баторій.

Гілки Родина Берека розділилися на кілька гілок. Найстарша гілка — Баторі-Шомльо, походить від Ласло (? — 1373), сина Яноша, графа Сатмара, який був старшим сином Берека. Ласло, граф Саболч, одружився з Ганною Мед'єші і отримав у посаг замок Шомьо. Брат Ласло Дьордь був засновником роду Шімолін або Баторі-Шімолін. Подальший розділ гілки стався при правнуках Ласло: Янош та Іштван стали засновниками роду Баторі-Санісльофі, Міклош же продовжив лінію Баторі-Шомльо.

Молодша гілка — Баторі-Ечеда — походить від Льокоша, молодшого сина Берека. Льокош володів землями в Сатмарі, а після отримав від короля Карла Роберта ще й Ечеда, де побудував замок ХюсеґMoritz Wertner, «Urgeschlechter in Siebenbürgen.», in Archiv des Vereins für siebenbürgische Landeskunde. Neue Folge, Bd. 29, Heft 1 (1899), Hermannstadt 1899, pp. 156—235 — also excerpted in Farin, Heroine des Grauens, p. 356—358.http://genealogy.euweb.cz/hung/bathori3.html Genealogy.EU . Іноді ця гілка називається Ньїрбатор (Нові Баторі).

Легенда і герб

Згідно з легендою, один з перших представників роду Вітус Гуткелед зголосився вбити дракона, який оселився в болотах і полював на місцеве населення. Вітус убив його трьома ударами свого списа і в нагороду отримав замок. Вдячні люди прозвали його Батор (по-угорськи, мужній) і «animus magnanimus». В 1325 році сини Берека отримали герб, який був пов'язаний з цією легендою: три горизонтальних зуби дракона, який тримає щит і обвиває шию своїм хвостом.

Представники родини Баторі Найбільш відомими членами цієї родини були: Іштван V Баторі — трансильванський воєвода, в 1467 році очолював невдалий похід на Молдавію; Іштван Баторі(1477—1534) — воєвода Трансильванії; Криштоф I Баторі(1530–1581) — князь Трансильванії (в період з 1576 по 1581 роки); Стефан Баторій (1533—1586) — король польський і великий князь литовський; князь Трансильванії; Анна Баторі — сестра короля Стефана Баторія, матір Єлизавети Баторі; Елізабет Баторі (1560—1614) — графиня, племінниця Стефана Баторія; Вероніка Баторі (1551—1600) — дочка польського короля Стефана Баторія, князя Трансильванії та короля Польщі; Жигмонд Баторі (1572—1613) — князь Трансильванії (в період з 1581 по 1603 роки).

Посилання Генеологія роду Баторі

Примітки