Балутянка () — лемківське село в Польщі, у гміні Риманів Кросненського повіту Підкарпатського воєводства. Розташоване у північних межах Лемківщини між містечками Риманів та Дукля. Разом з Вількою — осередок лемківської різьби по дереву. Населення — (2011).
Історія Закріпачене в 1470 році Андрієм Сінєнскім за волоським правом. Потім селом володів його син Вікторин Сінєнский (1463—1530), придворний короля (1494). Пізніше село належало до подальших нащадків. Власником в XIX ст. був Станіслав Антоній Потоцький і його дружина Анна Потоцька. У 1878 році вони відкрили в Риманові з власних коштів школу столярної справи та скульптури, де вчились і мешканці Балутянки.
У нижній частині села буля оліярня, яка виробляла відому в усьому районі олію. Село була відоме різьбленням дерев'яних фігурок. Скульптурні традиції залишилися і сьогодні в селі.
Село віддавна було православним, згодом перейшло на унію. До 1946 р. в селі була дочірня греко-католицька церква парохії Дошно Риманівського деканату, до якої належали також Волтушова, Посада Горішна і Риманів-Здрій. Метричні книги велися з 1785 р.
У 1939 р. в селі було переважно лемківське населення: з 290 жителів села — 250 українців і 40 поляківКубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 74..
Під час Другої світової війни у селі відновилося українське життя. У 1941 році діяв відділ Хліборобського Вишколу Молоді, провідником якого був Степан Кіщак.
У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Населення Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Пам'ятки В селі є дерев'яна греко-католицька церква Успіння Пресвятої Богородиці, ймовірно, побудована в XVII ст. (зараз римо-католицький костел). Між 1820 і 1899 церква була перебудована і відремонтована. Одна з двох збережених церков, що представляє характерний тип будівлі центральної та східної Лемківщини, де широко використовуються багатопрофільні рамкові склепіння. Церква включена в Шлях дерев'яної архітектури (Підкарпатське воєводство). Поруч з церквою знаходиться історичний цвинтар з надгробками. Надгробки були відремонтовані в липні 1996 року під час табору збереження «Надсяння», організований Станіславом Крицинським.
Люди
Народилися Кищак Василь Іванович (1926—1962) — український різьбяр по дереву. Кищак Іван Миколайович (1901—1968) — український різьбяр по дереву. Кищак Степан Іванович ( 1928) — український різьбяр по дереву. Стецяк Іван Кузьмич (1919—?) — український різьбяр.
Див. також Вілька Різьбярство на Лемківщині Дошно Риманів
Примітки