«Дванадцята ніч» () — російський радянський повнометражний кольоровий художній фільм, поставлений на Кіностудії «Ленфільм» в 1955 році режисером Яном Фрідом за п'єсою Вільяма Шекспіра.

Прем'єра фільму в СРСР відбулася 21 листопада 1955 року.

Зміст Брат і сестра не бачили один одного з далекого дитинства, коли з волі морських хвиль їх розлучило, здавалося б, назавжди. Та через роки вони опиняються при дворі в одного герцога. Брат у своєму законному статусі дворянина, а сестра — переодягнена у юнака слуга. Їхню схожість важко не помітити і починається низка кумедних ситуацій.

Ролі

Клара Лучко — Віола / Себастьян Алла Ларіонова — графиня Олівія Вадим Медведєв — Орсино, герцог Іллірійський Михайло Яншин — сер Тобі Белч, дядько Олівії Георгій Віцин — Сер Ендрю Егьючійк Василь Меркур'єв — Мальволіо, дворецький Олівії Бруно Фрейндліх — Фесті, блазень Олівії Анна Лисянська — Марія, камеристка Олівії Сергій Філіппов — Фабіан, слуга Олівії Сергій Лук'янов — Антоніо, капітан корабля, один Себастьяна Олександр Антонов — Капітан корабля, один Віоли

В епізодах Сергій Карнович-Валуа — Валентин, посланник герцога П. Лукін — епізод Лев Степанов — стражник, з сценах арешту Антоніо, а також моряк (пірат) з пов'язкою на оці, що грає в кості Олександр Захаров — Куріо, вельможа в червоному поруч з Цезаріо А. Востоков — епізод Ніна Ургант — молоденька служниця Олівії, поруч з блазнем в кінці фільму Н. Русанова — епізод Ірина Протопопова — служниця Олівії''

Знімальна група

Сценарна розробка і постановка — Ян Фрід Режисер — Олександр Абрамов Головний оператор — Євген Шапіро Оператор — Костянтин Рижов Художник — Семен Малкін Композитор — Олексій Животов Звукооператор — Борис Хуторянський Художник по костюмах — Олексій Дандурян Монтажер — Валентина Миронова Художник-гример — Василь Горюнов Художник-декоратор — Іван Знойнов Комбіновані зйомки:Оператор — Георгій ШуркінХудожник — В. Михайлов Консультанти — Олександр Анікст, Іван Кох Редактор — Світлана Пономаренко Директор картини — Поліна Борисова

Цікаві факти Це була перша вітчизняна екранізація Вільяма Шекспіра, яку побачив глядач. Фільм став одним з лідерів прокату 1955 року (7 місце) — 29.78 млн глядачів.

Відео У 1990-ті роки фільм випущений на відеокасетах «Студією 48 годин».

Посилання