Боришевський Мирослав Йосипович (28 липня 1934, Пуків, нині Рогатинський район, Івано-Франківська область — 26 квітня 2014, Київ) — український психолог, член-кореспондент НАПН України, доктор психологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач лабораторії психології особистості імені П. Р. Чамати Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України.
Життєпис Після закінчення у 1951 році Пуківської середньої школи один рік працював на посаді вчителя V–VII класів Підкамінської школи. 1952 р. поступив у Львівський університет ім. Івана Франка на відділення логіки та психології, який закінчив у 1957 р. До 1962 року працював учителем російської мови та літератури у Чагрівській середній школі та 1 рік викладачем психології у Самбірському педучилищіБоришевський М. Й. Хліб мій гіркий учительський / Етюди психолога. Спогади (Per aspera ad astra). — Суми, 2014. — С. 72-92. ISBN 978-966-698-175-5..
У 1962–1965 рр. — аспірантура в НДІ психології. У 1966 захистив кандидатську дисертацію «Психологічні умови виховання самоконтролю поведінки в учнів підліткового віку», а в 1992 — докторську «Розвиток саморегуляції поведінки школярів». 1965–1974 рр. — старший науковий співробітник.
У 1973 році М. Й. Боришевський очолив лабораторію психології виховання, яка згодом була перейменована на лабораторію психології особистості імені П. Р. Чамати.
Доктор психологічних наук — 1992 р., професор — 1993 р., член-кореспондент Академії педагогічних наук України −1999 р. Заслужений діяч науки і техніки — 2007 р.
Наукова діяльність
Знаний фахівець в галузі психології самосвідомості, М. Й. Боришевський є засновником нового наукового напряму — психології самоактивності та суб'єктного становлення особистості як саморегульованої соціально-психологічної системи. Важливим його досягненням є обґрунтування сутності національної ідеї. Широке визнання серед психологічної спільноти здобули його праці, присвячені проблемі психологічних механізмів розвитку особистості.
М. Й. Боришевський є автором і співавтором понад 350 наукових та науково-популярних праць, основні з них: «Виховання самоконтролю в поведінці учнів початкових класів» (1980), «Самосвідомість підлітка» (нім. мовою, 1981), «Сім'я ростить громадянина» (1982), «Розвиток саморегуляції поведінки школярів» (1992), «Психологія самоактивності учнів у виховному процесі» (1999), «Національна самосвідомість у громадянському становленні особистості» (2000), «Саморегуляція оцінної діяльності вчителя як вид психічної активності» (2001), «Психологічні закономірності розвитку громадянської свідомості та самосвідомості особистості» (2001), «Психологічні закономірності розвитку громадянської спрямованості особистості» (2006), «Дорога до себе: від основ суб'єктності до вершин духовності» (2010), «Особистість у вимірах самосвідомості» (2012).
Він володів німецькою, англійською, польською, чеською та латинською мовами.
Плідною була й педагогічна робота М. Й. Боришевського. Він підготував понад 50 фахівців вищої кваліфікації з проблем самосвідомості, саморегуляції, громадянського розвитку особистості, її духовного становлення, з них 5 докторів психологічних наук, інші — кандидати наук.
Примітки
Джерела Боришевський Мирослав Йосипович / Академія педагогічних наук України. Інформаційний довідник. За редакцією Вашуленка М. С. — К.: Фенікс, 2002. — С. 117. ISBN 966-651-068-5. Боришевський Мирослав Йосипович / Українська психологічна термінологія: словник-довідник. За редакцією Чепи М.-Л. А. — К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2010. — С. 24. ISBN 978-617-571-040-0. Боришевський М. Й. Етюди психолога. Спогади (Per aspera ad astra). — Суми: Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2014. — 224 с. ISBN 978-966-698-175-5.
Посилання Церемонія прощання з М. Й. Боришевським