Стефану давніших джерелах зустрічається варіант імені Щепан → Dzieduszycki M. Żywot Wacława Hieronima Sierakowskiego, arcybiskupa lwowskiego. — Kraków, 1868. — S. 22. Богуслав Рупневський (Рупньовський) гербу Шренява (1671, Бідзіни, Сандомирське воєводство — 21 квітня 1731, Торчин) — польський шляхтич, римо-католицький релігійний діяч, луцький єпископ РКЦ. Представник роду Рупньовських.

Життєпис

Народився 1671 року в селі Бідзіни (, нині ґміна Войцеховиці Опатівського повіту Свентокшиського воєводства) у кальвінській родині Кшиштофа Рупневського та його дружини Катажини з Ожаровських. За о. Каспером Несецьким ТІ, Стефан був онуком сандецького каштеляна, ім'я матері — Гелена. Після передчасної смерти батька його виховував «цьотечний» дід Стефан Бідзінський — майбутній сандомирський воєвода, під чиїм впливом змінив обряд на римо-католицький.

Навчався в колегіумі єзуїтів (можливо, в Сандомирі), а з 1695 року — у Краківському університеті. 30 вересня 1697 отримав «промоцію» на звання доктора теології Краківського університету, 2 лютого 1698 — священничі свячення. Тоді був познаньським каноніком, після відставки з посади в грудні 1697 2 липня 1698 став архідияконом у Варшаві (до 8 липня 1715). 16 травня 1699 став каноніком у Кракові, 21 лютого 1701 — при колегіаті Сандомира (відставка 20 травня ц. р.). Перед 1703 роком став пробощом у Бідзінах (відставка перед 5 жовтня 1711).

Перед 1711 — схоластик, 1713 — декан колегіати Станіславова. На прохання Яна Скарбека Папа Климент ХІ 22 травня 1713 «» його на посаду помічника львівського латинського архиєпископа з обов'язком відставки з певних посад. Зберіг посади архидиякона Варшави, краківського каноніка, декана колегіати Станіславова, пробоща в Гослицях.

На прохання короля Августа ІІ (перед 31 жовтня 1716) «преконізований» 23 грудня 1716 Папою Климентом ХІ на посаду Кам'янецького єпископа РКЦ зі збереденням посади краківського каноніка, декана колегіати Станіславова, пробоща в Гослицях. Тут сприяв відновленню діяльності після періоду воєн.

1721 року на пропозицію короля Августа ІІ Папою Інокентієм ХІІІ був призначений Луцьким єпископом РКЦ зі збереженням посади декана колегіати Станиславова. 6 лютого 1722 видав пастирський лист у Замості, 31 травня — урочистий «інгрес» у латинській катедрі Луцька.

1725 року освятив збудований костел Святого Антонія у Межирічі Корецькому. — S. 378.

Наприкінці життя хотів подати у відставку, стати єзуїтом, але не отримав згоди Риму. Незадовго до смерті захворів, склав монашу обітницю. Помер у Торчині на Волині 21 квітня 1731, був похований в єзуїтському костелі святих Петра і Павла у Кракові у спільному гробівці під презбітерієм.

Примітки

Джерела Rupniewski (Rupniowski) Stefan Bogusław h. Szreniawa (1671—1731) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademja Nauk, 1991. — T. XXXIII/1. — Zeszyt 136. — S. 114—116. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — 937 s. — S. 913—914.

Посилання Bishop Stefan Bogusław Rupniewski †