Збігнев Пра́йснер (; 20 травня 1955 в Бельсько-Бяла, Польща) — польський композитор кіномузики і театру. Власник PREISNER STUDIO. Член Французької Академії мистецтв і науки.

Життєпис

В середній школі почав писати музику, навчився грати на гітарі та фортепіано, але так і не закінчив ні одну з музичних шкіл.

Вступив на відділення історії та філософії в Краківський університет, де вивчав історію мистецтв.

Займався музичною самоосвітою, власні композиції виконував зі студентами краківської музичної академії.

Кар'єра

З 1977 року Прайснер працював у кабаре «» в Кракові, де почав писати музику.

Незабаром після цього молодий польський кінорежисер Краузе Антоні попросив його написати оригінальну музику до свого фільму «Прогноз погоди». Хоча фільм з політичних причин довгі роки лежав потім на полиці, цей досвід став початком кар'єри Прайснера як композитора, який пише для кіно. Через Краузе Прайснер познайомився з Криштофом Кесльовским, який шукав композитора для написання музики до фільму «Без кінця». Ця робота стала початком подальшого багаторічного співробітництва та міцної дружби.

«Декалог» (1988) — наступна спільна робота Прайснера та Кесльовського. Фільм складається з десяти окремих історій, які позв'язані в єдине ціле, в їх основі покладено Десять Заповідей. Після музики до «Декалогу» Прайснер починає працювати над музикою до іншого фільму Кесльовського — «Подвійне життя Вероніки», а також до трилогії «Три кольори: Синій, Білий, Червоний». Він також співпрацював з іншим польським режисером: Агнешкою ​​Голланд, починаючи з «Вбити священика» в 1988 році і продовживши з «Європа, Європа» (1991), «Олів'є, Олів'є»(1993) і «Таємничий сад»(1995).

Міжнародне визнання після «Декалогу», «Вероніки» і «Європи, Європи» звернули на композитора увагу голлівудських кіновиробників, і в 1991 році Прайснер пише музику до фільмів Луї Мандоки «Ігри в полях Господніх» і «Безкрайня імперія» Джона Ірвіна.

У 1988 Прайснер написав першу масштабну роботу «Реквієм по моєму другу». Ідея створення «Реквієму» народилася, коли Кесльовський консультувався з Прайснером про постановку серії концертів в класичному стилі, які були б жвавіші і театральніші від традиційних. Але режисер помер до початку роботи над концертом. Прагнучи «піднести в дар моєму другові щось особливе», Прайснер написав першу частину реквієму за три ночі після смерті Кесльовського. Перша частина була задумана спеціально для Криштофа Кесльовського, тоді як решта навіяна любов'ю, повагою і захопленням, які Кесльовський, Прайснер і автор сценарію «Декалогу» Криштоф Песевич відчували один до одного.

Говорячи про «Реквіємі» Прайснер зауважує: "Не знаю, як у вас в житті, а у мене — дуже мало людей, з якими мені хотілося б проводити час. Одним з таких людей був Криштоф Кесльовський… ". 1 жовтня 1998 у Великому театрі у Варшаві відбулася прем'єра «Реквієму для мого друга».

У 2001 році він очолив програму популярної музики на радіо RMF FM. У 2006 році він виступив з оркестром, разом з Девідом Гілмором у Гданську. У 2007 році написав другу масштабну роботу для оркестру, хору та солістів, що отримала назву «Тиша, ніч і мрії», на основі текстів з Книги Іова. Світова прем'єра роботи відбулася 4 Вересня 2007 року в Одеоні Ірода Аттичного в Афінах.

У 2013 році виходить робота «Щоденники Надії». На музику були покладені щоденники та вірші польських дітей, які стали жертвами Голокосту. Вперше Прайсер співпрацює з Лізою Джеррард, яка виконує головну вокальну роль.

У вересні цього ж року відбулася прем'єра музичного театру під назвою «Великі монологи» в церкві Святої Софії в Бобова. Головну роль виконав актор театру Юрій Треля, режисер — Криштоф Ясинський. В основу покладені польські романтичні вірші Адама Міцкевича, Норвіда і Виспянського.

Від 24 квітня 2012 президент Польщі Броніслав Коморовський нагородив Прайснера Орденом Відродження Польщі «За видатний внесок у польську та світову культури, за творчі та художні досягнення».

Особисте життя Був одружений з Євою Прайснер, художницею з Кракова.

Його сестра Тамара Калиновська — співачка та композитор в театрі «Пивни́ці під барана́ми».

Найвідоміші твори

Твори для оркестру Щоденники Надії (2013) Тиша, ніч і мрі (2007) Реквієм по моєму другу (1998) Життя (1988)

Твори для соло-інструментів 10 Легких п'єс для піаніно' '(2000)

Музика для кіно

Велика краса (2013) Аглая (2012) Безіменна — одна жінка в Берліні (2008) Сімейна таємниця (2007) Sportman van de Eeuw (2006) Дочки Гаррі (2005) Країна надії (2004) Kołysanka (2003) Супертекс (2003) Дивні сади (2003) Це все про кохання (2003) Тільки між нами (2002) Weiser (2001) Aberdeen (2000) Останній вересень (1999) Мріючи про Джозефа Лізі (1999) Liv (1998) Migrations (1997) Острівець на Пташиної вулиці (1997) Чарівна історія (1997) Bruggen (1996) Corazón iluminado (1996) De Aegypto (1995) Кшиштоф Кесльовський: Я так собі … (1995) Останнє літо любові (1995) Еліза (1995) Kouarteto se 4 kiniseis (1994) Коли чоловік кохає жінку (1994) Три кольори: Білий (1994) Три кольори: Червоний (1994) Mouvements du désir (1994) Три кольори: Синій (1993) Таємничий сад (1993) Fio do Horizonte, O (1993) Zwolnieni z życia (1992) Збиток (1992) Олів'є, Олів'є "" (1992) Eminent Domain (1991) Подвійне життя Вероніки (1991) Гра в полях господніх (1991) Європа, Європа "" (1990) Ostatni dzwonek (1989) Декалог (1988—1989) Убити священика (1988) Короткий фільм про вбивство (1988) Короткий фільм про кохання (1988) Kocham kino (1988) Ucieczka (1987) Lullabye, The (1987) Przez dotyk (1986) Lubie nietoperze (1986) Без кінця (1985) Prognoza pogody '' (1981)

Примітки

Посилання Офіційний сайт Zbigniew Preisner|Facebook