Софія Йосипівна Грица (, Львів — 5 березня 2022) — українська фольклористка, музикознавиця, етномузикологиня, етнокультурологиня, славістка, доктор мистецтвознавства (1982), професор (1993), провідна наукова співробітниця Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України (1981—2016), Член-кореспондентка Національної академії мистецтв України (2009).
Життєпис Софія Грица народилася 5 грудня 1932 р. у Львові в родині інженера. Батько Йосип Григорович закінчив реальну гімназію та політехнічний інститут. Мама, Ольга Михайлівна, мала освіту секретарки-друкарки та стегографки. Софія закінчила Львівську школу-десятирічку, Львівську консерваторію імені М. Лисенка за спеціальністю «Історія та теорія музики» (клас професора Людкевича, 1954), аспірантуру при Київській консерваторії (кл. П. Козицького). Від 1957 працювала в ІМФЕ, з 1986 — провідна наукова співробітниця.
Професійна діяльність Авторка численних праць з теорії та історії словесно-музичного і музичного фольклору, фольклористики та музикознавства.
Розробила теорію пісенної / фольклорної парадигми як сукупності варіантів одного пісенного зразка, що утворилися внаслідок його трансформацій у процесі просторово-часового руху під впливом модусів мислення середовищ; визначила рівні їх ідентифікації за семантикою і структурою; простежила динамічні модифікації фольклору в автохтонних, міграційних та іміграційних середовищах; першою здійснила соціологічні дослідження фольклору в т. зв. «інтегрованих» середовищах.
Запропонувала метод парадигмального дослідження пісенності, залежної від регіональних модусів мислення, вивчення української епіки як системи («Мелос української народної епіки», 1979). Вивчала проблеми міжетнічних контактів на пограниччях. Ці ідеї наскрізно проходять у значній кількості наступних робіт, зокрема монографіях «Методологические проблемы изучения межэтнических связей в фольклоре» (1987), «Час і простір у фольклорі, його стратифікація в зв'язку з етнографічним регіонуванням України» (1996) тощо.
Софія Грица започаткувала соціологічні дослідження фольклору інтегрованих середовищ, ввівши цей термін в українську фольклористику.
1975 ініціювала перші у післявоєнні роки 4 соціологічні експедиції на Чорнобильську АЕС (з О. Бріциною), 1977 — на Бурштинську ДРЕС і Новодністровський гідрокомплекс (з В. Новійчук), 1983 — повторно на Чорнобильську АЕС (з М. Хаєм)«Народные песни не стареют» (CM, 1977., № 11), «Фольклор у промисловому середовищі» (К., 1978), «Фольклор; сущность, структура, функции» (К., 1984), «Социологическое направление в этномузыкологии» (К., 1987).
Започаткувала анкетне опитування для з'ясування місця фольклору в контексті культурних інтересів робітничого середовища новобудов; провела експеримент, дослідження для виявлення «модусів мислення» представників різних локальних осередків; динаміки фольклору на міжетнічних пограниччях та у процесі демограф, міграційСпільність мелодичних типів у слов'янській пісенності Карпат ІІ НТЕ. — 1966. — № 2; Межэтнические связи в фольклоре погра- ничий // Национальные традиции и процессы интернационализации… — К., 1987; Міграції фольклору // Фольклор українців поза межами України. — К., 1992); Фольклор українців у між- і внутрішньоконтинентальній міграції ІІ Мистецтво, фольклор та етнографія слов'янських народів / XI з'їзд славістів. — Братислава, 1993). Брала участь у VI, VII, IX, X–XII Міжн. з'їздів славістів.
В 1979–1993 вела активну популяризаторську роботу на радіо у циклах «З народних джерел», «Золоті ключі», «Дзвонкова криниця», на ТБ «Перлини душі народної» тощо, здійснивши понад 300 радіо і телепередачГрица С. "Фольклорний радіоконкурс «Золоті ключі»// НТЕ. — 1981. — № 4; Відродження народнопісенних джерел // НТЕ. — 1987 — № 5, що мали значний вплив на відродження автентичного фольклору в Україні та активізацію фольклористичної роботи. В 1987 організувала концерт автентичних фольклорних колективів у Москві. Одна з організаторів II Всесоюзного фольклорного фестивалю в Києві 1990(Проблеми репрезентації фольклору на святі народної пісні // НТЕ. — 1989. — № 5; II Міжнародний фестиваль фольклору. — К., 1990.
Наукова робота У здобутку 400 наукових праць, серед яких «Фольклор у просторі та часі»Грица Софія Йосипівна. Фольклор у просторі та часі (Вибрані статті). — Тернопіль: "АСТОН", 2000. — 228 c. ISBN 966-7692-23-х, «Трансмісія фольклорної традиції», «Українська фольклористика ХІХ – поч. ХХ ст. і музичний фольклор»; статей до «Історії української музики», «Українці».
Керівниця проєкту тому «Українські народні думи», проаналізувала у вступній статті співвідношення слова, музики і виконавства, біблійні елементи в думах, класичне і сучасне їх виконання.
Авторка монографій «Ф.М. Колесса» (1962), «Мелос української народної епіки» (1979), «Леся Дичко в житті і творчості» (2012) та ін.
Виступала на міжнародних з’їздах славістів з доповідями «Думи — видатне надбання української культури» (Бидгощ, 1969), «Функція словесного і музичного фольклору в умовах міжетнічних фольклорних контактів» (Софія, 1988), «Фольклор українців у між- і внутріконтинентальних міграціях» (Братислава, 1993), «Фольклористична праця з українсько-білоруського Полісся Ф. Колесси і К. Мошинського» (Краків, 1998), «Сюжетні і структурно-типологічні паралелі в українській, білоруській та польській баладі» (Мінськ, 2013).
Досліджуючи протягом багатьох років наукову спадщину Ф. Колесси, підготувала 3 томи наукових праць вченого (1969, 1970, 1995). У співавторстві упорядкувала т. 9 «Народні пісні в записах Лесі Українки та з її співу» (1977) 12-томного видання Л. Українки; томи «Співанки-хроніки» (1972), «Наймитські та заробітчанські пісні» (1975). Видала збірку українських народних пісень про еміграцію «Будь здрава, землице» (1991). Добре знана як ведуча радіоконкурсу «Золоті ключі».
Нагороди 1991 — Лауреатка радянської Премії імені Б. Асаф'єва 1999 — Лауреатка премії імені М. Лисенка 1999 — премія імені Ф. Колесси 2012 — нагороджена Золотою медаллю АМУ.
Примітки
Література Поріцька О. А. Грица Софія Йосипівна //
Іваницький А. Софія Йосипівна Грица: Творчий портрет. — К.; Тернопіль, 2002; С. Й. Грица: Бібліогр. покажчик, наук, праць / Упоряд. О. Юзефчик. — К., 2003; Земцовський і. Дослідження мелосу епіки // НТЕ. — 1980. — Ng 1; Фільц Б. Про народно-пісенну епіку // Музика. — 1981. — № 6; Васильєва Є., Путилов Б. [Рецензія на кн. «Мелос української фольклорної епіки»] // Сов. этнография. — 1981. — № 4; Мацієвський І. До внеску Софії Грици в українське етномузикознавство // Парадигматика фольклору: Ювілейний зб. з нагоди 70-річчя від дня народження докт. мист-ва, проф. С. Грици. — Тернопіль, 2002; Хай М. Софія Грица — теоретик і дослідник української музично-пісенної епіки // Там само; Богданова О. Книги — її життя // Музика. — 2005. — № 6; Musinka М. F. М. Kolessa: Melodiii ukrajinskych narodnych dum. — K., 1969: [Б. п.]. F. M. Koiessa: Musikoznavci praci. — K., 1970 // Narodopisne aktuality. (Straznice), 1973. — R IX: Czekanowska А. (рец.) Muzychnyj Folklor z Poliss'ja u zapisach Filareta Kolessy ta K. Moszynskoho. — Kyjiv, 1995. 418 pp. // Yearbook for Traditional Musik, 1997. — Vol. 29 та ін.