Свято-Успенський собор (собор Успіння Пресвятої Богородиці) — колишній кафедральний собор у Херсоні, контролюється РПЦвУ. Є одним з найстаріших православних святинь міста, збудований у 1798 році за ініціативи місцевих купців.

Опис Церква збудована з цегли у хрестово-купольному стилі. Її довжина становить 46 м, ширина — 31 м і висота — 40,5 м. У храмі було три престоли: головний престол — на честь Успіння Богоматері, правий — Св. Миколая Чудотворця, лівий — Святої Великомучениці Варвари. Всередині знаходився іконостас з 50 ікон, ширина якого складала 30 м, центральна частина піднімалася вверх на 17 м. Збереглася лише одна ікона — Пресвята Богородиця з Ісусом, що стояла на Півмісяці.

Історія Кам'яний храм був побудований за ініціативою херсонських купців у 1798 році, у тому ж році був освячений. У 1828 році храм отримав статус кафедрального, оскільки у зв'язку з переведенням адміралтейства до Миколаєва, кафедральний Катерининський собор був зарахований до військового відомства.

За два століття собор неодноразово зазнавав змін: у XIX столітті його розширювали та реставрували, у радянськи часи перетворювали на спортивний зал, знімали дзвони й вилучали церковне майно.

У 1833 році дерев'яну дзвіницю було перебудовано на кам'яну. Перші реставраційні роботи будівлі собору були проведені у середині ХІХ століття.

При соборі була велика бібліотека. У 1853 році при соборі було засновано кафедру вікарних єпископів Херсонської єпархії.

Після Громадянської війни (1918—1920) Херсон було окуповано більшовиками, було створено Комісію з відокремлення церкви від держави. У 1922 році був укладений договір з релігійною громадою Свято-Успенського собору громадами про передачу їм майна в орендне користування. Парафія Свято-Успенського собору отримала в користування: 197 дес. 500 кв. саж. землі (259 кв. саж. під церквою, 841 кв. саж. під церковною огорожею, 1 327 сажнів². садибної, 196 дес. 500 кв. саж. плавневої землі під комишем), вісім будівель (п'ять будинків та три флігеля) та все богослужбове майно (вівтарі Успіння Пресвятої Богородиці, Святого Миколая, Святої Великомучениці Варвари; три іконостаси, ікони, різницю, підсвічники, меблі тощо).

Під час Голодомору в Україні (1921—1923) Центральна комісія допомоги голодуючим при ВЦВК вилучала церковні коштовності, без яких богослужбова діяльність могла проводитись. Зі Свято-Успенського собору вилучили 7 пудів 36 фунтів 28 золотників коштовностей, які складали 18,35 % від усього вилученого у Херсоні.

У зв'язку з курсом на індустріалізацію в СРСР видано постанову ЦВК і РНК СРСР від 7 липня 1926 року, відповідно з якою усе культове майно з міді, срібла, бронзи та інших кольорових (не коштовних) металів, як-то: дзвони, канделябри, чаші, підсвічники тощо, що знаходилися в закритих молитовних будинках або тих, що будуть закриті, необхідно було здавати безкоштовно Комкольорфонду. На практиці це звелося до зняття дзвонів з усіх храмів та супроводжувався посиленням антирелігійної політики, адже влада вважала, що звук дзвонів порушує права атеїстів. За описом у 1922 році на дзвіниці Свято-Успенського собору знаходилося сім дзвонів, загальна вага яких складала 5 741 кг, найбільший важив 3 892 кг, а найменший 16 кг. У 1929 році всі дзвони собору були демонтовані. Антицерковна політика влади продовжувалася і у 1931 році приміщення собору перетворили на спортивний зал.

У серпні 1941 року, під час німецько-фашистської окупації, собор відновив свою діяльність. Після звільнення Херсона влітку 1944 року була зареєстрована громада Свято-Успенського собору як діюча. Проте вже 26 листопада 1945 будівля собору була передана для використання під «Палац фізкультури».

З набуттям незалежності України розпочалося відновлення діяльності Свято-Успенського собору. У вересні 1993 року будівлю повернули громаді, статут якої був зареєстрований ще 15 листопада 1991 року. Згодом розпочали тривалу реставрацію, встановили новий купол та дзвони.

Через брак коштів відновлення храму розтягнулося у часі. З 1993 року почалися оздоблювальні роботи у храмі і регулярні богослужіння. У 2001 році були проведені робити по зміцненню храму. Центральний купол з хрестом було встановлено у 2005 році. Згодом була відновлена дзвіниця і 17 грудня 2006 року на неї було піднято вісім нових дзвонів, найбільший з яких важив 1 600 кг, найменший — 10 кг.

19 січня 2007 року 2,5-метровий позолочений купольний хрест було поставлено на 11-метровий шпиль. З 2012 року почалося встановлення нової огорожі храму, відновлення історичного входу в храм зі сторони вулиці Рішельєвської та завершенням оздоблювальних робіт усередині храму.

У грудні 2022 року проти керівника собору Олександра Федорова та шести інших діячів РПЦвУ було запроваджено персональні санкції терміном на 5 років.

В ніч на 14 грудня 2023 року (одночасно з Греко-Софійською церквою) собор був пошкоджений російським обстрілом: від прямого попадання снаряду постраждав головний купол.

4 лютого 2024 року черговий обстріл пошкодив фасад, вікна та вхідні двері.

Зранку 29 вересня 2025 року, внаслідок російського обстрілу Херсона, снаряд влучив у дах центрального вівтаря собору, в якому утворилася діра, уламки та цегла обсипалися всередину і назовні будівлі. В цей час у Миколаївському приділі храму відбувалася літургія.

Примітки

Джерела . — Миколаїв: Вид-во ЧДУ імені Петра Могили, 2012. — Вип. 6. — 192 с.

Посилання