Ко́ли (іноді Ко́ліBoniecki A. Herbarz polski … — Cz. 1. — T. 10. — S. 344.) гербу Юноша () — шляхетський рід Королівства Польського. Представники роду відігравали роль у громадському, військовому та церковному житті на території Королівства Польського, а згодом — Речі Посполитої. Родина була відома на території сучасної Західної України та Малопольщі.
Походження Згідно з історико-гербовими джерелами, рід Коли належав до старшої шляхти, яка вживала герб Юноша. Цей герб мав білого барана на синьому щиті та був поширений серед руської шляхти, зокрема в Галичині.
Ім’я роду, імовірно, походить від власного імені Ко́л, або може бути пов’язане з назвою села чи місцевості. У деяких джерелах трапляється форма Ко́лі як множина або родова форма.
Коли користувалися гербом Юноша — один з найстаріших польських шляхетських гербів. Герб зображує білого барана з піднятою передньою ногою на синьому полі. Над шоломом з короною — такий самий баран.
Представники Протопластом роду Адам Бонецький уважав Миколая Далявського — свідка у надавчій грамоті на Винники дітям львівського війта у 1352 році. Сучасний дослідник Єжи Сперка припускає, що предки роду походили з СілезіїSperka J. Zarys migracji rycerstwa śląskiego na ziemie RUSI Koronnej w okresie panowania Władysława Jagiełły . — S. 223. . Миколай — воєвода іновроцлавський Пйотр — каштелян іновроцлавський
Ян з Далеєва (?—1438) — стольник королеви Софії Гольшанської 1429, галицький каштелян 1437, земський суддя 1435.
Перша дружина невідома. Діти: Клєменс з Далеєва, Библа, Сапоровичів (Шапоровичів) (пом. перед 1468) — син першої дружини, від нього пішов рід Сапоровських (в 1443-му р. після розподілу отримав Сапоровичі, Kornicze, пів Przerowa). Помер в 1468 р. Діти: Станіслав (Stanisław) Томас (Tomasz) Ян; сини Клеменса 1473 року після поділу спадку стрийка Яна отримали Печеніжин, Ключів (Kluczów), Кийданці (Kojdańcze), Хлібичин, половину села Перерів (Przerów), половину рухомого майна, золота і 220 гривень, записаних на Коропці, а 1475 квитували стриєчного брата Петра зі 160 на Кропці. Ян «Колюшко» — син першої дружини, галицький підстолійBoniecki A. Herbarz polski … — Cz. 1. — T. 10. — S. 345. 1455 р. Одружений був в 1438 р. з Ядвігою з Мартинова. Помер бездітний 1468 р. дочки ~1443-го року. Друга дружина — Ядвіга з Моравиці (Morawica), удова Навоя з Тенчина. Діти з Ядвігою: Ян «Старший» (іноді зветься «Колюшко»), підписувався «з Далеєва, Гринівців, Жовтанців») (?—1472) — галицький підкоморій 1455, 1443 від свого імені та молодших братів брав участь у поділі «ба́тьківщини» зі зведеними братами, 1446 з молодшими рідними братами поділили «ба́тьківщину», він отримав Гринівці (Hryniowce), Загір'я, вони Далеїв та Лисець; 1468 погодив з удовою брата, підстолія Яна, його спадок (отримав Грожану, Хлібичин, Сопів, Підгайці; 1469 під час ревізії королівщин у Руському та Подільському воєводствах пред'явив багато привілеїв з наданнями та записами сум, зокрема, 300 гривень на Прерові та Мацейовичах (Maciejowice), 300 — на Сарнках та Озерянах, на села Корнич та Сапоровичі в Коломийському повіті, «вічні листи» на Вербів та Клекотів у Львівському повіті, 200 — від угорського короля на Букачівцях, Козарах, Вишневі, Молоденцях (Młodzieńce), королеви Марії на Лисці, «вічні листи» старого короля на Жовтанці, Устя, Małyszyce, Nieszczyce, Panowce, Kochenów; 1471 набув від Грицька Кердея Зелену, Сокиринці (Siekierzyńce), чотири села на Поділлі. Діти Яна: Барбара — дружина Миколая Гербурта, самбірського войського, який 1483 року записав їй 700 гривень оправи посагу та вінаBoniecki A. Herbarz polski … — Cz. 1. — T. 10. — S. 346. Павел з Далейова (Далеюва) та Жовтанців (?—1509) — підкоморій, каштелян галицький, воєвода подільський, дружина — Бурнетта Ходецька Діти Павла: Ян — польний гетьман коронний Катажина — дружина Теодорика Язловецького (молодшого), коронного гетьмана Миколая Сенявського Анна — дружина подільського воєводи Яна Мєлєцького Станіслав — підкоморій галицький у 1517 Миколай (?—1532) — червоногродський старостаKiryk F. Kola (Koło) Mikołaj h. Junosza (zm. 1532) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1967. — T. ХІІІ/2, zeszyt 57. — S. 286. , галицький хорунжий, підкоморій Барбара — друга дружина великого литовського гетьмана Юрія «Геркулеса» Радзивілла, мати королеви Варвари Радзивілл Ян Пйотр — неповнолітній 1473, ротмістр 1505, дружина Барбара Кміта з Дубецька, удова Станіслав Дершняка, оправна посесорка РокитниціBoniecki A. Herbarz polski … — Cz. 1. — T. 10. — S. 347. Ян «середній» (Ярослав) (?—1471), з 1452 фігурує як Ярослав. В 1446 р. з допомогою Яна Старшого отримав (разом у володіння з середнім Яном) Далеїв та Лисець (ред. 99% що це в Івано-Франківській обл. але 1% що в Тернопільській). В 1453 р. заставив Загір'я (Zagórze) Гнатові з Кутища. Для старшого брата Яна (гал. підкоморій), який повернувся з Угорщини, має підтвердити тут заставу. "Ян Ярослав" помер бездітний в 1471 р. В тому ж 1471 р. Ян (гал. підкоморій) викупив Загір'я (Zagórze). Ян «молодший» — неповнолітній 1446, студент Краківського університету 1447. Останній раз згадувався в актах 1448 р. і напевно потім помер. Катажина — дружина перемиського каштеляна Добєслава Одровонжа Малґожата — дружина власника Бучача Михайла АбданкаDörflerówna A. Buczacki Michał, h. Abdank (†1392) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. 3. — S. 84 (репринт 1989 р.) ISBN 83-04-03291-0. Примітки
Джерела Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich . — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1907. — Cz. 1. — T. 10. — S. 344—347. Kiryk F. Kola (Koło) Jan z Dalejowa h. Junosza (zm. 1543) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1967. — T. ХІІІ/2, zeszyt 57. — S. 285—286. Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 761 s. — S. 559. Boniecki, Adam. Herbarz Polski (Польський гербовник). Warszawa: Gebethner i Wolff, 1899. Uruski, Seweryn. Rodzina. Herbarz szlachty polskiej (Родина. Гербовник польської шляхти). Warszawa, 1904–1939. Niesiecki, Kasper. Herbarz Polski. Lipsk, 1839–1845.
Посилання Nazwisko «Koła»