«Clan Celentano» () — італійський лейбл звукозапису, заснований 19 грудня 1961 року співаком та кіноактором Адріано Челентано.
Історія Студія «Clan Celentano» («Клан Челентано») була створена 19 грудня 1961 року в Мілані співаком та кіноактором Адріано Челентано для власного виробництва фільмів та звукозапису. Пізніше багато виконавців, наприклад — «The Beatles», «The Rolling Stones» (щоб не залежати від продюсерів і вимог моди), пішли шляхом створення власних кампаній, а на самому початку 1960-х років вчинок Челентано був сміливий і незвичайний. У зв'язку з цим, в італійському шоу-бізнесі Челентано уславився першовідкривачем — «Clan Celentano» стала першою в Італії фірмою звукозапису, де виробником платівок був сам співак і актор. Початковий статутний фонд студії склав 900.000 лір. Ідею створення студії Челентано запозичив у Френка Сінатри, який організував схожу команду музикантів під назвою «Rat Pack». Також існує версія, що ідея створення «Clan Celentano», крім Челентано, належить приятелю співака — Ріккі Джанко (Рікардо Санна), який переживав аналогічні проблеми з компанією звукозапису «Ricordi». Спочатку студія знаходилася за адресою по вулиці Дзуретті. З березня 1965 року штаб-квартира студії була перенесена за адресою: проспект Європи, 5; там знаходилася штаб-квартира MTV Italia.
Спочатку до студії увійшли близькі друзі співака й учасники гурту «I Ribelli» (Джино Сантерколе, Мілена Канту, Ріккі Джанко, Мікі Дель Прете, Лучано Беретта, Іко Черутті, Детто Маріано, Мемо Діттонго, Дон Бакі й інші). У створенні студії також була ідея незалежності Челентано від фірми «Jolly», з якою він підписав контракт у 1958 році. Контракт був розірваний у 1962 році. Також однією з причин розриву контракту було те, що лейбл не дозволяв співаку записувати пісні з тими музикантами, з якими він виступав наживо. «Jolly» подала в суд на співака, вимагаючи у нього компенсацію за невиконання та розрив контракту в розмірі 495 мільйонів лір, але програла процес, який тривав до 1965 року. Після розриву відносин з Челентано фірма «Jolly» продовжила видавати платівки з записаними раніше піснями співака, чим становила конкуренцію студії «Clan Celentano».
У 1962 році вийшла перша платівка Челентано під лейблом «Clan Celentano», яка містила три пісні «Stai lontana da me/Sei rimasta sola/Amami e baciami», а у 1965 році студія випустила перший альбом співака «Non mi dir».
«Clan Celentano» крім випуску платівок Челентано і його друзів — займалася пошуком та записом нових імен і молодих талантів. Студія уклала контракти з такими музикантами та виконавцями-початківцями, як: Доном Бакі, Лоренцо Пілат, Натале Массара, Уголіно, Кетті Лайн й іншими. Також в 1965 році Челентано організував конкурс «Нові голоси», у якому переміг початківець-співак Аль Бано, в результаті його прийняли до студії.
Усі учасники студії, що з'являлися у ній в різний час, отримували своєрідне «зелене світло» на телебачення або ринок продажу платівок тільки завдяки тому, що вони співпрацювали з «Clan Celentano». У зв'язку з тим, що практично нікого з друзів співака по музичному цеху не хотіли бачити на телебаченні без нього, тільки його участь забезпечувала їм деякий успіх — Челентано, не маючи часу на турботу за іншими учасниками «Clan Celentano», у 1968 році переглянув умови роботи студії. Починаючи з 1968 року, Челентано поступово змінив склад «Clan Celentano» — залишив тільки родичів та музикантів, необхідних у виробництві його власних платівок. Також причинами зміни умов стали деспотична поведінка лідера студії (Челентано), проблеми з контрактами та особисті амбіції окремих артистів. Якщо припинення співпраці між «Clan Celentano» та Ріккі Джанко, гуртом «I Ribelli» й іншими учасниками пройшло мирним шляхом, то розрив відносин студією з Доном Бакі закінчився тривалими судовими процесами. Зміні первинній ідеї студії Джорджо Ґабер присвятив іронічну пісню «Жив-був „Клан“», написану у 1968 році.
З роками, студія почала випускати виключно альбоми Челентано, його дружини — Клаудії Морі та старшої дочки — Розіти. На сьогодні до студії входять видавництво, концертне агентство, студія відео- та аудіозапису, там працює понад 150 осіб.
У 1961—1972 роках адміністратором студії був старший брат співака Алессандро Челентано, між 1972—1976 роками — Коррадо Пінтус (дядько Клаудії Морі), потім кермо влади знову перейшло до брата Адріано, а з 1991 року керівником «Clan Celentano» стала дружина співака. Дистриб'юторами «Clan Celentano» були: «Ri-Fi» (до 1968), «Messaggerie Musicali» (1969—1973), «CGD» (1975—1995), «RTI Music» (1996—1999), «Sony BMG Music» (1995—2009) і «Universal Music» (з 2010-го).
Конфлікт студії з Доном Бакі 1968 року в студії «Clan Celentano» визначилися два явні лідери — це його голова (Челентано) і Дон Бакі, автор музики і поет зі здібностями. Після його появи в студії, а потім спільних робіт в кіно — вони з Челентано стали близькими друзями. Внесок Бакі в формування «Clan Celentano» був вагомим, і багато ідей виходили саме від нього. Існувала думка, що двом яскравим особистостям — Бакі й Челентано неможливо довго співіснувати, і одному з лідерів доведеться піти. У підсумку — цією людиною став Бакі, тому що не він організував фірму, а лише був прийнятий до її складу як молодий, перспективний співак. Адріано завжди намагався створити атмосферу братства серед учасників студії, але у зв'язку з тим що з часом в «Clan Celentano» стали обертатися великі суми грошей — фірма стала місцем з'ясування творчих амбіцій і зіткнення інтересів багатьох її учасників.
Того року Бакі написав дві пісні, одна з них була призначена для участі Челентано в черговому фестивалі в Санремо — це композиція «Canzone» («Пісня»), інша — «Casa Bianca» («Білий дім»). Обидві пісні з'явилися перед фестивалем і ще не були запатентовані на авторські права. Напередодні фестивалю співачка Орнелла Ваноні підписала контракт з другим автором пісні — Детто Маріано про виконання «Casa Bianca» в Санремо. Таким чином, на фестивалі мали опинитися відразу дві пісні одного автора — що суперечило його правилам того періоду. Бакі був упевнений, що Ваноні не вдасться акредитувати свою участь на фестивалі з композицією «Casa Bianca», але за збігом обставин вона все ж офіційно стала учасницею конкурсу і потім співала цю пісню на пару з . Несподівано виявилося, що авторство пісні було віддано Еліо Ла Валле, якого Бакі до цього ніколи не знав. Бакі виявив, що його підпис на документі підроблений і пісня зареєстрована так, що він лише автор слів, а не композитор. В таких умовах Ваноні могла сміливо виступати на фестивалі з піснею «Casa Bianca», що, за словами Бакі, було прямим порушенням його авторських прав. За цією «подією», за версією Бакі, стояли люди з «Clan Celentano».
До сьогодні невідомо про причетність Челентано до цієї події — у всіх учасників конфлікту свої версії. Напередодні фестивалю Бакі подав в суд де звинуватив «Clan Celentano» в шахрайстві — це Челентано розцінив як зраду з боку друга й у своїй манері, вирішив «відповісти» позивачу. Спочатку Адріано думав відмовитися від участі в конкурсі з піснею Бакі «Canzone», але потім все ж вийшов на сцену і розіграв «спектакль». Під час виступу Челентано почав співати не в тон, невчасно робити вступ, створювати вигляд, що забув слова. Слухачі виступу розуміли, що це робилося співаком навмисно. Попри гарне виконання композиції «Canzone», потім, співачкою Мільвою, вона з Адріано посіли лише третє місце. Пісня ж «Casa Bianca» з Орнеллою Ваноні посіла другу позицію. Наступного дня в газеті з'явилася публікація під відповідним заголовком: «Дон Бакі виграв конкурс, не беручи участь в ньому».
Бакі демонстративно залишив студію «Clan Celentano», а незабаром за ним пішов і Маріано. Ла Валле був прозваний в газетах «солом'яним опудалом» — ніхто не сумнівався в тому, що він ніякого відношення до пісні не має. У суді Бакі просив Ла Валле наспівати хоча б мелодію, якщо він автор, але нічого не почув у відповідь. Залишивши «Clan Celentano», Бакі разом з Маріано організували свою музичну студію під назвою «Amico» («Друг»).
Згодом студія «Amico» випустила диск з обома піснями — учасницями фестивалю. Тираж платівок був високим. «Clan Celentano» звинуватила Бакі в порушенні прав поширення пісень без узгодження. У відповідь Бакі звинуватив Челентано в несплаті гонорару з авторських прав протягом семи років за пісні «Pregherò», «Sabato triste», «Sono un simpatico» й інші. Почалася друга судова справа, в результаті якої, Бакі переміг за всіма пунктами. З 1968 року Дон і Адріано більше не розмовляли один з одним. Після конфлікту з Бакі, Челентано почав будувати свою студію за новою моделлю, де він став єдиною людиною, яка приймала рішення. Згодом Маріано повернувся до «Clan Celentano» через кілька років і успішно працював над фільмом «Юппі-Ду» разом з Челентано, а потім залишився аранжувальником на багато років.
Вибіркова дискографія студії LP (33 оберти) Маркування Рік Виконавець Назва ACC 40000 Вересень 1963 Детто Маріано Uno strano tipo - оригінальний саундтрек ACC 40002 1965 Адріано Челентано Non mi dir |- | ACC 40005 | 1965 | Дон Бакі | L'amore ACC 40006 Березень 1966 Адріано Челентано La festa |- | ACC 40007 | Листопад 1966 | Адріано Челентано | Il ragazzo della via Gluck ACC 40009 1968 Дон Бакі Casa bianca |- | ACC 40011 | Травень 1968 | Адріано Челентано | Azzurro/Una carezza in un pugno BF/LP/CS 1001 1968 Беппе Мораші Putiferio va alla guerra |- | BF 501 | Грудень 1968 | Адріано Челентано | Adriano rock BF 502 1969 Адріано Челентано Le robe che ha detto Adriano |- | BFM 700 | 1969 | Адріано Челентано | Il forestiero CLN 69065 1974 Клаудія Морі Fuori tempo |- | CLN 81342 | 1975 | Детто Маріано | Come una Cenerentola - оригінальний саундтрек |- | CLN 81880 | 1977 | Клаудія Морі | È amore
LP (45 обертів) Маркування Рік Виконавець Назва ACC 24000 1962 Рікі Джанко Vedrai che passerà/Te ne vai |- | ACC 24001 | 1962 | Адріано Челентано | Stai lontana da me/Sei rimasta sola/Amami e baciami ACC 24002 1962 I Ribelli Адріано Челентано La cavalcata/Serenata a Valle Chiara |- | ACC 24003 | 1962 | Дон Бакі і I Ribelli Адріано Челентано | La storia di Frankie Ballan/Fuggiasco ACC 24004 1962 Гвідоне Tu lo sai/Poi popoi popoi poi |- | ACC 24005 | 1962 | Адріано Челентано | Pregherò (prima parte)/Pasticcio in Paradiso ACC 24006 1962 Рікі Джанко Tu vedrai/Il mio mondo/Non c'è pietà |- | ACC 24007 | 1962 | Дон Бакі | L'ombra nel sole/Tu piangevi ACC 24008 1963 Натале Массара (сторона A)/La ragazza del Clan (сторона B) Danny boy/Eh già |- | ACC 24009 | 1963 | Адріано Челентано | Il tangaccio/Grazie, prego, scusi ACC 24010 1963 Детто Маріано Guitar song/05-21 |- | ACC 24011 | 1963 | Дон Бакі | Amico/La carità/Dimmi cos'è ACC 24012 1963 Адріано Челентано Sabato triste/Le notti lunghe |- | ACC 24013 | 1963 | Дон Бакі | Sono solo/Ho rimasto ACC 24014 1964 La ragazza del Clan Eh !Già/Ogni sera al tram |- | ACC 24015 | 1964 | Адріано Челентано | Non mi dir/Non piangerò ACC 24016 1964 Адріано Челентано Il problema più importante/È inutile davvero |- | ACC 24017 | 1964 | Джино Сантерколе | Attaccata al soffitto/Se vorrai ACC 24018 1964 Дон Бакі Io che giro il mondo/Mamma che caldo |- | ACC 24019 | 1964 | Адріано Челентано | L'angelo custode/Bambini miei ACC 24020 1964 Джино Сантерколе Stella d'argento/Senza scarpe |- | ACC 24021 | 1965 | Дон Бакі | Cara/Succederà ACC 24022 1965 Адріано Челентано Ciao ragazzi/Chi ce l'ha con me |- | ACC 24023 | 1965 | La ragazza del Clan | Strana/Un mondo di bene/Il treno ACC 24024 1965 Адріано Челентано Sono un simpatico/E voi ballate/Due tipi come noi |- | ACC 24025 | 1965 | Джино Сантерколе | Oh Rose' Rosetta/Signore e signori ACC 24027 1965 Адріано Челентано La festa/Ringo |- | ACC 24030 | 1966 | Дон Бакі | L'amore/Una ragazza facile ACC 24031 1966 La ragazza del Clan Ma tu chi sei/Strana |- | ACC 24032 | 1966 | Адріано Челентано