Моріс Руперт Бішоп (; 29 травня 1944 — 19 жовтня 1983) — політичний діяч Гренади, лідер партії Спільні зусилля у галузі соціального забезпечення, освіти та визволення, прийшов до влади в результаті революційного перевороту 13 березня 1979 року. Глава Народного революційного уряду у 1979–1983 роках. Усунутий від посади та розстріляний в результаті перевороту.
Життєпис Народився 29 травня 1944 року поблизу узбережжя Венесуели на острові Аруба, який у ті часи був колонією Нідерландів у складі Нідерландських Антильських островів. Його батьки Руперт та Елмент Бішоп, прибули туди на заробітки з розташованої на північному сході британської острівної колонії ГренадаЛуна, Хорхе Гренада: революційні роки / М.1984 — С.72. − 73..
Ранні роки До шести років Моріс Бішоп зростав та виховувався на Арубі разом із двома старшими сестрами — Енн і Моран, а 1950 його батько із родиною повернувся на батьківщину та відкрив невеличку крамницю у Сент-Джорджесі. Там Моріса віддали на навчання до початкової школи Веслі. Після року навчання, 1951, був переведений до Римо-католицької початкової школи Святого Георгія.
1957 закінчив школу й отримав одну з чотирьох державних стипендій для навчання у столичному коледжі «Roman Catholic Presentation Brothers' College», який перебував під піклуванням католицької церкви. У коледжі Бішоп активно включився до суспільного життя: його обирали президентом студентської ради, президентом дискусійного клубу та спілки з вивчення історії, був редактором студентської газети «Students voice», активно займався різними видами спорту. Йому вдалось налагодити контакти з молоддю з англіканського коледжу Grenada Boys Secondary School, у той час коли між навчальними закладами традиційно існувала конкуренція, що часом виливалась у ворожнечу. Він був палким прихильником створеної 1958 року Федерації Вест-Індії та ідей «карибського націоналізму». Значною мірою цікавився кубинською революцією 1959. У ті ж роки у Бішопа та його соратників з'явилась цікавість до читання праць Кваме Нкруми та Франца ФанонаЛуна, Хорхе. Гренада: революційні роки. — М., 1984. — С. 75. 1962 рокуЛуна, Хорхе. Гренада: революційні роки. — М., 1984. — С. 74. Моріс Бішоп закінчив коледж із золотою медаллю за видатні здібності.
Навчання в Англії Незадовго до завершення навчання, на початку 1962, Бішоп і молодіжний лідер з Grenada Boys Secondary School Бернард Коард створили Асамблею молодих борців за істину, покликану залучити молодь острова до політичного життя й обговорення нагальних проблем країни. Учасники тієї групи влаштовували відкриті політичні диспути, до яких втягували жителів міста. Однак за дев'ять місяців Бішоп та інші керівники Асамблеї роз'їхались для навчання в університетах Європи та США, і діяльність групи припинилась. У грудні 1963 Моріс Бішоп прибув до Лондона, щоб вивчати право у Голборнському коледжі Лондонського університету. У Лондоні він також вступив до аспірантури Королівського коледжу та виборов стипендію L.L.B. у Грейс-інн, одному з чотирьох судових іннів, що приймали студентів, які прагнули стати адвокатами. 1966 він отримав право адвокатської практики. При цьому Бішоп нерідко підробляв у Лондоні поштарем чи пакувальником овочівЛуна, Хорхе. Гренада: революційні роки. — М., 1984. — С. 78. Не полишаючи громадської діяльності, у 1963—1966 роках він був президентом асоціації студентів університету в Голборні, а 1967 очолив асоціацію студентів Королівського коледжу. Також був активним учасником заснованих 1964 року Постійної конференції Вест-Індських організацій та Компанії проти расової дискримінації.
З Великої Британії йому вдалось їздити до соціалістичної Чехословаччини та Німецької Демократичної Республіки. У той період він ознайомився з працями Карла Маркса, Володимира Леніна, Йосипа Сталіна, Мао Цзедуна, але особливе враження на нього справили книги Джуліуса Ньєрере. У 1967—1969 роках він працював над дисертацією «Конституційний розвиток Гренади», але залишив ту роботу через суперечки з науковим керівником. 1969 Бішоп отримав диплом юриста і того ж року став одним із засновників бюро правової допомоги Вест-Індського співтовариства «Legal aid clinic»Луна, Хорхе. Гренада: революційні роки. — М., 1984. — С. 77. Основним же джерелом прибутків для Бішопа стала офіційна посада ревізора додаткових податків на британській державній службі. У той період він, у листуванні з друзями, розробив дворічний план своєї діяльності після повернення до Гренади. План передбачав тимчасову відмову від участі у політичній діяльності, роботу адвокатом та пошук нових людей для створення у майбутньому організації, здатної взяти владу на острові.
Повернення до Гренади У січні 1970 Бішоп виїхав з Англії морем та після короткої зупинки на Тринідаді, у березні того ж року повернувся на батьківщину. Незважаючи на відмову від політики, що планувалась, 10 травня 1970 він провів демонстрацію на підтримку антиурядового студентського руху на Тринідаді, до вересня того ж року підтримував активні зв'язки з Тринідадським об'єднаним національним комітетом дії, а у грудні разом із Юнісоном Вайтменом брав участь у конференції у Сент-Люсії, де познайомився з майбутнім міністром закордонних справ Сент-Люсіїи Джорджем Одлумом та лідером Робітничої партії Ямайки Тревором Мунро. Також долучився до молодіжної групи «Форум», яка розгорнула свою діяльність у Гренаді, Сент-Люсії та Сент-Вінсенті після подій на Тринідаді. Він брав участь в організованих «Форумом» нечисленних маршах протесту, чим спричинив гнів батька, який вважав, що Моріс здобував освіту не для подібної діяльностіЛуна, Хорхе Гренада: революційні роки / М.1984 — С. 84.
Рух медсестер У листопаді 1970 медсестри шпиталю Сент-Джорджеса вийшли на демонстрацію з вимогами покращення утримання хворих. Глава гренадського уряду Ерік Гейрі наказав звільнити медсестер, що спричинило демонстрації солідарності та ланцюгову реакцію звільнень та виступів протесту. Бішоп та адвокат Кенрік Редікс стали на захист прав медсестер. На початку грудня пройшов марш солідарності, після якого сили безпеки заарештували близько 40 осіб. Бішопу та ще 5 заарештованим були висунуто звинувачення в організації заворушень, однак для захисту звинувачених з країн Карибського басейну з'їхались 10 відомих адвокатів, і звинувачених було звільнено під заставуЛуна, Хорхе Гренада: революційні роки / М.1984 — С. 85 після семи місяців судового процесу.
Новий рух ДЖУЕЛ У березні 1972 давній друг Моріса Бішопа Юнісон Вайтмен, який безуспішно намагався виступити на виборах проти Еріка Гейрі, заснував у парафіялній церкві Святого Давида у Сент-Джорджесі організацію Об'єднаний похід за статок, освіту та визволення () абревіатура якого — JEWEL — означала «коштовний камінь». Організація займалась розвитком кооперативного руху, соціальним розвитком, організацією культурної та спортивної діяльності у прилеглому районі, невдовзі стала популярною та поширила свою діяльність на інші населені пункти. У жовтні того ж року Бішоп та його прибічники заснували Рух народних асамблей, який невдовзі почав тісно співпрацювати з ДЖУЕЛ Вайтмена. У січні 1973 обидва рухи спільно організували кампанію засудження лорда Браунлоу, який закупив частину гренадських пляжів та почав їх огороджувати. Під час кампанії, керівниками якої стали Бішоп і Редікс, лорд був заочно засуджений народним трибуналом, а звинувачення у замаху на приватну власність оскаржено в судіЛуна, Хорхе Гренада: революційні роки / М.1984 — С. 86 — 87.
11 березня 1973 року, після дводенного засідання активу, організації Бішопа та Вайтмена об'єднались на Новий рух ДЖУЕЛ (Новий революційний рух), який ставив перед собою завдання здобуття влади в країні для здійснення революційних перетвореньЛуна, Хорхе Гренада: революційні роки / М.1984 — С. 88. Моріс Бішоп та Юнісон Вайтмен стали координаційними секретарями руху.
Конгрес народу У червні того ж року ДЖУЕЛ, напередодні здобуття Гренадою незалежності, провів Конвент народу за незалежність, а 4 листопада 1973 у Гренвіллі — Конгрес народу, який засудив Еріка Гейрі за 27 злочинів економічного та соціального порядку й зажадав його відставки упродовж двох тижнів. Конгрес сформував Раду національної єдності з 23 осіб, яка мала виконувати функції уряду Гренади до нових виборів. Було висунуто лозунг «Станемо вільними 1973 року!» та видано маніфест «За владу народу й за справжню незалежність»Луна, Хорхе Гренада: революційні роки / М.1984 — С. 89 −90.
«Кривава неділя» 18 листопада 1973 року Моріс Бішоп та інші керівники «ДЖУЕЛ» двома авто виїхали з Сент-Джорджеса до Гренвілля, де у кінотеатрі «Делюкс» мала відбутись їхня зустріч із підприємцями міста. Однак поблизу з вулканом Гранд-Етан кортеж Бішопа почали переслідувати машини поліції, а у Гренвіллі зустріли наряди сил безпеки. Під час шумної операції із захоплення керівників «ДЖУЕЛ» Бішопа та його помічників було схоплено й побито. У в'язниці у них були демонстративно поголені бороди, там же виявилось, що у Бішопа зламана щелепа. Разом було заарештовано 9 осібЛуна, Хорхе Гренада: революційні роки / М.1984 — С. С. 79 −82. Ті події отримали у Гренаді назву «Кривавої неділі».
«Кривавий понеділок» Після звільнення Бішоп виїхав до Барбадосу, де йому зробили дві операції, однак ДЖУЕЛ продовжив організовувати виступи проти режиму Гейрі.
21 січня 1974, повернувшись до Гренади, Бішоп узяв участь у масовій демонстрації у Сент-Джорджесі. На демонстрантів, які повертались додому, було скоєно напад у районі готелю «Отвейс гаус». Прибічники Еріка Гейрі почали закидати їх камінням та пляшками з лимонадом, а поліція та сили безпеки застосували сльозогінний газ. У дверях готелю пострілом із гвинтівки було вбито батька Бішопа Рупера, який намагався увести жінок і дітей з місця сутичок. Ті події отримали у Гренаді назву «Кривавого понеділку»Луна, Хорхе Гренада: революційні роки / М.1984 — С. С. 92 — 93. Після цього Бішоп та його соратники переглянули свої установки та розробили нову стратегію, зосередивши зусилля не на агітації та мобілізації населення на антиурядові виступи, а на організації партійних груп та ланокЛуна, Хорхе Гренада: революційні роки / М.1984 — С. 94.
Дивна змова у День незалежності 6 лютого 1974, за добу до проголошення Гренади незалежною державою, Моріса Бішоп було заарештовано за звинуваченням у підготовці збройної протиурядової змови та ув'язнено у Форт-ДжорджіЛуна, Хорхе Гренада: революційні роки / М.1984 — С.95. Поліція заявила, що під час обшуку в будинку Бішопа було знайдено зброю, боєприпаси, спорядження й уніформу, виготовлену у Дангорщині (у звіті країною виготовлення уніформи було зазначено Dungaria, імовірно, замість Hungary). Окрім того поліція заявила, що до її рук потрапив план убивства Еріка Гейрі у нічному клубі, а також схеми партизанських таборів і списки майбутніх повстанців. Однак уже 8 лютого 1974 Бішопа звільнили під заставу, а невдовзі він виїхав до США, потім повернувся до Гренади, а 26 — 29 березня того ж року брав участь у нараді Регіонального керівного комітету Панафриканського конгресу у Гаяні. Він не втратив і адвокатську практику, 4 — 7 жовтня беручи участь у розгляді справи Дезмонда «Рас Кабінди» Троттера та Роя Мазона, яких звинувачували у вбивстві американського туриста. У жовтні того ж року він виїжджав у Тринідад, де брав участь у семінарі «Фашизм: Карибська реальність?», організованому профспілкою нафтовиків, а у листопаді ДЖУЕЛ створив Асоціацію дружби «Куба-Гренада».
Депутат і нелегал Наприкінці листопада 1975 року ДЖУЕЛ увійшов до складу передвиборчого Народного альянсуЛуна, Хорхе Гренада: революційні роки / М.1984 — С.97, який на парламентських виборах 7 грудня 1976 здобув 6 із 15 місць у парламенті. Бішоп став депутатом від Південно-Східного району Сент-Джорджеса та главою опозиційної парламентської фракції, Юнісон Вайтмен і Бернард Корд зайняли ще два депутатських кріслаЛуна, Хорхе Гренада: революційні роки / М.1984 — С. 98. У травні 1977 на запрошення кубинського Інституту дружби між народами Бішоп і Вайтмен відвідали КубуЛуна, Хорхе Гренада: революційні роки / М.1984 — С. С. 99 — 100.