Георгій (Юрій) Васильович Кия́нченко (25 травня 1911, Обухів — 19 червня 1989, Київ) — український радянський художник; член Спілки радянських художників України з 1950 року. Чоловік художниці Надії Компанієць-Киянченко, батько художника Дмитра Киянченка.

Біографія Народився року у містечку Обухові Київської губернії Російської імперії (нині місто Київської області, Україна). Упродовж 1930—1932 років навчався у Київській індустріальній профшколі; у 1932—1939 роках — у Київському художньому інституті, де його викладачами були Карпо Трохименко, Павло Волокидін, Олексій Шовкуненко, Федір Кричевський, Михайло Шаронов, Костянтин Єлева, Софія Налепинська-Бойчук. Дипломна робота — картина «Володимир Ленін у камері попереднього ув'язнення» (керівник Олексій Шовкуненко).

У 1939—1941 роках викладав у Київській художній середній школі імені Тараса Шевченка та з кінця 1940-х років — у художній студії Київського товариства художників. Співпрацював із видавництвами Академії наук УРСР, «Мистецтво». З початком німецько-радянської війни, у жовтні 1941 року, мобілізований до Червоної армії. Через два місяці потрапив в оточення і був узятий у полон. Перебував у концентраційному таборі «Хорольська яма» під Полтавою. У 1942 році стараннями дружини був визволений і до кінця війни мешкав у різних місцях окупованої України і ЄвропиКиянченко Георгий (Юрий) Васильевич / Галерея «Art-Nostalgie» .

У грудні 1945 року повернувся до Києва. Працював у майстерні Київського товариства художників, вів художню студію. У 1954 році від Спілки художників України разом з дружиною отримав майстерню на території Києво-Печерської лаври. У 1971—1972 роках знову викладав у Київській художній середній школі імені Тараса Шевченка. Мешкав у Києві в будинку на вулиці Редутній, № 30/5, квартира № 4. Помер у Києві 19 червня 1989 року.

Творчість Працював у галузях станкового живопису (створював історичні картини, портрети, пейзажі, натюрморти) та плаката. Серед творів:

плакати «Смерть фашизму» (1941); «Кривавий безумець» (1941); «Фашизм буде розбитий» (1941); живопис «Літній день»/«На сінокосі» (1947, Одеський національний художній музей) «Розгром німців під Корсунь-Шевченківським» (1947; Музей історії Корсунь-Шевченківської битви); «Парад Перемоги у Москві» (1948); «Трипільська трагедія» (1949, Харківський художній музей); «Лівий берег Дніпра» (1949); «Тарас Шевченко на засланні на Аральському морі» (1949, Шевченківський національний заповідник); «Шевченко серед робітників Городищенського цукрового заводу» (1959; Шевченківський національний заповідник), «Квітнуть яблуні над Дніпром» (1950); «Володимир Ленін у Розливі» (1950, Харківський художній музей); «Тарас Бульба» (1951, Дніпровський художній музей); «Смерть Андрія» (1951); «Труханів острів» (1951); «Чоловік» (1952); «Повінь на Дніпрі» (1957); «Портрет Героя Соціалістичної Праці Л. Р. Компанійця» (1957); «Весна» (1959); «Григорій Котовський» (1960); «Шевченко-солдат» (1961, Вінницький обласний художній музей); «Дніпро та соняшники» (1962); «Маки» (1963); «Ти на панщині, а я в неволі» (1963—1964, Національний музей Тараса Шевченка); «Зустріч Тараса Шевченка з сестрою Яриною» (1963—1964); «Тарас Шевченко у дяка в науці» (1964); «Чорне море» (1965); «Напередодні Жовтня» (1967); «Дніпро» (1969); «Володимир Ленін у Горках»/«Весна» (1969—1970); «Розлив» (1971); «Портрет учасника Жовтневої революції робітника Купріянова» (1972); «Портрет Героя Радянського Союзу льотчика Миколи Киянченка» (1974); «Козаки в степу» (1975); «Портрет генерал-майора С. Галицького» (1975); «Портрет партизанки О. Ф. Ковалевської» (1976-1977); «Академік Валентин Глушко» (1977); «Автопортрет» (1979); «Портрет командира бригади Є. Волянського» (1980); «І. Захарчук» (1984); серії «Полковники» (1972—1979); «Ветерани Великої Вітчизняної війни» (1979—1987). </div> Брав участь у виставках з 1939 року, республіканських — з 1947 року, всесоюзних — з 1948 року. Персональні посмертні виставки відбулися у Києві у 1993, 1999, 2008 роках.

Крім вище згаданих музеїв твори художника зберігаються в Національному художньому музеї України, Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, Національному музеї у Львові, Запорізькому і Полтавському художніх музеях, Чернівецькому краєзнавчому музеї, приватних колекціях Польщі, Чехії, Франції, Англії, США.

У мистецтві Портрети художника виконали: скульптор Кирило Діденко (гіпс, 1969); художниця Надія Компанієць-Киянченко (олія, 1976).

Примітки

Література Киянченко Георгій Васильович // Киянченко Георгій Васильович // ; Киянченко Георгій Васильович // , С. 297; Киянченко, Георгий (Юрий) Васильевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах — Санкт-Петербург: Гуманитарное агентство Академический проект, 1995. — Том 4, книга 2 (Каев—Кобозев). С. 528 ;