Збройні сили Гватемали () були створені в середині XIX століття, після виходу країни зі складу Центральноамериканської федерації та складаються з трьох видів військ: сухопутні війська (з 1851); військово-морські сили (з 1964); повітряні сили (з 1931).
Термін строкової служби становить два роки, у мирний час армія комплектується добровольцями, у воєнний час — за призовом. У період після Другої світової війни на озброєнні перебуває зброя американського виробництва.
Історія 1890 року Збройні сили Гватемали складались із регулярної армії (3718 солдатів і офіцерів) та 67300 осіб резервної міліції.
1923 року на Вашингтонській конференції урядами країн Центральної Америки було підписано «Договір про мир і дружбу» зі США та «Конвенцію про скорочення озброєнь», відповідно до якої максимальний розмір армії Гватемали було встановлено 5,2 тисячі чоловік, а для підготовки її особового складу було дозволено використовувати іноземних військових радниківІ. І. Янчук. Політика США у Латинській Америці, 1918—1928. М., «Наука», 1982. стор.170-171.
Військове співробітництво із США почалось у 1930-их роках та суттєво посилилось під час Другої світової війни, однак потім, після перемоги революції 1944 року було значною мірою призупинено.
1 серпня 1946 року було створено інженерний батальйон (перший інженерний підрозділ гватемальської армії).
1949 США відмовились продавати зброю уряду Гватемали, оскільки країна «не була учасником системи колективної оборони континенту»Гільєрмо Торельо Гаррідо. Гватемала: революція і контрреволюція. М., «Прогресс», 1983. стор.24.
Станом на 1951 рік чисельність Збройних сил Гватемали складала 12 тисяч чоловік, на озброєнні ВПС перебували 30 застарілих літаків американського виробництваГватемала // Велика радянська енциклопедія. / редкол., гол. ред. Б. Введенський. 2-е вид. Т.10. М., Державне наукове видавництво «Большая Советская энциклопедия», 1952. стор.285-288.
Станом на 1 травня 1954 року, безпосередньо перед початком вторгнення, військово-повітряні сили країни включали 14 застарілих літаків: вісім легких штурмовиків AT-6, чотири транспортних AT-11 і два навчально-тренувальних P-26. Під час бойових дій в результаті технічної несправності розбився один штурмовик AT-6, однак після перевороту до складу ВПС увійшла авіатехніка, яку раніше Армас отримав із США: один винищувач F-47, один транспортний літак C-47 і один легкий літак Cessna 180М. Жирохов. Гватемальський «успіх» ЦРУ // «Крылья Родины», № 3-4, 2012. стор.120-128.
Після державного перевороту 18 квітня 1955 року між США та новим урядом Гватемали було укладено двосторонню військово-політичну угоду, яка діяла до 11 березня 1977 рокуМарек Хагмайєр. За союз — зброю. Двосторонні союзницькі угоди США 1950—1978. М., Воениздат, 1982. стор.43,164.
У 1950-их роках військово-економічна допомога США країнам Латинської Америки була порівняно невеликою, однак така політика змінилась після перемоги 1959 року кубинської революції. Було визнано, що головну загрозу для урядів становить не військове вторгнення ззовні, а партизанський рух. Програму військової допомоги було переглянуто, було зроблено акцент на поставках озброєння та оснащення, що відповідає завданням боротьби з партизанами, а також навчання урядових військ і поліції методам боротьби з нимиМарек Хагмайєр. За союз — зброю. Двосторонні союзницькі угоди США 1950—1978. М., Воениздат, 1982. стор.80-81.
13 листопада 1960 року в центральних казармах група молодих офіцерів підбурила повстання проти уряду. Повстанцям удалось зайняти військову базу у Сакапі, однак до 15 листопада їх виступ було придушено. Тим не менше, частина активістів зуміла залишити країну й після початку громадянської війни багато хто з них очолили партизансько-повстанські силиУберто Альварадо Арельяно. Роздуми. Вибранні статті та матеріали. М., «Прогресс», 1979. стор.79.
1962 року Гватемала спільно з іншими державами Центральної Америки увійшла до складу Центральноамериканської ради оборони (CONDECA, Consejo de Defensa Centroamericana).
Зі збільшенням напруженості у країні допомогу США було збільшено — у 1963–1966 роках до країни прибуло понад 40 американських військових радників, які займались підвищенням боєздатності урядової армії та здійснювали керівництво програмою «громадянських дій» армії (залучення військовослужбовців до будівництва доріг, ремонту будівель, транспортування вантажів та надання медичної допомоги населенню з метою підвищення симпатії до армії)Е. М. Борисов. Вулкани гніву: нариси про Гватемалу. М., «Мысль», 1988. стор.128-129.
1968 року загальна чисельність Збройних сил Гватемали складала 9 тисяч чоловік, в тому числі 7,8 тисяч у складі сухопутних військ, 1 тисяча — у складі ВПС (40 бойових, навчальних і транспортних літаків) і 200 чоловік у складі ВМС (5 бойових кораблів)Гватемала // ВРЕ / під ред. Прохорова. 3-є вид. Т.6. М., «Советская энциклопедия», 1971. стор.154-159.
З початку 1970-их років у межах угоди про військову допомогу почалось навчання офіцерів і технічних фахівців армій країн Латинської Америки у військових навчальних закладах США. Тільки у 1972–1974 роках вартість програми навчання склала 1298 млн. доларівМарек Хагмайєр. За союз — зброю. Двосторонні союзницькі угоди США 1950—1978. М., Воениздат, 1982. стор.107.
Чисельність американських військових радників у 1972-1975 роках становила 27 осіб (16 офіцерів, 7 солдатів і сержантів та 4 цивільних особи), видатки на утримання військової місії становили 576—637 тисяч доларів на рікМарек Хагмайєр. За союз — зброю. Двосторонні союзницькі угоди США 1950—1978. М., Воениздат, 1982. стор.101.
Станом на 1975 рік чисельність армії Гватемали складала близько 11,4 тисячі військовослужбовців (ще близько 3000 осіб служили у національній поліції). Сухопутні війська налічували 10 тисяч осіб у складі шести піхотних та одного парашутно-десантного батальйонів і кількох дрібних підрозділів; у складі ВПС було 4 ескадрильї бойових, транспортних і навчальних літаків та до 1 тисячі ійськовослужбовців; ВМС складались з одного малого протичовнового корабля й кількох патрульних катерівРадянська військова енциклопедія. Т. 2. стор. 498—499}}. У грудні 1975 року було сформовано «антипартизанські» підрозділи спеціального призначення «кайбілі» («los kaibiles», мовою індіанців майя-кіче — «нічні тигри»)В. К. Машкін. Розголошенню підлягає. М., «Советская Россия», 1985. стор.22.
Загалом у період з 1950 до 1980 року Гватемала отримала від США озброєння, військового спорядження та військової техніки на суму 60,4 млн доларів. 1977 року адміністрацією президента Джиммі Картера обсяги американської військової допомоги було тимчасово зменшено у зв'язку з «порушенням прав людини» з боку уряду Гватемали. У період з 1977 до 1980 року основним постачальником озброєння та військової техніки став Ізраїль, який продав уряду 15 транспортних літаків «Арава», 5 військово-транспортних вертольотів, 50 тисяч автоматів «Galil» , 1 тисячу кулеметів, 10 тисяч бойових гранат і 5 тисяч гранат зі сльозогінним газомГ. Є. Селіверстов. Гватемала: боротьба проти диктатури триває. М., «Знание», 1983. стор.57. Також з Ізраїлю було поставлено пістолети-кулемети UZI«almost all of the Guatemalan armed forces carry Uzi submachine guns and Galil rifles.»Leslie H. Gelb. Israelis said to step up role as arms suppliers to Latins // «The New York Times» від 17 грудня 1982.
У період з 1981 до 1986 року Гватемала отримала від США значну фінансово-економічну та військову допомогу, за той час чисельність збройних сил країни було збільшено з 18 до 43,6 тисяч.
У 1985–1989 роках обсяги американської військової допомоги Гватемалі склали 30 мільйонів доларів, найбільшими замовленнями стала партія з 20 тисяч автоматів M-16 (вартістю 13,8 млн доларів), а також поставки запасних частин і ремонт авіатехнікиСША // «Зарубежное военное обозрение», № 11, 1989. стор.79.
1992 року на озброєнні армії Гватемали перебувало 17 танків (десять M41A3 і сім M3A1 «стюарт») та 50 бронемашин (дев'ять бронетранспортерів M113, чотири напівгусеничних M3A1, десять броньовиків RBY Mk.1, десять американських бронеавтомобілів M8, десять Cadillac V-100 і сім V-150)Б. Курдов. Сухопутні війська центральноамериканських держав // «Зарубежное военное обозрение», № 9, 1992. стор.23-29
1996, до моменту завершення тривалої громадянської війни, чисельність збройних сил Гватемали складала до 28 тисяч військовослужбовців.
Під час військової реформи, протягом травня — червня 2004 року, з лав збройних сил було звільнено 10 тисяч військовослужбовців. Станом на 2005 рік загальна численність збройних сил Гватемали складала близько 29 тисяч чоловікВелика російська енциклопедія / редкол., гол. ред. Ю. С. Осипов. том 6. М., « „Большая российская энциклопедия“», 2006. стор.447-455. Для спостереження за перебігом військової реформи у 2004—2005 роках у країні перебували 100 американських військових фахівців, радників та інструкторів. Безпосередньо після завершення реформи, на початку 2005 року США виділили 3,2 млн доларів на модернізацію збройних сил ГватемалиГватемала // «Зарубежное военное обозрение», № 4 (697), 2005. стор.74.
28 березня 2005 року Гватемала брала участь у миротворчій операції ООН в Конго, відрядивши до країни підрозділ з 90 військовослужбовців.
Сучасний стан Станом на 2010 рік загальна чисельність збройних сил Гватемали становила 15,2 тисячі військовослужбовців, ще 19 тисяч служили у складі воєнізованих формувань. Чисельність резервістів становила 63 860 осіб. Територія країни поділяється на 15 військових зонЗбройні сили зарубіжних країн // «Зарубежное военное обозрение», № 7 (772), 2011. стор.73. Чисельність сухопутних військ становила 13 440 осіб: 1 стратегічна бригада, 1 бригада спеціального призначення, 1 розвідувальний полк та кілька окремих батальйонів (1 батальйон охорони президента, 6 бронетанкових, 2 парашутно-десантних, 5 піхотних, 2 інженерних і 1 навчальний). На озброєнні 7 БРМ (на зберіганні), 52 бронетранспортери, 161 гармата польової артилерії (у тому числі 76 одиниць 105-мм пересувних гармат), 85 мінометів, понад 120 безвідкатних гармат, 32 одиниці зенітних установок M-55 і GAI-D01. ВПС: 871 особа, 9 бойових літаків (у тому числі два штурмовики A-37B та сім легких літаків Pilatus PC-7), 30 навчально-тренувальних і транспортних літаків (у тому числі чотири IAI-201 «Арава»; чотири BT-67; два F-27; один PA-31 «Navajo», п'ять Cessna 172K; два Cessna 206; один Cessna 208; один Cessna 310; один Beechcraft 90; один Beechcraft 100; чотири T-35B «Піллан» і шість T-41), а також 24 вертольоти (три Bell 205; дев'ять Bell 206; дев'ять Bell 212 і три Bell 412); ВМС: 897 осіб, 10 патрульних катерів і 20 малих річкових патрульних катерів.
У грудні 2012 року Тайвань безкоштовно передав для військово-повітряних сил Гватемали 4 вертольоти UH-1HTaiwan gives 4 helicopters to Guatemala // «The Tico Times» від 9 грудня 2012
Примітки
Література Советская военная энциклопедия. Т. 2. Гватемала
Посилання Офіційний сайт Міністерства оборони Гватемали ВПС Stockholm International Peace Research Institute (постачання озброєння та військової техніки) Museo del Ejército de Guatemala — сайт музею Збройних сил Гватемали