А́дольф А́біхт (Адольф Іванович Абіхт, , ; 1793, Ерланген — 1860, Вільно) — литовський медик, професор патології Віленського університету, завідувач кафедри загальної терапії Віленської медико-хірургічної академії.
Біографія
Син філософа Йоганна Абіхта, професора логіки і метафізики у Віленському університеті. Закінчив Віленський університет (1810). Магістр філософії (1811), доктор медицини (1815). У 1820 році був на три роки відправлений за кордон для самовдосконалення. Подорожував по Німеччині і Франції, слухав лекції у Відні та в Парижі. У 1824—1832 роках читав у Віленському університеті курс загальної патології. У 1827 році призначений ординарним професором.
Після ліквідації Віленського університету (1832) деякий час займався лікарською практикою і викладав у Віленскій медико-хірургічній академії. У 1837—1841 роках займав у академії кафедру загальної терапії. Після ліквідації медико-хірургічної академії займався лікарською практикою. У 1851 році вивчав мінеральні води Бірштан і установив їх придатність для лікування багатьох хвороб.
Випущений ним у Вільно підручник латинською мовою з внутрішніх хвороб довгий час залишався основним навчальним посібником.
Син Абіхта Генрік став революціонером і був розстріляний під час придушення Польського повстання 1863 року.
Примітки
Література Мысліцелі i асветниікі Беларусі. Энцыклапедычны даведнік. Мінск: Беларуская энцыклапедыя, 1995. ISBN 985-11-0016-1. С. 338.
Посилання Vidaus ligų pagrindų ir slaugos katedra Abichtas, Adolfas