Окси́д ка́лію — неорганічна бінарна сполука калію та кисню складу K2O. Являє собою білі кристали. Оксид розчинний в етерах та спиртах, реагує з водою. Проявляє сильні осно́вні властивості. Сполука поширена в природі у вигляді поташу, нефеліну, ортоклазу.
Поширення у природі
У природі оксид калію поширений у вигляді природного карбонату калію (поташу). Присутній також у змішаних мінералах нефеліні та ортоклазі.
Фізичні властивості Оксид калію являє собою білі кристали. Сполука розчинна у спиртах та етерах. За температури більше 300 °C є нестійкою і починає розкладатися.
Отримання Оксид калію не вдається отримати прямою взаємодію калію та кисню — продуктом є супероксид калію. Його синтезують, наприклад, відновленням супероксиду або гідроксиду калію:
За високої температури є можливим отримати оксид шляхом термічного розкладання карбонату калію:
Хімічні властивості При нагріванні у вакуумі оксид калію диспропорціонує на пероксид калію та калій:
Енергійно взаємодіє з водою з виділенням великої кількості тепла:
Оксид калію проявляє сильні осно́вні властивості: взаємодіє з кислотами, а також кислотними й амфотерними оксидами:
Реагує з рідким аміаком:
Див. також Гідроксид калію Супероксид калію
Примітки
Джерела