Вибори до Європейського парламенту 2014 року відбулися в Європейському Союзі (ЄС) у період з 22 по 25 травня 2014 року. Це були 8-мі парламентські вибори з моменту перших прямих виборів у 1979 році і перші, на яких європейські політичні партії висунули кандидатів на посаду Голови Європейської комісії.
Кандидати, яких іноді називають німецьким терміном Spitzenkandidaten (провідні кандидати), включали: Жана-Клода Юнкера від Європейської народної партії, Мартіна Шульца від Партії європейських соціалістів, Гі Вергофстадта від Альянсу лібералів і демократів за Європу, Ска Келлер та Жозе Бове спільно від Європейської партії зелених і Алексіса Ципраса від Партії європейських лівих. Альянс європейських консерваторів і реформістів та Європейський альянс за свободу відмовилися висувати своїх кандидатів.
Хоча Європейська народна партія поступилася позиціями Прогресивному альянсу соціалістів і демократів, вона залишилася найбільшою фракцією в новому Парламенті, що призвело до висунення EPP Жана-Клода Юнкера на посаду Голови Комісії на засіданні Європейської ради. Своєю чергою, Європейська рада схвалила цю кандидатуру простою більшістю (лише Девід Кемерон та Віктор Орбан проголосували проти Юнкера).
Передумови Рада Європейського Союзу вирішила провести вибори 2014 року наприкінці травня замість початку червня, як це було під час попередніх виборів до ЄП.Council Decision 2013/299/EU, Euratom of 14 June 2013 fixing the period for the eighth election of representatives to the European Parliament by direct universal suffrage, published on 21 June 2013 by the Official Journal of the European Union, L 169/69 Вибори перенесли на раніший термін, щоб надати більше часу для обрання голови Європейської комісії, а також тому, що інакше вони збіглися б із вихідними на Трійцю, які припадають на шкільні канікули в багатьох державах-членах.
Тривала Європейська боргова криза, що стала наслідком Великої рецесії, почалася через кілька місяців після останніх виборів до Парламенту в червні 2009 року. Хоча вона вплинула на більшість країн-членів ЄС, найбільше постраждали економіки південної Європи: Греції, Кіпру, Італії, Іспанії та Португалії, а також Ірландії. З-поміж інших причин, суворі заходи економії значно вплинули на рівень суспільного схвалення керівництва ЄС. Відсоток греків, які схвалювали керівництво ЄС, знизився з 32 % у 2010 році до 19 % у 2013 році, тоді як в Іспанії рівень схвалення впав більш ніж удвічі — з 59 % у 2008 році до 27 % у 2013 році. Загалом лише чотири з 27 країн-членів схвалювали політику керівництва ЄС. Пітер С. Гудман припустив, що «недовіра до договорів і конвенцій, які скріплюють сучасну Європу, здається, досягла історичного максимуму». Очікувалося, що «європейські партії істеблішменту продемонструють найгірші результати» з 1979 року: передбачалося, що три основні партії (EPP, PES, ALDE) спільно здобудуть 63 % голосів, втративши 10 % у порівнянні з 2009 роком.
The Economist оцінив у січні 2014 року, що «антиєвропейські популісти зліва і справа можуть отримати від 16 % до 25 % місць у парламенті, порівняно з 12 % зараз». Euromoney прогнозував, що «антиєвропейські популісти та націоналісти» виграють близько 150 місць у парламенті, що становить майже 20 % від загальної кількості. Стаття Policy Network від лютого 2014 року припускала, що, незважаючи на увагу мас-медіа до антиєвропейських партій, вони «безсумнівно залишатимуться скромними в порівнянні з» іншими мейнстримними партіями, але «їхнє зростання та наміри співпрацювати означають важливі зміни для ЄС і європейської політики». У кількох країнах очікувалося, що ультраправі та праві популістські партії претендуватимуть на найбільшу кількість голосів на цих виборах, включаючи партії в Австрії (Партія свободи), Данії (Народна партія), Франції (Національний фронт), Нідерландах (Партія свободи), та Великій Британії (UKIP). У Греції ліва Коаліція радикальних лівих (СІРІЗА) стабільно лідирувала в опитуваннях напередодні виборів. В Італії популістський та антиістеблішментський Рух п'яти зірок, згідно з опитуваннями, мав стати другою за популярністю партією після Демократичної партії з близько 25 % голосів.
У січні 2014 року Жозе Мануел Баррозу, Голова Європейської комісії, заявив: «Насправді ми спостерігаємо зростання екстремізму з боку ультраправих та ультралівих», і припустив, що вибори можуть перетворитися на «фестиваль необґрунтованих докорів на адресу Європи».
Кандидати в президенти Лісабонський договір, який набув чинності 1 грудня 2009 року, передбачає, що Європейський парламент має схвалити або накласти вето на призначення голови Європейської комісії на основі пропозиції, внесеної Європейською радою, з урахуванням результатів європейських виборів (стаття 17, параграф 7 Договору про Європейський Союз). Це положення вперше застосовувалося під час виборів 2014 року.
Попри це, високопосадовці, такі як Голова Європейської ради Герман Ван Ромпей,Euractiv.com Van Rompuy scorns direct election of Commission president 14 October 2013 канцлер Німеччини Ангела Меркель,EUobserver Merkel: EU vote not decisive on commission President 25.10.13 та колишній голова Комісії Жак Делор, піддали сумніву прагнення європейських політичних партій пов'язати посаду голови Європейської комісії з результатами європейських виборів і наполягали на тому, що майбутній голова Комісії має насамперед відповідати очікуванням держав-членів.
На основі цих нових положень такі європейські політичні партії визначили кандидатів на посаду голови Комісії напередодні виборів 2014 року: Партія європейських соціалістів (PES),Resolution n°2 «A New Way Forward, A Stronger PES» Adopted by the 8th PES Congress in Prague, 7–8 December 2009Resolution n°2 «A democratic and transparent process for designating the PES — candidate for the European Commission Presidency» adopted by the PES Council in Warsaw on 2 December 2010Resolution «Selecting our common candidate in 2014» adopted by the PES Council on 24 November 2011 Європейська народна партія (EPP),«Political parties must nominate European Commission president» , Public Service Europe, 1 October 2012 партія Альянс лібералів і демократів за Європу (партія ALDE),European liberal leader spells out concerns for 2014 elections, Euractiv.com, 8 May 2013 Європейська партія зелених (EGP),«European Greens announce innovative and ambitious plans for an open online primary» , Press release, European Green Party, 12 May 2013 Партія європейських лівих (EL)European elections: concerning the submission of an EL candidacy for the presidency of the European Commission , EL Website, 19 October 2013 та Європейська демократична партія.EDP Council: Refounding Europe , EDP website, 3 December 2013
Огляд +Європейська партіяФракція ЄППровідні кандидатиEPPЄвропейська народна партіяEPP GroupЖан-Клод ЮнкерPESПартія європейських соціалістівS&DМартін ШульцALDEАльянс лібералів і демократів за Європу (партія)ALDE GroupГі ВергофстадтEDPЄвропейська демократична партіяEGPЄвропейська партія зеленихGreens/EFAЖозе Бове, Ска КеллерEFAЄвропейський вільний альянсНемаєAECRАльянс європейських консерваторів і реформістівECRНемаєPELПартія європейських лівихGUE/NGLАлексіс ЦипрасMELDРух за Європу свобод і демократіїEFDНемаєEAFЄвропейський альянс за свободуNIНемаєECPMЄвропейський християнський політичний рухECR, EFDНемає
Європейська народна партія 6 та 7 березня 2014 року на конгресі Європейської народної партії в Дубліні Жан-Клод Юнкер був обраний кандидатом у президенти Комісії, змагаючись з Мішелем Барньє, також було прийнято передвиборчий маніфест. Юнкер визначив свої пріоритети на посаді: Створення економічного зростання та робочих місць Реформування та реорганізація європейської енергетичної політики у новий енергетичний союз Переговори щодо розумної та збалансованої торговельної угоди зі США Продовження реформи Економічного і монетарного союзу з урахуванням європейського соціального виміру Відновлення балансу між обраними політиками та Європейським центральним банком у повсякденному управлінні Єврозоною Відновлення балансу в наданні обумовленої підтримки для стабільності країнам Єврозони з фінансовими труднощами Посилення зовнішнього проектування монетарного союзу Відповідь на британське питання
Юнкер також окреслив п'ять пріоритетів щодо імміграції: Реалізація Спільної європейської системи надання притулку Посилення практичної допомоги, що надається Європейським офісом підтримки у сфері притулку Посилення співпраці з третіми країнами, особливо з країнами Північної Африки Більша політична рішучість щодо легальної міграції Захист кордонів Європи
Нарешті, він визначив три цілі зовнішньої політики: Зробити так, щоб Високий представник діяв як справжній європейський міністр закордонних справ Постійна структурована співпраця у питаннях оборони Пауза у розширенні
Партія європейських соціалістів Процес вибору єдиного кандидата Партії європейських соціалістів проводився за таким розкладом:PES website PES opens nominations for 'Common Candidate' selection for next year's European elections 1 October 2013 1–31 жовтня 2013 року: висунення кандидатів. 6 листопада 2013 року: засідання Президії ПЄС для перевірки кандидатур і публікації офіційного списку. 1 грудня 2013 року — 31 січня 2014 року: процес внутрішнього відбору в межах кожної партії-члена чи організації. Лютий 2014 року: Виборчий конгрес ПЄС для ратифікації голосування за кандидата, прийняття Маніфесту та запуску європейської виборчої кампанії ПЄС.
Після поразки Партії європейських соціалістів під час європейських виборів у червні 2009 року, ПЄС прийняла рішення про визначення свого кандидата на посаду президента Комісії ще у грудні 2009 року, що швидко викликало дебати щодо того, як саме слід відбирати цього кандидата.See for example the contribution by Dr. Ania Skrzypek, FEPS Policy Advisor Models of (s)electing a pan-European Leading candidate 24 June 2010 На Конгресі ПЄС у Брюсселі в листопаді 2011 року було прийнято рішення обрати кандидата шляхом внутрішніх праймеріз у кожній зі своїх партій і організацій.PES Resolution Selecting our common candidate in 2014, adopted by the PES Council on 24 November 2011 Партії-члени були вільні самостійно визначати процес голосування, в тому числі відкриваючи його для осіб, що не є членами партії. Можливі кандидати: Хосе Луїс Родрігес Сапатеро, Маргот Вальстрем, Гелле Торнінг-Шмідт, Франс Тіммерманс, Борут Пахор, Сергій Станішеф, Ваутер Бос, Жозе Сократеш, Вернер Файманн,PES candidates for Commission President, Jon Worth's blog Паскаль Ламі. Оголошений кандидат: Мартін ШульцS&D Group website S&D Group endorses Martin Schulz's application as PES candidate for Commission president, 10 October 2013»Martin Schulz a déjà rempli la condition requise en obtenant le soutien de plus de six partis ou organisations membres du PSE, dont celui du PS français", in Les Echos, UE: Schulz plus que jamais favori à gauche pour la Commission, 10 October 2013 Обраний кандидат: Мартін Шульц
Партія Альянсу лібералів і демократів за Європу Розклад Партії Альянсу лібералів і демократів за Європу (ALDE) щодо визначення свого кандидата на посаду Голови Європейської комісії був таким:ALDE Party ALDE Party candidate for Commission President to be announced 1 February , 14 October 2013 28–30 листопада: Відкриття висунення та ухвалення Виборчого маніфесту на Конгресі в Лондоні 19 грудня: Зустріч лідерів лібералів перед Самітом для обговорення отриманих номінацій 20 грудня: Офіційне закриття висунення кандидатів 1 лютого: Оголошення кандидата від Партії ALDE на спеціальному Виборчому конгресі в Брюсселі