Rosengart (Розенгар) — з 1928 року французький виробник автомобілів. Штаб-квартира знаходиться в Нейї-сюр-Сен. У 1955 році компанія припинила виробництво автомобілів.
Люсьєн Розенгар Розенгар народився в 1881 році, у віці 12 років він пішов працювати механіком, а в 24 вже був господарем магазину в Бельвілі, і до того ж власником декількох патентів. До 1914 року його підприємство вже випускало запчастини до поїздів, вагонів, велосипедів, а також артилерійські снаряди. Завдяки діяльності в цих сфрах Розенгар круто піднявся, ставши дуже багатою людиною. На початку 20-х він як відомий бізнесмен очолює Товариство з розвитку французької автомобільної промисловості. Якийсь час він був технічним директором «Пежо», і саме за його сприяння «Пежо» та «Сітроен» уникли банкрутства й благополучно існують досі.
Заснування компанії. Початок виробництва автомобілів
У 1927 році Розенгар вирішує сам зайнятися продажем автомобілів. Він купує будівлю, у якій колись був завод, і в 1928 році представляє перший автомобіль марки «Розенгар» — LR-2. Але насправді це був «Остін Севен», ліцензію на який купив Розенгар. Моторчик був 750-кубовий, а головною відмінністю від британського брата була наявність хромованого декору на решітці радіатора. Машину випускали аж до 1939 року, адже вона показала себе дуже надійною. Заводський випробувач Француа Леко намотував на день по 900 км, доки протягом 3,5 місяця не намотав 100 000 км — машина пройшла їх без серйозних поломок. Більш того, у 80 гонках машина лідирувала у своєму класі, а всього вона брала участь 81 раз.
У 1930 з'являється модернізований автомобіль з тим же мотором — LR4.
У 1932 році базу машини подовжують, і машини носять індекс від LR44 до LR49. Тоді ж встановлюють 6-циліндровий двигун від «Остіна» об'ємом 1.1 л. Машина стала носити індекс LR6.
Саме кузови автомобілів цієї серії ляжуть в основу суцільнометалевих кузовів «БМВ», який також будував автомобілі на базі «Остін Севен».
Також у 1930 році Розенгар спробував випускати під своїм брендом солідний 8-циліндровий автомобіль французької марки Unic моделі Н3. Але цей великий задньопривідний автомобіль був не потрібен у розпал кризи, тож машина не пішла.
Однак у 1932 році заповзятливий Розенгар підписує угоду з німецькою фірмою «Адлер» про ліцензування моделі «Трумпф». Машина відрізнялася від оригіналу тільки емблемою, називалася вона LR135/145, але вже через рік її переробили і перейменували в LR500.
У 1937 році модель «ЛР44» піддалася модернізації: вона отримала передню незалежну підвіску і подовжену базу, після чого стала носити назву LR4N2. Кузов став більш обтічний по духу того часу. Також мутувала 6 серія, яка стала називатися LR70 SuperSept.
У 1938 році з'являється машина, яка побудована на базі «Сітроена TA11BL» — LR539. Шасі, мотор (1.9 л) і коробка передач були від передньопривідного «Сітроена», кузови були самостійною розробкою.
Коли німецькі війська вступили до Франції, Розенгар їде до Америки, де і переживає окупацію, після війни повертається в Париж і вирішує відновити виробництво автомобілів. У 1948 з'являється автомобіль люкс-класу з 8 циліндрами і мотором об'ємом 3.9 л від «Меркюрі». Це була модернізація довоєнного «Супертраксьон», у який встановили американський мотор.
Але повоєнній Франції не потрібні такі машини, тоді в 1950 році на базі LR4 запускаються у виробництво робочі конячки — Vivor, Labor, Robor з дизайном, властивим тому часу, хоча технічно це були автомобілі, які були розроблені ще в 1923 році.
У 1952 році Розенгар намагається вивести автомобілі, які мають більш сучасний кузов Ariette, але знову все псує застаріла техніка і ціна, більш масові машини коштують куди дешевше, наприклад «Рено 4CV» коштував 439 000 франків, а автомобіль, де був архаїчний двигун, архаїчні тросові гальма, не було опалення, коштував усі 615 000 франків. Розенгару вдалося продати всього 1350 машин.
Наприкінці 1952 року Societé Industrielle de l'Ouest Parisien, якій належить марка «Розенгар», оголошує про банкрутство і закриває свій завод, залишивши без роботи 1700 робітників. Але банкіри допомагають з грошима, і в 1953 році знову поновлюється випуск машин.
Тоді ж «Аріет» проходить ряд удосконалень, і Розенгар виводить на ринок дешевшу модель — «Артісан». Її відрізняв дешевший декор, але і ця машина не складає конкуренцію малолітражкам, які в цей час були на ринку Франції.
Тоді розробляється остання надія фірми — Sagaie. Цей автомобіль мав як силову установку 2-циліндровий двигун «Панар» від моделі «Діна».
Припинення виробництва автомобілів. Закриття компанії Цей автомобіль також не приніс успіху фірмі, і в підсумку у 1955 році довелося остаточно забути про марку «Розенгар». Але сам засновник фірми проживе ще 21 рік, перш ніж спочине з миром.
Список автомобілів Rosengart 1928 — Rosengart LR2 1930 — Rosengart LR4 Rosengart 15CV 1932 — Rosengart LR44 Rosengart LR6 Rosengart LR135 Rosengart LR145 1933 — Rosengart LR500 1934 — Rosengart LR505 1937 — Rosengart LR4N2 Rosengart LR70 SuperSept 1938 — Rosengart LR539 (Supertraction) 1948 — Rosengart Supertrahuit V8 1950 — Rosengart Vivor Rosengart Labor Rosengart Robor 1952 — Rosengart Ariette Rosengart Artisane 1953 — Rosengart Sagaie
Джерела «Automobilia». Toutes les voitures françaises 1948 (salon Paris oct 1947) (Paris: Histoire & collections).