Гаркалін Валерій Борисович

Валерій Борисович Гаркалін (11 квітня 1954, Москва — 20 листопада 2021, Москва) — радянський і російський актор театру і кіно, професор російського університету театрального мистецтва. Заслужений артист РФ (2000). Народний артист Російської Федерації (2008).

Рід Гаркаліна по батькові має караїмське коріння. Батько завідував гаражною майстернею, мати працювала касиром в їдальніМама не працювала в театрі // Інтерв'ю на радіо «Маяк». Після закінчення середньої школи, за наполяганням батька працював слюсарем на заводі.

Творчий шлях Народився 11 квітня 1954 року у Москві.

Відслуживши в армії, вступив до Гнесинського музичного училища і у 1978 році закінчив його (факультет лялькового мистецтва, керівники Л. А. Хаїт і С. В. Образцов).

Після закінчення навчання випускники курсу створили театр на колесах «Люди і ляльки», приписаний до кемеровської філармонії (керівник Л. А. Хаїт), — театр був надзвичайно популярний наприкінці 1970-х та у 1980-х роках, об'їздив всю країну.

Після виходу зі складу театру «Люди і ляльки», в якому пропрацював шість років, Валерій Гаркалін деякий час служив в Центральному театрі ляльок у С. В. Образцова.

У 1988 році закінчив факультет естради та масових заходів російського університету театрального мистецтва (курс В'ячеслава Шалевича). На сцені з успіхом грав у різних жанрах — в класиці, мюзиклі, авангардних постановках. Критиками і глядачами була визнана блискучою зіграна ним роль Петруччо в комедії Вільяма Шекспіра «Приборкання норовливої». Одночасно грав на сцені театру-студії «Людина».

Характерний комедійний актор. Зоряним часом в кінематографі стала комедія «Ширлі-мирлі» (1995), де Гаркалін зіграв одразу трьох братів-близнюків Шніперсона-Кролікова-Алмазова (а також негра-стюарда Патрика Кролікоу).

7 червня 2008 року Гаркалін, перебуваючи на гастролях у Клайпеді, переніс важкий інфаркт, потім у листопаді 2008 року стався повторний інфаркт.

2 жовтня 2021 року 67-річний артист був госпіталізований із коронавірусною інфекцією. Ураження легень у нього становило близько 80 %. Помер 20 листопада 2021 року у Москві від ускладнень, спричинених коронавірусом.

Прощання з актором відбулося 23 листопада у навчальному театрі Російського інституту театрального іскусства. Похований на Міуському цвинтарі неподалік могили дружини (дільниця № 2). 28 квітня 2023 року відкрито меморіальну пам'ятку. Авторами виступили скульптори Согоян.

Громадянська позиція В березні 2014 року підписав листа «Ми з Вами!» КіноСоюзу на підтримку України.

Фільмографія

1989 — Катала — Олексій Греков, «Грек» 1991 — Оберіг — людина-вовк 1991 — Цар Іван Грозний — Васька Кальна, опричник 1992 — Білі одежі — Федір Іванович Дежкин 1993 — Роль — Андрій 1993 — Я сама — слідчий Приходько 1994 — Зона Любе — «Сильний», укладений 1994 — Російська симфонія — Борисич 1995 — Ширлі-мирлі — Василь Кроликів / Інокентій Шніперсон / Роман Алмазов / Патрік Кролікоу 1997 — Бідна Саша — Микола Кришкін 1997 — Старі пісні про головне-2 — залицяльник-військовий 1997—2000 — Пригоди Солнишкіна — капітан «Плавали-знаємо» 1999 — Д. Д. Д. Досьє детектива Дубровського — маг Копчик 1999 — Директорія смерті — Каменецький-Щедрін, письменник 1999 — Жінок ображати не рекомендується — Борис Раппопорт, скрипаль 1999 — Святий і грішний — диявол 2000 — 8 Березня — Стоцький 2000 — Будинок для багатих — капітан Скороходов, жандармський офіцер 2000 — Конвалія срібляста — Кромін 2001 — Герой її роману — Індик 2001 — Медики — Вольдемар Корнійчук 2001 — Спадкоємиці — Заривайло, журналіст 2001 — Зупинка на вимогу 2 — адвокат Ясинський 2002 — Кодекс честі-1 — Пілігрим, міжнародний терорист 2002 — Ліфт йде за розкладом — Євген 2002 — Російські амазонки 2003 — Ангел на дорогах 2003 — Сищики-2 — Щелчков 2003 — Дільниця — Суслевіч 2004 — Шкіра саламандри — Авнер 2004 — Конвалія срібляста-2 — Роман, композитор 2004 — Новорічні чоловіки 2004 — Сестри — Володимир Бурбига, нафтовий магнат 2005 — Дев'ять невідомих — Костянтин Савич, серійний вбивця 2005 — Моя прекрасна нянька — Франсуа Ляпен (Федір Ляпкин) 2005 — Ой, мороз, мороз! — сусід 2005 — Попса — Лев Малиновський 2005 — Продається дача — шахрай 2005 — Рекламна пауза — Кендібаров, кандидат в депутати 2005—2006 — Люба, діти і завод... — Артур 2005—2006 — Плюс нескінченність — Барзан 2006 — Андерсен. Життя без любові — Крістіан 2006 — Бідна крихітка — Жук 2006 — Веселі сусіди — Володимир Зуєв 2006 — Шахраї — господар квартири 2006 — Іван Подушкін. Джентльмен розшуку-1 — Сева 2006 — Хто в домі господар? — офіціант Робер 2006 — Не було б щастя… — Андрон Олександрович, директор агентства «Каре» 2007 — Скажена — Роберт Сергійович 2007 — Будинок шкереберть — Микола Олегович 2007 — Королі гри — Микола Самохін, банкір 2007 — Кривава Мері — граф 2007 — Милосердний — майор 2007 — Національне надбання — Веня Вайншток 2007 — Скарб — Павло Петрович 2007 — Вбити змія — Мак-Грегор 2008 — Олександр Македонський — куратор 2008 — Гуманоїди в Корольові — Герман Бєлов 2008 — Не відрікаються люблячи… — Сергєєв 2008 — Одна ніч любові — учитель з фехтування 2008—2010 — Даішники 2009 — Земля обітована від Йосипа Сталіна (документальний) — Міхоелс 2009 — Дах — Євгеній Валентинович — скрипаль, батько Олени 2009 — Марго. Вогняний хрест 2011 — Земський лікар. продовження — Леонід 2011 — Олімпійське селище — Сміт 2011 — Одкровення — учений 2011—2012 — Земський лікар. життя заново — Леонід Матвійович 2012 — Дід Іван і Сашко — дід Іван 2012 — День додо — Чучельник 2012 — Катя, Соня, Поля, Галя, Віра, Оля, Таня … (фільм-спектакль) 2013 — Між нами дівчатами — Аркадій Геннадійович Рябоконь 2014 — Павутина-8 2015 — Дуелянти (короткометражний) 2015 — Щастя — це… — психотерапевт'' 2017 — Дітки напрокат — дідусь Венери 2017 — Єралаш у кіно 2018 — Між нами дівчатами. Продовження — Аркадій Геннадійович Рябоконь, акомпаніатор, друг Іраїди Степанівни 2019 — Шахова королева (мінісеріал) — Валентин Валентинович Сєдов 2019 — Живи своїм життям — дядя Валера

Примітки

Посилання Помер зірка «Моєї прекрасної няні» // ТСН, 20.11.2021