Жорж Ізамбар — (; 11 грудня 1848 — лютий 1931) — французький педагог, професор риторики. Найбільше знаний як наставник Артюра Рембо.
Біографія Жоржа Ізамбара було призначено в січні 1870 року викладачем риторики до коледжу в Шарлевілі, де він невдовзі помітив серед своїх 25 учнів Артюра Рембо, з яким згодом подружився. Він був одним із перших, хто спрямовував його на шлях літератури, попри несхвалення з боку його матері, Віталі Рембо.
Ізамбар у першому шлюбі одружився з донькою скульптора Рене Фаша, який був одружений з однією з чотирьох сестер Жандр і створив його бюст, коли той ще був дитиною. Три інші сестри відомі в історії літератури під назвою «панночки Жандр» за те, що прихистили Артюра Рембо в Дуе.
Пізніше, одружившись удруге, він наприкінці XIX століття мешкав у службових приміщеннях замку де Бруйяр на північному схилі пагорба Монмартр у Парижі, де був сусідом Огюста Ренуара. Саме донька Жоржа Ізамбара, Марі, зображена на картині Ренуара «Сім’я художника».
Його син П’єр, як і він, був викладачем і став зятем художника Адольфа Гюмері, який написав портрети як його самого, так і Жоржа Ізамбара. П’єр Ізамбар також спільно написав щонайменше одну статтю про Рембо в Mercure de France.
Ймовірно, саме в картезіанському монастирі Нёвіль поблизу Монтрея, де тоді діяла асоціація La Clairière, що надавала художникам і їхнім родинам місце для відпочинку, у 1912 році Ізамбари зустрілися з Гюмері. Уражений глухотою, він не зміг продовжити тривалу кар’єру в освіті. Згодом він перейшов до журналістики (зокрема працював у політичній, світській та літературній газеті La Liberté) і помер у 1931 році, вже страждаючи на геміплегію. Його поховали на новому кладовищі Нейї-сюр-Сен.
Література