Наутилоїдеї (Nautiloidea) — підклас головоногих молюсків. Мають зовнішню мушлю, підрозділену на багатоспіральні камери. Викопні представники відомі з кембрію. Хоча наутилоїдеї знаходяться у родинних стосунках з амонітами і ззовні схожі з ними, періоди їхнього розквіту не збігалися.
Опис Представники роду Nautilus, єдині серед сучасних головоногих молюсків, що мають зовнішню спіральнозакручену мушлю. Спіральна мушля діаметром 15—23 см розділена на 35—38 камер, послідовно з'єднаних довгим сифоном. Сам молюск живе в передній, найбільшій камері. Черепашка використовується як поплавець і баласт. Нагнітаючи в камери раковини біогаз або відкачуючи його з них, наутилус здатний спливати до поверхні води або занурюватися у її товщу.
Мушля Залежно від вигляду мушлі розрізняються три групи наутилоїдей: прямі, зігнуті та спірально-загорнуті. До першої групи належать найвідоміші наутилоїдеї Michelinoceras mishelini з витягнутою в довжину прямою конічною мушлею і центрально-розташованим сифоном. Це одна з найчастіших керівних форм чеського силуру. Тут в темно-сірих і чорних вапняках вони зустрічаються в масовій кількості й розташовуються паралельно течіям, утворюючи так звані «поля битви ортоцерасів». Завдяки привабливості пришліфованих поверхонь у Чехії ці вапняки використовувалися для внутрішньої обробки будівель. У гальці північних ордовицьких ортоцератитових вапняків Michelinoceras зустрічається спільно з Endoceras — наутилоїдєю з крайовим розташуванням сифона. У Німеччині ці вапняки, що містять декоративні скам'янілості, застосовуються як будівельний матеріал для виготовлення надгробних плит, бруківки та плит для тротуарів. Іншою своєрідною формою наутилоїдей є короткий прямий, грушеподібний Gomphoceras з Т-подібним звуженим гирлом.
Форми другої групи наутилоїдей характеризуються рогоподібним вигином мушлі, крайовим розташуванням сифона і великим об'ємом мушлі. Сюди відносяться Cyrtoceras і булавоподібний міксохоановий Ascoceras з бічним розташуванням повітряних камер.
Розвиток спірально-закручених форм від інволютних до еволютних можна простежити на прикладі Lituites lituus, названого так Ремером за стовбуром авгурів (lituus augurum). Спочатку закручена мушля випрямляється і надалі продовжує своє зростання прямолінійно. Тим самим наочно демонструється приклад протерогенезу, тобто нові ознаки тіла характеризують ранні стадії онтогенезу, а на більш пізніх стадіях онтогенезу має місце повернення до первісної прямої форми мушлі. Рід Lituites є керівною формою сірих ордовицьких ортоцератитових вапняків. Нарешті, до цієї ж групи належить Nautilus, або кораблик, що характеризується повністю згорнутою мушлею. Деякі види наутилоїдів були важливими керівними формами, як, наприклад, Koninckioceras konincki з ранньокам'яновугільних вапняків, Germanonautilus bidorsatus з тріасового черепашкового вапняку.
Сучасне поширення Єдиний сучасний рід Nautilus поширений у Тихому і Індійському океанах. Рід містить 6 видів. Місцями вони досить численні, але поширені не дуже широко. Вони живуть в товщі води на глибинах 100—600 метрів, здійснюють добові міграції вгору-вниз, а іноді пускаються в досить тривалі подорожі уздовж рифів.
Класифікація Підклас Plectronoceratia (раніше Plectronoceratoidea) Ряд Plectronoceratida Ряд Yanheceratida Ряд Protactinoceratida Підклас Multiceratia (раніше Multiceratoidea) Ряд Ellesmeroceratida Ряд Cyrtocerinida Ряд Bisonoceratida Ряд Oncoceratida Ряд Discosorida Підклас Tarphyceratia Ряд Tarphyceratida Ряд Ascoceratida Підклас Nautilia (раніше Nautiloidea sensu stricto) Ряд Nautilida Підклас Orthoceratia (раніше Orthoceratoidea) Ряд Rioceratida Ряд Dissidoceratida Ряд Orthoceratida Ряд Pseudorthoceratida Ряд Actinoceratida Ряд Astroviida (підряди Lituitina та Pallioceratina) Ряд Endoceratida
Посилання (retrieved on May 11, 2014)http://www.ucmp.berkeley.edu/taxa/inverts/mollusca/cephalopoda.php Doguzhaeva, Larisa. (1994) An Early Cretaceous orthocerid cephalopod from north-western Caucasus. Palaeontology 37(4): 889—899. Engeser, T., (1997—1998) The Palcephalopoda/Neocephalopoda Hypothesis Teichert, C. (1988) «Main Features of Cephalopod Evolution», in The Mollusca vol.12, Paleontology and Neontology of Cephalopods, ed. by M.R. Clarke & E.R. Trueman, Academic Press, Harcourt Brace Jovanovich