Тетяна Олексіївна Таякіна (, Київ — , там самоПішла з життя видатна українська балерина та педагогиня Тетяна Таякіна, Вечірній Київ, 11.12.2023) — українська радянська артистка балету та педагогиня. Народна артистка Української РСР (1977). Народна артистка СРСР (1980). У 1989—2010 роках художня керівниця, потім директор Київського хореографічного училища.
Біографія Народилася 12 січна 1951 року у КиєвіЖінки України: Біографічний енциклопедичний словник / Головний редактор Марія Орлик. Київ: Фенікс, 2001. С. 444. ISBN 966-651-002-2. в сім' водія та продавчині магазину передплатних видань«Куда-то ехать уже поздно» — «Газета по-українськи» от 06.04.2006.. Почала займатися танцем у Палаці піонерів, потім вступила до Київського хореографічного училища, де навчалася у Галини Кирилової. Після випуску 1969 року була прийнята в балетну трупу Київського театру опери та балету імені Т. Шевченко, де танцювала до 1989 року.
1970 року в парі з Валерієм Ковтуном брала участь у Міжнародному конкурсі артистів балету у Варні та стала його лауреатом. 1973 року їх дует отримав другу премію та срібну медаль Міжнародного конкурсу артистів балету в Москві. Як провідна балерина гастролювала за кордоном. У 1977 отримала премію Анни Павлової, яка вручається паризькою Академією танцю.
1982 року закінчила Державний інститут театрального мистецтва імені А. В. Луначарського за спеціальністю «педагог-балетмейстер».
З 1989 по 1993 рік була художньою керівницею Київського хореографічного училища, а потім, по 2010 рік — директором цього навчального закладу .
Викладала в балетній студії Ochi International Ballet, Нагоя (Японія).
Померла на 73-му році життя 9 грудня 2023 року у Києві. Похована разом із родиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49б, ).
Сім'я Була одружена з артистом балету та хореографом Валерієм КовтуномУ балерини має бути залізний характер. Інші у балеті не виживають . Їх син Кирило (1973—2020) також став танцюристом, викладав в училищі дуетний танець. Є два онуки.
Партії Одетта-Оділлія — «Лебедине озеро» П. І. Чайковського Принцеса Аврора — «Спляча красуня» П. І. Чайковського Жизель — «Жизель» А. Адана Кітрі — «Дон Кіхот» Л. Мінкуса Джульєтта — «Ромео та Джульєтта» С. С. Прокоф'єва Коппелія і Сванільда — «Коппелія» Л. Деліба Никия — «Баядерка» Л. Мінкуса Сильфіда — «Сильфіда» Х. С. Левенскьольда, хореографія Серпень Бурнонвіля Анна — «Анна Кареніна» Р. Щедріна
Відеографія 1979 — «Жизель» Адольфа Адана (спектакль Державного академічного театру опери та балету ім. Т. Шевченка, хореографія Жана Кораллі, Жюля Перро та Маріуса Петіпа в редакції Костянтина Сергєєва, диригент — О. Рябов, Альберт — Валерій Ковтун).
Нагороди та премії Лауреатка Міжнародних конкурсів артистів балету у Варні (1970) та Москві (1973). Премія імені Анни Павлової французької Академії танцю, IV Міжнародний фестиваль танцю в Парижі (1977). Премія Ленінського комсомолу (1977)За высокое исполнительское мастерство. Народна артистка Української РСР (1977). Народна артистка СРСР (1980). Державна премія УРСР імені Т. Г. Шевченка (1986)За исполнение партии принцессы Авроры в балете П. И. Чайковского «Спящая красавица».
Примітки
Посилання Фотографії Т. Таякіної і В. Ковтуна на сайті «ПомніПро»