Внебовзя́ття Пресвятої Діви Марії (також Взяття Пресвятої Діви Марії в небесну славу, Внебовзяття Богородиці, Небовзяття Богородиці; ) — один із чотирьох Марійських догматів Католицької церкви. За католицьким догматом, після закінчення земного життя Діви Марії, її душа і тіло були взяті до Небес. Після цього Богородиця була коронована Королевою Небес. У католицькому богослов'ї остаточно не вирішене питання, чи завершення земного життя Богородиці означає її смерть, хоча більшість середньовічних західних богословів уважали, що Пречиста дійсно померла.
Вчення про Внебовзяття існувало в Церкві з часів середньовіччя, але було визнано догматом лише 1 листопада 1950 року Римським Папою Пієм XII в апостольській конституції . Догмат підтримав Другий Ватиканський собор у конституції «Lumen Gentium». Святкується 15 серпня. Цьому святу в Греко-католицькій церкві передує піст, який закінчується ввечері 14 серпня (в латинській традиції цього посту немає).
Термін «Вознесіння Діви Марії» є помилковим, оскільки: 1) «Вознесіння» вживається лише стосовно Ісуса Христа («Вознесіння Христове»), який сам піднявся («вознісся») на Небеса; 2) «Внебовзяття» () і «Вознесіння» () — різні богословські поняття; Ascensio означає, що Христос сам возноситься (активний стан), а Assumptio — що Марію підносить Христос (пасивний стан).
Отці Церкви
У VII–IX століттях на Заході співіснували так звані морталісти, що наполягали на факті фізичної смерті Марії, та їх опоненти — імморталісти. В IX столітті з'явилося апокрифічне послання Псевдо-Ієроніма, що говорило про вознесіння душі (але не тіла) Марії на небо і посмертної нетлінності її тіла. Послання Псевдо-Августина також говорило про тілесне вознесіння (і душі і тіла). До помірних морталістів належали Тома Аквінський, Бонавентура та Йоан Дунс Скот, які відстоювали принцип гармонії природи та благодаті, визначені для Діви Марії.
Свято Взяття Богородиці в небесну славу відзначається як церковне свято. Існує традиція в цей день приносити перші плоди нового врожаю в дар церквам та каплицям, присвяченим Діві Марії. Свято супроводжується урочистими богослужіннями, церковними процесіями й театральними дійствами.
Копти святкують його 22 серпня й називають «Взяття Богородиці в Небесну славу». У середньовічній Баварії Внебовзяття відзначалося 13 вересня, хоча деякі дієцезії (у Бранденбурзі, Майнці, Франкфурті та ін.) відзначали його 23-го, посилаючись на одкровення святої Єлизавети з Шонау та святого Бертрана, згідно з якими Марія була взята на небо на сороковий день після смерті.
Держави, де Внебовзяття Діви Марії — неробочий день: Австрія Бельгія Бурунді Німеччина в землях з переважно католицьким населенням: Баварія, Саар. Гвінея Греція Грузія Іспанія Італія Колумбія Литва Люксембург Польща Португалія Словенія Франція Швейцарія (у тих 15 кантонах із 25, де головною конфесією є католицизм, як-от Люцерн, Фрібур, Урі, Швіц та ін.)
У мистецтві Сюжетом Внебовзяття Діви Марії був надхненний ряд художників: Андреа дель Кастаньо, Корреджо, ван Дейк, Беноццо Ґоццолі, Ель Греко, Лоренцо Лотто, Бартоломе Естебан Мурільо, П'єтро Перуджіно, Пуссен, Рубенс, Тіціан.
У геральдиці
Див. також Базиліка Внебовзяття Пресвятої Діви Марії Вознесіння Господнє
Примітки
Посилання Вознесіння Пресвятої Діви Марії ; Тілесного вознесіння Богородиці догмат // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Катехизм католицької церкви Догмат про небовзяття Богородиці // Духовний дзвін. — 2016. — 27 серп.