Об'єднані ВПС у Центральній Європі (AAFCE) — командування НАТО, що займалося повітряними операціями та операціями з протиповітряної оборони в зоні командування ОЗС НАТО у Центральній Європі (AFCENT).
Історія
Об'єднані ВПС у Центральній Європі були активовані 2 квітня 1951 року у Фонтенбло (Франція) наказом № 1 генерала Дуайта Ейзенхауера. Першим командувачем AAFCE став генерал ВПС США Лоріс Норстад — командувач американських ВПС в Європі. AAFCE підпорядковувалися ОЗС НАТО у Центральній Європі (AFCENT) в Фонтенбло, які в свою чергу підпорядковувалися Союзному командуванню в Європі зі штаб-квартирою в Штабі Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі (SHAPE) в Роканкурі. Задачею AAFCE було контролювати і керувати військово-повітряними силами союзників в Центральному регіоні НАТО [Європи] у воєнний час.
Журнал Flight у червні 1953 року описував AAFCE як структуру, що вже містить дві союзні тактичні повітряні сили. Друге об'єднане тактичне авіаційне командування під керівництвом маршала авіації британських ВПС сера Роберта Фостера складалося з англо-голландської 2-ї групи британських ВПС, бельгійсько-голландської 69-ї групи (що була відповідальна за «протиповітряну оборону нижніх країн» і поперемінно підпорядковувалась голландським і бельгійським офіцерам) і англо-бельгійської 83-ї групи британських ВПС. Четверте об'єднане тактичне авіаційне командування під керівництвом генерала американських ВПС Діна Стротера складалася з американської 12-ї повітряної армії, французької 1-ї авіаційної дивізії і канадської 1-ї авіаційної дивізіїW.T. Gunston, 'AAFCE Part I: The Background to NATO and its Constituent Formations', Flight, 26 June 1953, 825–827..
У 1965 році командувач Об'єднаних ВПС у Центральній Європі, головний маршал авіації сер Едманд Хадлстон, був призначений заступником головкому ОЗС НАТО у Центральній Європі і займав обидві посади, поки 1 березня 1967 року НАТО не об'єднало ці посади офіційноAir of Authority, Multinational Commands held by RAF Air Officers , accessed March 2008. З переїздом у 1966 році об'єднаної штаб-квартири з Франції, після виходу Франції з інтегрованих військових структур НАТО, сили AAFCE розміщувались спільно з AFCENT в Брюнсумі в Нідерландах.
28 червня 1974 року штаб-квартира Об'єднаних ВПС у Центральній Європі (AAFCE) була відновлена у вигляді незалежної штаб-квартири на авіабазі Рамштайн в Німеччині як одне з трьох основних командувань, підпорядковуваних Об'єднаним ОЗС у Центральній Європі (AFCENT)NATO, History of the NATO Air HQs at Ramstein Air Base , accessed March 2008. Їх завданням було забезпечувати централізоване управління і контроль військово-повітряних сил НАТО в Центральному регіоні Європи. Під командування AAFCE перейшли два існуючих штаби: Друге об'єднане тактичне авіаційне командування (2 ATAF), що розміщувалося на базі британських ВПС Райндален та охоплювало північну частину регіону, і Четверте об'єднане тактичне авіаційне командування (4 ATAF), що розміщувалося в Гайдельберзі та відповідало за південну частину.
На початку 1990-х років після зниження напруженості між Сходом і Заходом в структурі командування і управління НАТО була проведена велика реорганізація. В її рамках з урахуванням зниження кількості літаків союзників в Європі в 1993 році відбулася раціоналізація штаб-квартири ВПС Центрального регіону. 2 ATAF і 4 ATAF 30 червня 1993 року були розформовані, а їх функції передані AAFCE. Нове командування було відкрито 1 червня 1993 року під тією ж назвою Об'єднані ВПС у Центральній Європі, але з новою абревіатурою AIRCENT. У 2004 році командування було перейменовано на Штаб-квартиру компонентного повітряного командування Рамштайн, у 2010-му — на Об'єднане командування ВПС Рамштайн, а у 2013-му — на Об'єднане командування ВПС.
Тактичні командування
Друге об'єднане тактичне авіаційне командування (2 ATAF) було сформовано у 1958 році для керування підрозділами ВПС НАТО в Нідерландах, Бельгії і північній частині Німеччини для підтримки Північної групи армій (NORTHAG). Командувачем 2 ATAF був головнокомандувач британських ВПС у Німеччині. У мирний час штаб-квартира 2 ATAF знаходилась на базі ВПС Райндален, а командний центр 2 ATAF і NORTHAG на випадок війни був в Нідерландах в об'єднаному оперативному центрі Маастрихт (JOC Maastricht). У 1983 році НАТО почало будувати постійну військову штаб-квартиру Каслгейт в Лінніху (Німеччина) для заміни JOC Maastricht. Другому об'єднаному тактичному авіаційному командуванню підпорядковувались британські ВПС у Німеччині, ВПС Бельгії, ВПС Нідерландів, дві дивізії ВПС Німеччини і одна тактична винищувальна група ВПС США, а також обширні ППО і радіолокаційні установки.
Четверте об'єднане тактичне авіаційне командування (4 ATAF) було сформовано у 1958 році для керування підрозділами ВПС НАТО в південній частині Німеччини для підтримки Центральної групи армій (CENTAG). Командувачем 4ATAF був головнокомандувач 17-ї повітряної армії США. У мирний час штаб-квартира 4 ATAF знаходилась в Гайдельберзі, а командний центр 4 ATAF і CENTAG на випадок війни — в секретному бункері Фойденхайм в Манхайм-Фойденхаймі (Німеччина). У 1985 році НАТО почало будувати новий командний бункер для CENTAG і 4 ATAF в Руппертсвайлері (Німеччина). Четвертому об'єднаному тактичному авіаційному командуванню підпорядковувались 17-та повітряна армія США, дві дивізії ВПС Німеччини та 1-ша канадська авіагрупа канадських ВПС, а також обширні ППО і радіолокаційні установки, в тому числі 32-ге командування армійської ППО армії США.
Командувачі
У 1951–1967 роках
Список командувачів AAFCE # Ім'я Приналежність Період 1 Генерал Лоріс Норстад ВПС США 2 квітня 1951 — 16 червня 1953 2 Головний маршал авіації сер Безіл Ембрі ВПС Великої Британії 16 червня 1953 — 1 січня 1956 3 Головний маршал авіації сер Джордж Міллс ВПС Великої Британії 1 січня 1956 — 20 травня 1959 4 Головний маршал авіації сер Гаррі Броудхьорст ВПС Великої Британії 20 травня 1959 — 1 березня 1961 5 Головний маршал авіації граф Бендон ВПС Великої Британії 1 березня 1961 — 1 грудня 1963 6 Головний маршал авіації сер Едманд Хадлстон ВПС Великої Британії 1 грудня 1963 — 1 березня 1967
У 1967–1976 роках
Заступники головкому AFCENT # Ім'я Приналежність Період 7 Головний маршал авіації сер Огастас Вокер ВПС Великої Британії 1 березня 1967 — 13 квітня 1970 8 Головний маршал авіації сер Фредерік Розьє ВПС Великої Британії 13 квітня 1970 — 31 вересня 1973 9 Головний маршал авіації сер Льюїс Ходжес ВПС Великої Британії 31 вересня 1973 — 5 лютого 1976
У 1976–1993 роках
Список командувачів AAFCE # Ім'я Приналежність Період 10 Головний маршал авіації сер Пітер Ле Кемінент ВПС Великої Британії 5 лютого 1976 — 1 червня 1979 11 Головний маршал авіації сер Джон Стейсі ВПС Великої Британії 1 червня 1979 — 1 лютого 1981 12 Головний маршал авіації сер Пітер Террі ВПС Великої Британії 1 лютого 1981 — 8 квітня 1981 13 Головний маршал авіації сер Джон Джинджелл ВПС Великої Британії 8 квітня 1981 — 14 березня 1984 14 Головний маршал авіації Майкл Бівіс ВПС Великої Британії 14 березня 1984 — 19 вересня 1986 15 Головний маршал авіації сер Джозеф Гілберт ВПС Великої Британії 19 вересня 1986 — 1 травня 1989 16 Головний маршал авіації сер Ентоні Скінгслі ВПС Великої Британії 1 травня 1989 — 27 серпня 1993
Примітки
Посилання ACO — Allied Command Operations