Флюїдогеодинаміка (, ) — розділ геології, який вивчає рух різних флюїдів в надрах Землі.
Вихідні положення флюїдогеодинаміки: всі природні тіла при певних умовах можуть виявляти властивості рідин (текти); процеси механічної міграції природних флюїдів підкоряються законам механіки рідин і газів; основні джерела енергії процесів флюїдогеодинаміки — тектонічні рухи, а також тепло надр Землі.
До завдань флюїдогеодинаміки відносять: встановлення рушійних сил процесів флюїдогеодинаміки; виявлення загальних механізмів міграції флюїдів; прогноз нових процесів флюїдогеодинаміки, розробка методів прогнозування геологічних результатів міграції флюїдів. Флюїдогеодинаміка виникла на стику спец. розділів механіки суцільних середовищ (гідромеханіки і реології) і динамічної геології.
Основне поняття флюїдогеодинаміки: флюїд, міграційне напруження і флюїдодинамічна система.
Міграційне напруження – перепад потенціальної механічної енергії між двома точками, який визначає можливість, напрям і інтенсивність переміщення флюїду. Флюїдодинамічна система — це геологічне тіло, яке складається з флюїду, що механічно взаємодіє з вміщаючим його субстратом земних надр, всі частини якого гідравлічно пов'язані між собою і перебувають у русі під дією міграційного напруження.
Література
Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. — Т. 1—2. — 2004—2006. — 560 + 800 с.