Юрій Аронович Черкаський (1912, Луганськ — 1944, Вітебськ) — російський радянський письменник з ДонбасуІван Дзюба. Донецька рана України. Київ: Кліо. 135 стор.: С. 17.
Життєпис Народився у вересні 1912 в Луганську. Виріс в шахтарському середовищі. Навчався в фабрично-заводському училищі. Тут працював на паровозобудівельному заводі імені Жовтневої революції.
Перші вірші були надруковані в заводській багатотиражній газеті «Октябрський гудок», а потім у виданні «Луганська правда». Друкуватися почав у тридцяті роки в журналах «Забой» та «Літературний Донбас». Його поетичне становлення пов'язане з організацією Союз пролетарських письменників Донбасу «Забой».
У 1933 в Москві вийшла перша книга поета «Крокви», перед війною видані збірки віршів «Відвага», «Спрага», «Лірика», «Міст». У творах довоєнних років поет оспівав героїчні справи трудівників «Луганстроя», натхненну працю гірників, соціалістичні перетворення рідного краю.
На фронт пішов добровольцем. У роки війни виступав з віршами в газетах 3-го Білоруського фронту, оспівував героїзм і мужність радянського воїна, його мрії про мир, дружбу, кохання. Загинув у бою в Білорусі під Вітебськом 8 лютого 1944. У видавництві «Донбас» видано дві посмертні збірки віршів поета.
Збірки віршів «Стропіла» (1933) «Отвага» «Жажда» «Лирика» «Мост»
Примітки
Джерела Черкасский Юрий Аронович (1912—1944) Летописцы шахтерского края — Донецк, 1968, сторінок: 432