Деемульгатори (, ; n, n) —
у широкому значенні — хімічні речовини, які знижують поверхневий натяг на границі розділу фаз і використовується для руйнування емульсій. у нафтовидобутку — поверхнево-активні речовини, що сприяють руйнуванню нафтових емульсій. Мають більшу активність, ніж емульгатори.
При введенні в емульсію деемульгатори адсорбуються в поверхневому шарі частинок дисперсної фази (водяних глобул), руйнуючи при цьому захисний шар природних стабілізаторів (емульгаторів) що містяться в нафті (асфальтени, нафтени, смоли, парафін і механічні домішки) і воді (солі, кислоти і т. д.). Внаслідок цього при зустрічі глобул води відбувається їх злиття і руйнування емульсії.
Деемульгатори, які використовуються для руйнування емульсій (деемульсація) типу «вода в нафті», діляться на дві групи:
іоногенні (утворюють іони у водних розчинах; малоефективні і сьогодні не використовуються); неіоногенні (не утворюють іонів у водних розчинах). При деемульгації нафти застосовують в основному неіоногенні речовини, синтезовані на основі оксидів етилену і пропілену.
Джерела