XIII династія — одна з династій фараонів, що правили в Стародавньому Єгипті під час так званого Другого перехідного періоду в XVIII — XVII століттях до н. е.
Історія Згідно Манефона, XIII династія, як і XII, походила з міста Фіви. Вона була прямим продовженням XII династії. Існує гіпотеза, що фараони Себекхотеп II і Аменемхет V були синами фараона Аменемхета IV з XII династії.
За припущенням данського єгиптолога Кіма Рехолта, поділ XII і XIII династії стався через те, що під час правління Нефрусебек, яка вважається останньою представницею XII династії на єгипетському троні, відбулося зростання самостійності правителів східної частини Дельти, що утворили XIV династію.
У пізніх джерелах час правління цієї династії описується як епоха заворушень і хаосу, проте на думку ряду сучасних єгиптологів цей період, можливо, був більш мирним. Столицею фараонів з XIII династії був біля Фаюма. Можливо, що під час більшої частини правління XIII династії Єгипет залишався досить стабільною державою.
Імена фараонів з цієї династії збереглися в ряді царських списків, зокрема — в Туринському. Однак друга частина списку сильно пошкоджена, імена багатьох фараонів не читаються. Точну хронологію визначити неможливо, ряд імен зустрічається тільки на фрагментарних написах і на печатках.
Серед єгиптологів є розбіжності, хто був першим представником династії на троні. Згідно реконструкції Кіма Рехолта, першим правителем з XIII династії був Себекхотеп Секхемра Хутауі, якого він називає Себекхотеп I.Ця реконструкція підтримується рядом сучасних егіптолов. За іншою гіпотезою, йому передувало правління Хаанкра Себекхотепа, а Себекхотеп Секхемра Хутауі називається Себекхотепом II.
Представники XIII династії правили з Іттауі протягом 150 років, проте їх влада поступово слабшала. Потім відбулося вторгнення гіксосів. Згідно Манефона гіксоси утворили XV династію, замінивши XIII і XIV династії. Однак сучасні археологічні знахідки, зроблені в Едфу в 2010–2011 роках, з'ясували, що XV династія вже існувала в середині правління XIII династії. Були виявлені як печатки з картушем гіксосського фараона Хіана, так і печатки з картушем фараона з XIII династії Собекхотепа IV. Контексти даних печаток показують, що ці фараони були сучасниками, з чого можна зробити висновок, що під час правління Собекхотепа IV, одного з могутніх представників XIII династії, її представники вже не контролювали весь Єгипет, в той час частина Нижнього Єгипту вже контролювалася гіксосами.
Останнім представником XIII династії, який залишив сліди правління і у Верхньому, і в Нижньому Єгипті, був Мернофера Аіб. Його наступники, починаючи з Мерхотепа Іні, судячи з усього правили вже тільки в Верхньому Єгипті.
Час правління династії єгиптологи відносять до: 1785-? рр. до н. е. — По І. Бікерману. 1794/1793-1648/1645 рр. до н. е. — По Ю. фон Бекерату. 1759- бл. 1630 рр. до н. е. — По Е. Хорнунгу, Р. Крауссу і Д. Уорбертону.
Список фараонів Ім'я Хронологія Зіставлення з древніми списками фараонів Е. Хорнунг, Р. Краусс, Д. Уорбертон І. Г. Франк-Каменецький К. Ріхольт Античні автори(цитуя Манефона) «Туринськийсписок» «Карнацькийсписок» Схотепібра
6.4. [Схотеп]-іб-ра Угаф 1. 1759–1757 1759–1757 1766–1764
6.5. Хуи-тауи-ра 51. Хуі-тауі-ра Аменемхет Сенебеф, Аменемхет V ?
1757–1752 1800–1796
6.6. Сехем-ка-ра Амен-[ем-хет се-неб]еф Сехемрахутаві Хабав
1752–1746 1775–1772
Аменемхет V
1746–1743 1796–1793
6.7. [А]мен-ем-хет[…] 37. Сеан-хіб-ра Амені Кемау
1743–1742
6.8. Схотеп-іб-ра Іуфні
1741 1788
6.9. Іуф-ні Аменемхет VI
1730–1724 1788–1785
6.10. Санх-іб-ра Небнун, Небенну
1738/39 1785–1783
6.11. Семен-ка-ра Хорнеджеф-Хоріотеф
1738 1791–1788
6.12. Схотеп-іб-ра Суаджкара
1781
6.13. Суадж-ка-ра Сенеджемібра, Неджемібра
1736 1780
6.14. Сенеджем-іб-ра Себекхотеп I
1780–1777
6.15. Себек-хотеп-ра 47. Хаі-анх-ра Ренсенеб
1777
6.16. Рен-сенеб Гор I
1732 1777–1775
6.17. Аут-іб-ра Аменемхет VII 2. 1753–1748 1731–1724 1769–1766
6.18. Седжефа[…]-ка-ра Себекхотеп II 3. 1737–1733 1724–1718
6.19. Сехем-ра-хуі-тауі Себек-хотеп 36. Сехем-ра-хуі-тауі Хенджер 4. 1732–1728 1718–1712 1764–1759
6.20. Усер-[ка]-ра [Хе]нджер Імірамеша
1711 1759–?
6.21. Імі-ра-меша Ініотеф IV, Антеф IV
1710
6.22. […]-ка-[ра] Ініотеф Сутех IV, Сетх IV
?–1749
6.23. […]-іб-[ра] Сутех Ібі II
Аакеніу
1740
Себекхотеп III 5. 1725–1722 1708–1705 1749–1742
6.24. Сехем-ра Cе-[уаджі-тауі] Собек-хотеп 35. Сехем-ра Cе-уаджі-тауі Неферхотеп I 6. 1721–1710
1742–1731
6.25. Хаі-сехем-ра Нефер-хотеп 34. Хаі-сехем-ра Сагатор
1694 1733
6.26. Са-хут-хор-ра Себекхотеп IV 7. 1709–1701 1694–1685 1732–1720 Хенефрес 6.27. Хаі-нефер-ра Собек-хотеп 33. Хаі-нефер-ра Себекхотеп V 8. 1700–1695 1685–1680 1717–1712
7.1. Хаі-хотеп-ра 46. Ха-хотеп-ра Яїб 9. 1695–1685 1680–1670 1712–1701
7.2. Уах-іб-ра Іаіб Мернофера Аїб, Айя I 10. 1684–1681 1669–1656 1701–1677
7.3. Мери-нефер-ра Себекхотеп VI
1656–1654 1720–1717
7.4. Мері-хотеп-ра 50. Мері-хотеп-ра Іні I 11. 1660–1659 1656–1654 1677–1675 Санхенра Суаджту ?. ?–? 1654–1651 1675–1672
7.5. Санх-ен-ра Суадж-ту Інед ?. ?–?
1672–1669
7.6. Мері-сехем-ра Інед Неферхотеп II
41. Мері-се-хем-ра Гор II, Хорі ?. ?–? 1647 1669–1664
7.7. Суадж-ка-ра Хорі Себекхотеп VII
1646–1644 1664–1662
7.8. Мері-ка-ра Хаі-собек[…] 42. Мері-ка-ра
7.9. [………] 7.10. [………] 7.11. [………] 7.12. [……]дж
Дудімос I ?. ?–? 1640
Тімаос/ТутімеосІФ ?
Дудімос II
7.13. […]-мес Ібі III
7.14. […]-маат-ра [І]бі […] Гор III
7.15. [Усір/Сехем]-убен-[ра] Хор Се…кара
7.16. […]-ка-ра Сенебміу
1640
7.17. […]-ен-ра 49. Сау-хен-ра Сехенра
1640 1805–1780
7.18. [……]-ра
7.19. [………]
7.20. [………]
7.21. […]р[…]-ра Мерхеперра
7.22. Мері-хепер-ра Меркара
7.23. Мері-ка-[ра…] Сенусерт IV, Сесостріс IV
Монтуемсаф
Неферхотеп III
1629–1628
Ментухотеп V
Неркара
1796
Усермонту
Себекхотеп VIII
1645–1629
43. Сеу-сер-тауі Іні II
Ментухотеп VI
Сенааїб
Себекхотеп IX
Упуаутемсаф
Мерітауі
Себекаі
Хуіікер
Сеанхптах
Сакара
Пентіні
Хор I (Статуя Ка (однієї з душ людини в міфології єгиптян) . Рельєф з картушем Себекхотепа III. Неферхотеп I (Статуетка). Себекхотеп IV(Статуя Лувр, Париж). Себекхотеп V(Статуя).
Література Авдиев В. И. Военная история древнего Египта. — М.: Издательство «Советская наука», 1948. — Т. 1. Возникновение и развитие завоевательной политики до эпохи крупных войн XVI–XV вв. до х. э. — 240 с. Бикерман Э. Хронология древнего мира. Ближний Восток и Античность / Перевод с английского И. М. Стеблин-Каменского; Ответственный редактор М. А. Дандамаев. — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1975. — 336 с. — 15 000 экз. Брэстед Дж. Г. История Египта с древнейших времен до персидского завоевания / Авторизированный перевод с английского В. Викентьева. — М.: Книгоиздательство М. и С. САБАШНИКОВЫХЪ, 1915. — Т. 1. — 343 с. История Древнего Востока / под ред. В. И. Кузищина. — М.: Высшая школа, 2003. — 497 с. — ISBN 5060034380 История древнего мира / Под редакцией И. М. Дьяконова, В. Д. Нероновой, И. С. Свенцицкой. — Изд. 3-е, испр. и доп. — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1989. — Т. 2. Расцвет древних обществ. — 572 с. — 50 000 экз. — ISBN 5-02-016781-9 Древний Восток и античность. // Правители Мира. Хронологическо-генеалогические таблицы по всемирной истории в 4 тт. / Автор-составитель В. В. Эрлихман. — Т. 1. Jürgen von Beckerath. Chronologie des pharaonischen Ägypten: Die Zeitbestimmung der ägyptischen Geschichte von der Vorzeit bis 332 v. Chr. — Mainz: Verlag Philipp von Zabern, 1997. — XIX + 244 p. — (Münchner Ägyptologische Studien, Band 46). — ISBN 3-8053-2310-7 Hornung E., Krauss R., Warburton D. A. Ancient Egyptian Chronology. — Leiden-Boston-Köln: Brill, 2006. — 517 S. — ISBN 90-04-11385-1 Dodson A., Hilton D. The Complete Royal Families of Ancient Egypt. — London: Thames & Hudson Ltd, 2004. — 320 p. — ISBN 977-424-878-3 Ryholt K. S. B. The Political Situation in Egypt during the Second Intermediate Period c. 1800–1550 B.C. — Copenhagen: Museum Tusculanum Press, 1997. — 463 p. — (Carsten Niebuhr Institute Publications, vol. 20). — ISBN 9788772894218
Примітки